Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №160/29501/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29501/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи "П`ятихатська виправна колонія (№122)"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року (суддя О.В. Єфанова) у справі № 160/29501/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "П`ятихатська виправна колонія (№122)" про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "П`ятихатська виправна колонія (№122)", у якому просив:

- визнати протиправними дії державної установи "Пятихатська виправна колонія (№122)" щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою 168 в розмірі 30 000 грн. пропорційно фактично відпрацьованій нормі робочого часу за період з 11.03.2022 р. по 31.05.2022 р. згідно із табелем обліку робочого часу;

- зобов`язати державну установу "Пятихатська виправна колонія (№122)", з урахуванням раніше виплачених сум, нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену Постановою 168 в розмірі 30000 грн. пропорційно фактично відпрацьованій місячній нормі робочого часу за період 11.03.2022-31.05.2022

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуваючи на службі під час дії воєнного стану, позивач всупереч чинному законодавству, не отримав додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 в період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, у відповідному розмірі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць відповідно до постанови № 168 залежить від пропорційності відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача, про правомірність обрахунку розміру додаткової винагороди з прив`язкою до відпрацьованих годин за добу не відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду в справі №260/3564/22, який має враховуватися судами відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд першої інстанції зазначив, що є незмістовними посилання відповідача на лист - роз`яснення Міністерства юстиції України, адже такі роз`яснення не є частиною національного законодавства та не можуть змінювати норми актів Кабінету Міністрів України.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав визнати

неправомірими дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з фактичного часу несення служби, розрахованого у годинах в місячному періоді проходження служби, виходячи з 24 годин на добу, та, відповідно, дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача носять протиправний характер та обмежують гарантоване право позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі №160/29501/25 виправлено описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 року по справі №160/29501/25, а саме в резолютивній частині рішення стосовно ПІБ позивача.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 160/29501/25, Державна установа "П`ятихатська виправна колонія (№122)" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно законодавства виплата грошового забезпечення, як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода згідно постанови КМУ №168 не є виключенням. Зауважує, що розрахунок додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 особам, які несуть службу, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу). Вважає, що в спірному випадку додаткова винагорода позивачу згідно постанови КМУ №168 виплачена правомірно у належному розмірі, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач з 23.04.2018 по 02.07.2025 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме в державній установі “Пятихатська виправна колонія (№122)” на посаді старшого інженера (інформатизації та зв`язку) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації та був звільнений зі служби згідно ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням).

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не було виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 в розмірі 30000,00 грн. у період з 11.03.2022р. по 31.05.2022р., а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально - виконавчу службу України».

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 23 названого Закону (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову №168.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07 березня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Згідно з пунктом 2 Постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 213-р внесено зміну у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», доповнивши його після позиції «Волинська область» позицією «Дніпропетровська область».

Оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р Дніпропетровська область віднесена до адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загально-обов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамка Програми «єПідтримка», пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 визначено, що вона застосовується з 24 лютого 2022 року, і позивач у спірний період проходив службу у Державній установі “Пятихатська виправна колонія (№122)” на посаді старшого інженера (інформатизації та зв`язку) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, у спірному періоді з 11.03.2022 р. по 31.05.2022 р.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Як правильно з`ясував суд першої інстанції, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей, позивачу проведено виплату додаткової винагороди за період з 11.03.2022 по 25.04.2022 відповідно до наказу від 25.05.2022 № 104 О/С-22.

За період з 11.03.2022 по 31.03.2022 року фактична кількість годин несення служби склала 208 годин, за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 212 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 9898,60 гривень за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 та 10424,17 гривень за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 відповідно (з урахування компенсації ПДФО).

За період з 26.04.2022 по 31.05.2022 виплату додаткової винагороди позивачу було проведено відповідно до наказу від 16.08.2022 № 155 О/С-22.

Відповідно до розрахунку додаткової винагороди за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 фактична кількість годин несення служби позивачем склала 56 годин, за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 240 годин, як наслідок сума додаткової винагороди дорівнювала 2753,55 гривень за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 та 11421,46 гривень за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 відповідно (з урахування компенсації ПДФО).

Позивач не спростовує установлених обставин, матеріали справи не містять доказів про те, що ним відпрацьовано повний період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати саме 30 000 грн на місяць.

Разом з тим, позивачу виплачено додаткову винагороду згідно постанови КМУ №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022 за фактично відпрацьований період (фактичну кількість годин несення служби) згідно з табелем обліку робочого часу.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу правомірно виплачено додаткову винагороду згідно постанови КМУ №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, адже додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу правомірно за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 15.08.2024 року у справі №280/5806/22.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дії відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу спірної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022.

З цих підстав, керуючись ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "П`ятихатська виправна колонія (№122)" -задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 160/29501/25 – скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 01.06.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров