Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №160/21365/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21365/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року (суддя Врона О. В.)

у справі № 160/21365/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у неврахуванні при призначенні пенсії позивачу довідок про заробітну плату для обчислення пенсії видані Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправна бездіяльність пенсійного органу порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неврахуванні при призначенні пенсії позивачу довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивачу за 2021-2023 роки в розмірі 13 559,41 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах відносно позивача за відповідний період. Суд з`ясував, що відповідачем проведено перевірку архівних довідок Архівного відділу Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про нарахування заробітної плати на позивачу від 26.01.2024 №П-47, від 26.01.2024 №П-48 та складено 09.04.2024 акт №0400-011005-1/8189 за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії.

В ході перевірки встановлено розбіжності між первинними документами та даними, заявленими в довідках від 26.01.2024 №П-47, від 26.01.2024 №П-48 на ім`я позивача, у частині відображення відомостей щодо розміру заробітної плати: за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 1991 року; 1992 рік; січень, лютий, березень, червень, липень 1993 року; лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 1994 року; лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад 1995 року; 1996 рік; 1997 рік; 1998 рік; 1999 рік; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2000 року. Установі рекомендовано надати оновлену довідку.

Суд зауважив, що з наданої у подальшому відповіді, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області посилалось на недоцільність розрахунку пенсії з урахуванням вказаних довідок про заробітну плату, вказуючи, що індивідуальний коефіцієнт середньомісячного заробітку (0,97654) для обчислення пенсії розрахований з урахуванням довідок про заробітну плату менший, ніж той з якого розраховано пенсію (1,07365).

Врахувавши, що подані позивачем архівні довідки видані на підставі первинних документів, містять інформацію про загальний розмір заробітної плати за період та про розмір заробітної плати із розбивкою по місяцях, а також відомості про підстави їх видачі, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі довідки відповідали вимогам Порядку №22-1, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі таких довідок.

Також суд зазначив, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2024 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд дійшов висновку, що приписи підпункту 6 пункту 2 постанови №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках, не відповідають положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню.

За наведених обставин, суд вказав, що індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн.) на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 постанови №209, тоді як дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 постанови №209, є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що ним на виконання вимог ст.44 Закону №1058-IV проведено перевірку та складено Акт від 09.04.2024, за змістом якого під час перевірки первинних документів виявлено розбіжності у первинних документах та відомостях, що містяться у довідках про заробітну плату від 26.01.2024 №П-47 та №П-48, які видані Архівним відділом виконавчого комітету Павлоградської міської ради. Вважає також, що ним правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України №209, адже з 01.03.2025 позивачу перераховано пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2021-2023 роки із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,023. Відтак, скаржник наполягає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 23.10.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки, в розмірі 13 559,41 гривень.

При призначенні пенсії за віком позивачу відповідачем не зараховано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видані виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000.

На звернення позивача з питання пенсійного забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №6476-1159/П-01/8-0400/25 повідомило, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2024, становить 14558,06 грн. (13559,41 грн. (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2021-2023) х 1,07365 –індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

На звернення позивача з питання проведення індексації листом №23856-19061/П-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що за результатом проведеного перерахунку з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2021, 2022, 2023 роки, із застосуванням коефіцієнту збільшення, в розмірі 13871,28 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 встановлений порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

За правилами ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Пунктом 2.10 Порядку №22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відтак, умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Зміст наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Водночас саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення (перерахунку) пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а та від 04.05.2022 у справі №819/946/18.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що враховуючи положення Закону №1058-IV, позивач скористався своїм правом та подав до пенсійного органу довідки про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, а саме: довідки, видані Архівним відділом виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.01.2024 №П-47, П-48 за період роботи з 01.04.1991 по 30.06.2000.

Позивач наполягає, що при призначенні йому пенсії слід враховувати вказані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, починаючи з 16.05.2024.

Відповідачем на виконання приписів ч.3 ст.44 Закону №1058-IV проведено перевірку довідок архівного відділу виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.01.2024 №П-47, від 26.01.2024 №П-48. За результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії складений акт від 09.04.2024 №0400-011005-1/8189.

Під час перевірки пенсійним органом встановлено розбіжності між первинними документами та даними, заявленими в довідках від 26.01.2024 №П-47, від 26.01.2024 №П-48 на ім`я позивача, у частині відображення відомостей щодо розміру заробітної плати: за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 1991 року; 1992 рік; січень, лютий, березень, червень, липень 1993 року; лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 1994 року; лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад 1995 року; 1996 рік; 1997 рік; 1998 рік; 1999 рік; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2000 року. Установі рекомендовано надати оновлену довідку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для врахування пенсійним органом при обчисленні пенсії позивачу вказаних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, які видані архівним відділом виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, оскільки вимоги ч.1 ст.40 Закону №1058-IV не виконуються, адже відомості довідок від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48 за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 первинними документами не підтверджено.

Таки чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно індексації пенсії позивача з 01.03.2025 суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень статті 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Цим Порядком №124, як в ньому зазначено, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, в тому числі відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п.2 Порядку № 124).

Відповідно до п.3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пунктом 4 Порядку №124 встановлено правило (формулу) визначення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно цього ж пункту, у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону (№1058-ІV) та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, виходячи з наведених положень Порядку № 124 та постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», перерахунок та індексація пенсій, починаючи з 2019 року, у подальшому проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на відповідні коефіцієнти.

В той же час за правовим висновком Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, зокрема, у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/24248/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124.

Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок №124 у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону № 1058-IV, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України №127, №118, №168, №185.

В спірному випадку, пенсія позивачу призначена у 2024 році, отже, індексація пенсії має проводитись у 2025 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. (п.1 постанови №209).

Згідно пп.6 п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 209, з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, за змістом постанови Кабінету Міністрів України № 209 перерахунок та індексація пенсії проводиться згідно з Порядком № 124, тобто шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року та відповідні коефіцієнти.

У випадку якщо коефіцієнт збільшення в п. 1 Постанови №209, застосований до показника середньої заробітної плати по України, визначеного згідно Порядку №124, дає менший добуток, ніж величина цього ж показника, визначеного відносно самого пенсіонера за 3 роки, що передують року призначення пенсії, передбачено використання зменшеного коефіцієнту збільшення, однак вже до показника середньої заробітної плати по України самого пенсіонера (визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії).

Якщо після такого застосування розмір збільшення пенсії не досягне 100 грн, належить встановити щомісячну доплату до пенсії, у розмірі, якого не вистачає для досягнення цієї величини (п.3 постанови № 209).

В той же час, враховуючи, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти, у спірних відносинах підлягає застосуванню Порядок № 124 виключно в частині, що не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV, а саме: під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

При цьому кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії у 2025 році у зв`язку з щорічною індексацією із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 209, в той час як зменшені коефіцієнти збільшення в пп. 6 п. 2 постанови №209 не поширюють свою дію на позивача.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.

Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про врахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024 та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі № 160/21365/25 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неврахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.01.2024 № П-47 та від 26.01.2024 № П-48, а саме: за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, починаючи з 16.05.2024.

Ухвалити нове рішенні у цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі № 160/21365/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров