Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №732/818/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/818/26 провадження № 1-кп/732/106/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді – ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2026 за №12026275560000024, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Камка Сновського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, учня 10 класу КЗ «Петрівський ліцей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

09 квітня 2026 року близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи на стоянці автозаправки «T&T НАФТА», яка розташована за адресою: вул. Захисників України, 88 Б, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, діючи умисно, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_4 два удари кулаками обох рук в обличчя, в результаті чого заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді забійної рани слизової верхньої губи, яке згідно висновку експерта №44 від 05.05.2026 відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026275560000024 від 10.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності його законного представника ОСОБА_5 та захисника адвоката ОСОБА_6 , подав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.

Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена 25.05.2026 у присутності його законного представника та захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а. с. 12).

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 , у присутності законного представника ОСОБА_7 , у заяві від 25.05.2026 погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення обвинуваченим кримінального проступку та надав згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності та його законного представника (а. с. 13).

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному завданні потерпілому легкого тілесного ушкодження, за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами,що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого – його вік, сімейний стан, стан здоров`я; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; за даними ВП №2 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області відносно ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП від 17.10.2025 та за ч.5 ст.126 КУпАП від 16.02.2026, однак рішення щодо розгляду вказаних матеріалів станом на момент надання інформації ще не прийнято, на профілактичному обліку ювенальної превенції в ВП №2 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області не перебуває; згідно довідки КНП «Сновська ЦРЛ» Сновської міської ради №08 від 05.05.2026 обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за інформацією начальника Служби у справах дітей Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області ОСОБА_8 на обліку не перебуває; у характеристиці старости Хотуницького старостинського округу Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області ОСОБА_9 вказано, що ОСОБА_3 за

місцем проживання характеризується позитивно, скарг на його поведінку в громадських місцях і побуті до старостату не надходило; за місцем навчання ОСОБА_3 характеризується посередньо; наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин,що обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, потерпілий претензій не має.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися, і підстав для їх обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1