Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №608/1374/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Справа № 608/1374/26

Номер провадження1-кп/608/408/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова під час відеоконференції кримінальне провадження щодо обвинуваченого

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Тараж Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , із середньою спеціальною освітою, раніше судимого 02.04.2026 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки та на підставі ст. 75 звільненого від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В :

Встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за майнові злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин спрямований проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Так, 09 квітня 2026 року біля 18.40 год. ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «АТБ», який розташований за адресою: Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Незалежності, 133, побачив транспортний засіб, а саме автомобіль «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та знаходився на парковці біля вищевказаного магазину, після чого у останнього раптово виник умисел спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

В подальшому з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 підійшов до вищевказаного автомобіля та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для оточуючих, діючи умисно, таємно, повторно, розуміючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що посягає на транспортний засіб, який йому не належить та на який він не має жодного права, без дозволу власника, сів за кермо автомобіля «Daewoo Nexia» д.н.з. НОМЕР_2 та, увімкнувши двигун, поїхав на ньому, тим самим незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 73063,12 гривень.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_3 в судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати, погодившись з обставинами зазначеними в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_6 в поданій до суду заяві просив справу слухати у його відсутності, претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має, просив обвинуваченого суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є тяжким кримінальним правопорушенням, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, на даний час є діючим військовослужбовцем, його відношення до вчиненого, також суд враховує думку потерпілого, та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи. Обмежень для призначення даного виду покарання - судом не встановлено.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 2 квітня 2026 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Таким чином, при визначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 не відбув повністю покарання, призначене йому вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.04.2026 за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. Тому остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання 10.04.2026 року.

ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити на два місяці.

Сторона захисту не заявила заперечень щодо розміру витрат на залучення експерта і підстав для їх стягнення. Отже, з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути в користь держави Україна витрати на залучення експерта, які зазначено в обвинувальному акті та підтверджені довідкою про вартість експертизи.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України скасувавши його арешт.

Керуючись ст. ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, застосувавши ст. 69 КК України (нижче від найнижчої межі) та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року, а саме 3 років позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання 10.04.2026 року.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави Україна витрати за проведеннясудової дактилоскопічної експертизи в сумі 3 369,52 гривень та судової транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 3 850,88 гривень.

Речові докази: -скляну пляшку із етикеткою «ALAZANI GORI», скляну пляшку із етикеткою «KANTEYRICherry», пластикову пляшку, які направлено на зберігання до камери зберігання речових доказів Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - знищити;

- автомобіль марки «Daewoo Nexia», р.н. НОМЕР_2 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів, за адресою: с. Угринь, вул. Об`їзна, 1 Чортківського району Тернопільської області, повернути власнику ОСОБА_6 , скасувавши його арешт;

- куртку, в яку був одягнений на момент затримання ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Моторола» блакитного кольору у прозорому чохлі із СІМ картою мобільного оператора «Водафон» ( НОМЕР_3 ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , які направлено на зберігання до камери зберігання речових доказів Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - повернути ОСОБА_3 ;

- диск формату DVD-R 4.7, на якому наявні відеофайли із відеокамер, розташованих на території м. Чорткова, диск формату DVD-R 4.7, на якому наявні відеофайли із відеокамер, розташованих на приміщенні ТОВ «АТБ-маркет» та приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасник судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Вирок набрав законної сили "___"________________2026 року.

Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи № 608/1374/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: ОСОБА_1

Копію вироку видано "___"_______________2026 року.

Секретар: