Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №607/15168/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 Справа №607/15168/25 Провадження №1-кп/607/492/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216060000092 від 26 червня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вишнівець, Кременецького району, Тернопільської області, громадянина України, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, підприємця, інваліда третьої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2025 року о 18 годині у обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 , виник умисел, спрямований на незаконне проникнення на територію домоволодіння, без згоди власника ОСОБА_5 на такі дії.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , 25 червня 2025 року о 18 годині, в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує право на недоторканність житла чи іншого володіння особи, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, діючи умисно, свідомо порушуючи право ОСОБА_5 на недоторканість володіння особи, без відома останньої та її згоди, незаконно проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , після чого проник у житловий будинок за вказаною адресою, де перебував упродовж нетривалого періоду часу та в подальшому був виявлений власником даного домоволодіння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла особи чи до іншого володіння особи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Показав, що у лютому 2025 року розпочав будівництво житлового будинку поруч із місцем проживання потерпілої. За час проведення будівельних робіт він декілька разів спілкувався з потерпілою. Крім того, за його ініціативою було здійснено підсипання щебенем дороги на вулиці, де розташована земельна ділянка, на якій він здійснював будівництво.

Зі слів обвинуваченого, після цього у нього відбулася розмова з потерпілою ОСОБА_5 , під час якої остання у дружній формі запропонувала в майбутньому випити разом кави. Також він зазначив, що потерпіла збирала підписи мешканців вулиці з метою перешкодити проведенню до його земельної ділянки електро- та газопостачання.

Надалі, коли працівники Тернопільського РЕМ виконували роботи з підведення електропостачання до його будинку, потерпіла, за його словами, чинила їм перешкоди та висловлювала погрози, у зв`язку з чим працівники припинили виконання відповідних робіт. Під час зазначеного конфлікту він на місці не перебував. Після прибуття на місце події намагався з`ясувати причини такої поведінки потерпілої, однак зв`язатися з нею телефоном не зміг, оскільки його номер був заблокований.

З метою врегулювання конфліктної ситуації він вирішив особисто поспілкуватися з потерпілою. Для цього відчинив хвіртку, яка не була замкнена, та зайшов на територію її домоволодіння. Після цього зайшов до тамбура житлового будинку та кликав потерпілу, однак відповіді не отримав. При цьому чув звуки, які, на його думку, свідчили про перебування потерпілої в будинку. Прочекавши близько двох-трьох хвилин, він вирішив зайти до будинку, однак почув гавкіт собаки та крик потерпілої, яка вимагала, щоб він залишив будинок і територію її домоволодіння. Після цього він одразу покинув територію господарства потерпілої.

Обвинувачений пояснив, що зайшов до потерпілої як до сусідки, оскільки до вказаних подій між ними були нормальні стосунки. У вчиненому розкаюється, шкодує про свої дії та зазначив, що не усвідомлював можливих наслідків своєї поведінки.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень не визнав, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими.

Крім власного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України доводиться наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення письмовими доказами та показаннями потерпілої, свідків, зокрема:

-показаннями допитаної під час судового розгляду потерпілої ОСОБА_5 , яка суду показала, що у березні 2025 року між нею та обвинуваченим виник конфлікт з приводу того, що останній під час проведення будівельних робіт виносив бруд та болото на проїзну частину дороги. Після цього вона, не бажаючи спілкуватися з обвинуваченим, заблокувала його номер телефону.

25 червня 2025 року вранці вона приїхала до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . В обідній час побачила працівників електромереж, які виконували роботи зі встановлення електроопор, у зв`язку з чим між нею та вказаними працівниками виник конфлікт. Під час конфлікту працівники телефонували замовнику робіт - ОСОБА_3 .

Близько 17 год. 30 хв. того ж дня вона звернулася до голови сільської ради, який повідомив їй, що питання підведення лінії електропостачання належить до компетенції електромереж. Після цього повернулася додому. Перебуваючи близько 18 год. на другому поверсі будинку, почула, як хтось кличе її на ім`я. На цей звук відреагував її собака. Після цього вона одразу спустилася до вхідних дверей, де побачила обвинуваченого ОСОБА_3 . За її словами, останній висловлював на її адресу погрози. Утримуючи собаку від нападу на обвинуваченого, вона вимагала від нього залишити будинок та територію її домоволодіння.

Згодом, переглянувши записи з камер відеоспостереження, вона побачила, що ОСОБА_3 зайшов до її будинку через незачинені вхідні двері та перебував усередині близько п`яти хвилин.

Заявлений нею до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві;

-показаннями допитаного в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що наприкінці травня 2025 року в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області він був присутній під час спілкування обвинуваченого ОСОБА_3 із сусідами та потерпілою ОСОБА_5 . Зі слів свідка, присутні позитивно оцінювали виконані обвинуваченим роботи з підсипання дороги щебенем. Під час розмови ОСОБА_3 пропонував потерпілій підтримувати добросусідські та дружні відносини. У свою чергу ОСОБА_5 висловлювала намір обговорити з ним певні питання під час наступної зустрічі.

Вдруге свідок бачив потерпілу в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області під час проведення робіт із завантаження будівельного вагончика краном. За його словами, тоді ОСОБА_5 звертала увагу машиніста крана на те, що з території земельної ділянки на проїзну частину дороги виноситься бруд та болото;

-показаннями допитаного в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що у травні 2025 року, коли він разом із ОСОБА_8 привіз лійку для бетону до с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, бачив обвинуваченого ОСОБА_3 , який спілкувався із сусідами. За словами свідка, під час цієї розмови потерпіла ОСОБА_5 пропонувала ОСОБА_3 зустрітися та поспілкуватися за кавою.

Свідок також зазначив, що очевидцем будь-яких конфліктів між обвинуваченим та потерпілою він не був;

-даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.06.2025, згідно яких ОСОБА_5 повідомила, що 25.06.2025 близько 17 год 50 хв громадянин ОСОБА_10 незаконно проник на територію її подвір`я та житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2 ;

-даними протоколу огляду місця події від 25.06.2025 з додатком до нього таблицею ілюстрацій, згідно яких встановлено, що об`єктом огляду є домогосподарство, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Входом до домогосподарства є металева фіртка, яка на момент огляду була зачинена. Надалі, навпроти фіртки, на відстані близько восьми метрів розташований трьох поверховий будинок, вхід у який здійснюється через металопластикові двері, які на момент огляду відчинені. Під час проведення огляду, зі слів ОСОБА_5 , 25.06.2025 близько 17 год 50 хв, на вказане домоволодіння без її згоди незаконно проник ОСОБА_3 . Надалі ОСОБА_10 зайшов у її будинок та розпочав із нею словесний конфлікт, виражаючись нецензурною лайкою. Після чого, через деякий час самостійно покинув територію даного господарства;

-даними протоколу огляду відеозапису від 30.06.2025 з додатком до нього носієм інформації - відеозаписом, якими встановлено, що об`єктом огляду є флешнакопичувач - AGI 32gb. При відкритті на персональному комп`ютері вищевказаного флешнакопичувача виявлено 3 відео-файлів із наступними назвами:

- Video 2025-06-26 (1);

- Video 2025-06-26 (2);

- Video 2025-06-26 (3);

Надалі проведено огляд відеофайлу із назвою - «Video 2025-06-26 (1)».

В ході огляду вказаного відео-файлу, встановлено, що загальна тривалість його становить 24 секунди, також при подальшому огляді відеозапису встановлено, що відеофіксація проводиться на камеру встановлену на території домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 .

Під час огляду відеозапису, встановлено, що відеокамера зафіксувала вхід на територію вищевказаного домоволодіння, також проглядається паркан та хвіртка, прилегла територія та частина подвір`я із 9 секунди по 23 секунду проглядається як особа візуально схожа на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , шляхом відчинення хвіртки проникає на територію домогосподарства, що знаходиться за вищевказаною адресою.

Надалі оглядається відеофайл із назвою - «Video 2025-06-26 (2)», в ході огляду встановлено, що відеозапис тривалістю 7 хвилин 52 секунди. На відеозаписі зафіксовано події, що відбуваються на території домоволодіння за вищевказаною адресою, камера фіксує територію подвір`я та вхід до житлового будинку. У лівому верхньому куті відеозапису наявна дата, а саме 25.06.2025 та час, а саме 18:03. Під час огляду відеозапису на 00 хвилин 41 секунді проглядається як особа візуально схожа на ОСОБА_3 виходить із житлового будинку та зупиняється перед входом та перебуває там до 05 хвилини 27 секунд, після чого на 05 хвилині 27 секунд повторно заходить у приміщення житлового будинку через вхідні двері. Надалі на 06 хвилині 28 секунд ОСОБА_3 виходить із будинку та прямує в сторону виходу із домоволодіння за ним прямує особа схожа на власницю домоволодіння - ОСОБА_5 , яка щось показує руками, відеозапис закінчується на 08 хвилині 03 секунди.

Також оглядається відеофайл із назвою - «Video 2025-06-26 (3)». В ході огляду вказаного відео-файлу, встановлено, що загальна тривалість його становить 43 секунди. На вказаному відеозаписі зафіксовано, як особа зовні схожа на ОСОБА_3 із 01 секунди відеозапису по 22 секунду покидає територію домоволодіння, а особа зовні схожа на власницю - ОСОБА_5 зачиняє хвіртку власного домоволодіння;

-довідкою, виданою виконкомом Великогаївської сільської ради №1097 від 29.05.2014, з якої вбачається, що будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 ;

-свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 від 04.06.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №22587384 від 04.06.2014, з яких вбачається, що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 ;

-державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №300965 від 08.08.2008, з якого вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої в с.Великі Гаї, Тернопільського району Тернопільської області є ОСОБА_5 ;

-даними протоколу огляду предмета від 08.07.2025 з додатком до нього таблицею ілюстрацій, згідно яких встановлено, що об`єктом огляду є мобільний телефон марки "Iphone", моделі «15 pro mах», графітового кольору, ІМЕІ: 1- НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 .

Під час огляду ОСОБА_5 у вказаному мобільному телефоні відкрито папку «контакти» телефону та шляхом пошуку знайдено мобільний номер із назвою «Філіц» НОМЕР_5 , при відкритті якого встановлено, що вказаний контакт є заблокованим у даному мобільному телефоні. Після цього, ОСОБА_5 зайшла у мобільний застосунок під назвою «Мій Київстар» та вибрала дату дзвінків «25 червня 2025». За вказаний період часу дзвінків із мобільного номеру телефону НОМЕР_5 «Філіц» до ОСОБА_5 на її мобільний номер телефону НОМЕР_6 , який знаходиться у вказаному мобільному телефоні в ході огляду не зафіксовано.

Також переглянуто дзвінки за 24 та 26 червня, вищевказаних дзвінків не зафіксовано.

Аналізуючи дослідженні докази у кримінальному провадженні в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла особи чи до іншого володіння особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше не судимий, його вік, сімейний стан, стан здоров`я, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, активну позицію у волонтерській діяльності, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить визнання винуватості, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання, обраний судом буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, до початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн.

У відповідності до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, у відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначені розміру моральних збитків завданих потерпілій ОСОБА_5 , внаслідок дій ОСОБА_3 , суд, враховує ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3 , та бере до уваги те, що потерпіла, внаслідок неправомірних дій обвинуваченого зазнала негативних психосоматичних та психоемоційних змін протягом тривалого періоду часу, порушення сну, зниження настрою, пригніченості, втрату відчуття безпеки, що призвело до змін в її житті та душевних страждань, переживань та емоційного дискомфорту, отриманні психологічної травми. Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої підлягають задоволенню частково на суму 10 000 грн в межах їх доведеності та обґрунтованості. В решті заявленої вимоги щодо моральної шкоди, суд вважає, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави, в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 10 000 грн (десять тисяч гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяОСОБА_1