Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №520/29349/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. Справа № 520/29349/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків у справі № 520/29349/25

за позовом ОСОБА_1

до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області

про визнання протиправними та скасування протоколу, рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі відповідач), в якому просив суд:

1. Визнати протиправними і скасувати:

- протокол Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 16 від 23.06.2025 року;

- рішення Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23 червня 2025 № 71 “Про відмову у наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року”.

2. Зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (юридична адреса: вул. Центральна, буд. 40, с-ще Донець, Ізюмський район, Харківська область, поштовий індекс 64250; код ЄДРПОУ 04397112) забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (юридична адреса: вул. Центральна, буд. 40, с-ще Донець, Ізюмський район, Харківська область, поштовий індекс 64250; код ЄДРПОУ 04397112) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно відмовив позивачу у надані компенсації за знищене майно на тій підставі, що заяву подано особою, власником об`єкту нерухомого майна, який може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції. Зауважив, що, не погоджуючись з таким висновком комісії позивач звернувся до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” з заявою про призначення будівельно-технічної експертизи. 22 липня 2025 року висновком експерта № 9366 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, проведеного науковим співробітником, судовим експертом Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Т.Б. Арнаут визначено що технічний стан об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Пришиб пров. Центральний, 9 аварійний. При повторному зверненні до комісії та надання даного висновку комісією не було його взято до уваги, а сама заява позивача навіть не прийнята до розгляду, у зв`язку з тим що вищезазначені рішення як вважає комісія є остаточними.

Позивач вважає протокол Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 16 від 23.06.2025 року та рішення Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23 червня 2025 № 71 “Про відмову у наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року” протиправними та такими, що прийнято без урахування всіх обставин, а тому звернувся до суду з позовом.

Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.

Відповідачем надана до суду заява, в якій він просив розглянути адміністративну справу №520/29349/25 за наявними у ній матеріалами. Відмовити у стягненні з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що відповідно до частини 6 статті 6 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" №2923-ІХ від 23.02.2023 (далі - Закон №2923-ІХ) підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є: 1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; 2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; 3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Таким чином, громадян України, який є власником пошкодженого/знищеного будинку садибного типу, садового або дачного будинку, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону №2923-ІХ.

Зауважив, що з наявних матеріалів справи не можливо встановити, що для прийняття рішення про надання позивачу компенсації за зруйноване майно, виконано всі умови, визначені законом, зокрема та не виключно, чи опрацьовувала Комісія з фіксації зруйнованого (пошкодженого) житла відповідно до абзацу третього пункту 15 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30.05.2023 (далі - Порядок №600) під час розгляду заяви рекомендації Мінфіну, надані за результатами верифікації інформації, зазначеної в заяві та доданих до неї документах, щодо її відповідності вимогам законодавства, що впливає на визначення права на отримання та розмір компенсації заявника, відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат" №324-IX від 03.12.2019 (далі - Закон №324-IX).

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та не досліджено належним чином та не надано оцінку зібраним у справі доказам, зокрема наданому апелянтом висновку експерта № 9366 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження зробленого Національним науковим центром Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Суд наголосив, що вказаним висновком експерта №9366 лише визначено технічний стан об`єкту - “аварійний”, вказано, що експлуатація об`єкта має бути зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності та жодним чином не спростовано твердження відповідача, що об`єкт нерухомого майна не може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції. Проте, у висновку чітко зазначено, що несучі стіни мають значну руйнацію кладки, при цьому мансардний поверх та покриття повністю зруйновані, експлуатація об`єкта неможлива та зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності або ліквідації. Як вбачається з фотоматеріалів даного будинку здійснення реконструкції даного об`єкту нерухомого майна неможлива так як технічний стан об`єкту “аварійний” та в подальшому потребує ліквідації.

Але вказані факти, судом першої інстанції не були прийняті до уваги, та зазначено, що даний висновок не є належним доказом по справі. Тому апелянт вважає що рішення суду повинно бути скасовано та ухвалене нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Також апелянт зазначив, що в адміністративному процесі при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, слід зазначити, що в адміністративному судочинстві неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідно до положень КАС України Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області просить суд здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами та відмовити у стягненні з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн.

Звернув увагу суду на те, що Донецька селищна рада є органом місцевого самоврядування, який утримується виключно за рахунок коштів місцевого бюджету та здійснює свої повноваження в умовах дії правового режиму воєнного стану. Видатки місцевого бюджету спрямовуються передусім на забезпечення життєдіяльності територіальної громади, виконання покладених на раду повноважень та підтримку обороноздатності Держави. Тому, у випадку задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 року по справі № 520/29349/25 та ухвалення нового рішення, яким будуть задоволені позовні вимоги позивача, відповідач заперечує проти стягнення на користь позивача судових витрат.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого за розпорядженням (наказом) №7 директора радгоспу “Орджонікідзевський” від 17 березня 1994 року, зареєстрованого в Балаклійському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 661 та договору купівлі-продажу частки житлового будинку за реєстровим номером 452 від 08 травня 2025 року належить житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 16-20).

Позивач зареєстрував право приватної власності на вказаний житловий будинок в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №4259677545 від 08 травня 2025 року (а.с. 21).

Зазначений об`єкт нерухомого майна занесений в Реєстр будівельної діяльності за реєстраційним номером ТI01:4858-7534-2730-9848, що підтверджується технічним паспортом виготовленим Балаклійським бюро технічної інвентаризації від 14 квітня 2025 року та Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 22-34).

Як вбачається з зазначених технічних документів на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер (63202285201:00:001:0783) за цільним призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташований житловий будинок літера”А-1”, цегла, з мансандрою літера “Мс”, прибудовою літер “а”, ґанком літера “a1”, ґанком літера “а2", житловою площею 69,4 кв. м, загальною площею 128,5 кв.м. При будинку є надвірні будівлі та споруди: сарай літня-кухня літера “Б”, погріб літера “б”, гараж літера "B”, огорожа № 1, ворота № 2, вбиральня № 3.

Згідно рішення виконавчого комітету Донецької селищної ради VII скликання Ізюмського району Харківської області №557 від 28 березня 2024 року “Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна" об`єкту нерухомого майна - житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 36).

Згідно довідки про склад сім`ї та проживання №31/12-10 від 17 лютого 2025 року, виданої виконавчим комітетом Донецької селищної ради VII скликання Ізюмського району Харківської області вбачається, що адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 (а.с. 37).

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" №ВР-002490626, наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України підтверджується інформація, що позивач станом на 19.04.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 38).

Підпунктом 1.8. пункту 1 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, встановлено, що з 24 лютого 2022 року Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району Харківської області знаходиться в зоні можливості бойових дій.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Донецької селищної ради №303 від 21 липня 2023 року, №601 від 26.09.2023 року, №1408 від 20.12.2023 року обов`язки з розгляду питань про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна було покладено на Комісію по обстеженню пошкодженого/зруйнованого майна внаслідок воєнних дій на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, яка була утворена на підставі розпорядження Донецького селищного голови за №18-1/02-09 від 22 березня 2022 року (далі - Комісія) та затверджено її кількісний та персональний склад.

13 травня 2024 року засобами Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів проти України, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації на розгляд комісії надійшла заява позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за №ЗВ-13.05.2024-103762.

Комісією розглянуто акт комісійного обстеження №178 (індифікатор акту в реєстрі 20221115-2070) від 17 жовтня 2022 року, відповідно до якого об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 визнаний непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти). Результат обстеження "повне руйнування" (а.с. 39-41).

Також Комісією було замовлено проведення технічного обстеження за вищевказаною адресою об`єкту нерухомого майна сертифікованими фахівцями ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ".

06 червня 2025 року отримано технічний звіт №9020 за результатами обстеження технічного стану, пошкодженого внаслідок бойових дій житлового будинку садибного типу за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Пришиб, провулок Центральний, 9. За результатами проведення попереднього обстеження зафіксовано, що на об`єкті наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій. Орієнтовний ступінь пошкодження об`єкта в цілому, 80%. Рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції об`єкта (а.с. 42-57).

Згідно протоколу №16 від 23 червня 2025 року Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, Комісією було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та вирішено: відмовити у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 №3В-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 на підставі пункту 1 частини 6 статі 6 Закону у зв`язку з тим, що заяву було подано особою, власником об`єкту нерухомого майна, який може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції (пошкоджений об`єкт нерухомого майна) (а.с. 58-60).

Рішенням Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації Донецької селищної ради Ізюмького району Харківської області від 23 червня 2025 року №70 “Про поновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 (№3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року) поновлено розгляд заяви за знищений об`єкт нерухомого майна будинок садибного типу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна №3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року (а.с. 61-62).

Згідно з рішенням Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації Донецької селищної ради Ізюмького району Харківської області від 23 червня 2025 року № 71 “Про відмову у наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 (№ЗВ-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року)” позивачу відмовлено у надані компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 №3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року на підставі пункту 1 частини 6 статті 6 Закону, у зв`язку з тим, що заяву було подано особою, власником об`єкту нерухомого майна, який може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції (пошкоджений об`єкт нерухомого майна) (а.с. 63-65).

Не погоджуючись з даним висновком комісії позивач звернувся до Національного наукового центру “Інтитут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” з заявою про призначення будівельно-технічної експертизи.

22 липня 2025 року висновком експерта №9366 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, визначено що технічний стан об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 аварійний (а.с. 66-72).

Як зазначає позивач, він повторно звернувся до комісії з заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна долучивши вказаний висновок експерта.

Відомостей щодо розгляду заяву позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна матеріали справи не містять.

Вважаючи протиправним протокол Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області №16 від 23.06.2025 та рішення Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23 червня 2025 року №71 “Про відмову у наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року”, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що оскаржуване у цій справі рішення відповідача від 23 червня 2025 року №71, яким відмовлено позивачу у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, ґрунтується на висновках технічного звіту №9020 ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ", яким зафіксовано, що на об`єкті наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції. Комісією відмовлено у компенсації на підставі пункту 1 частини 6 статі 6 Закону у зв`язку з тим, що заяву подано особою, власником об`єкту нерухомого майна, який може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції.

Отже, суд не встановив протиправність дій відповідача щодо прийняття протоколу та рішення щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23 червня 2025 року №71 на підставі вказаного технічного звіту №9020 ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ", яким визначено, що об`єкт нерухомого майна може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції.

При цьому щодо надання позивачем висновку експерта №9366 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, проведеного науковим співробітником, судовим експертом Національного наукового центру “Інтитут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса” Т.Б. Арнаут, яким визначено що технічний стан об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська область Ізюмський район, с. Пришиб пров. Центральний, 9 аварійний, суд зазначив, що вказаним висновком експерта №9366 лише визначено технічний стан об`єкту - “аварійний”, вказано, що експлуатація об`єкта має бути зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності та жодним чином не спростовано твердження відповідача, що об`єкт нерухомого майна не може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області відмовляючи позивачу у надані компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, а тому підстави для скасування протоколу №16 від 23.06.2025 та рішення від 23 червня 2025 року №71 відсутні.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом №2923-IX.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2923-IX знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об`єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об`єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 2 Закону №2923-IX, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна є фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “б” пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “б” пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об`єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об`єкт відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “в” пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “в” пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об`єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України “Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “в” пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом “в” пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктами “а”-“в” пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами “а”-“ґ” цього пункту.

При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками. Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (частина друга статті 2 Закону №2923-IX).

Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I “Злочини проти основ національної безпеки України” Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частина третя статті 2 Закону №2923-IX).

Згідно із статтею 3 Закону №2923-IX для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною сімнадцятою статті 4 Закону №2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону №2923-IX визначено, що строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац 1 частини сьомої статті 6 Закону № 2923-IX).

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-IX підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:

1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що громадянин України, який є власником пошкодженої/знищеної квартири, яка розташована в Україні та стала непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення якої є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, має право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону №2923-ІХ та цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню.

Порядок надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» (далі - Порядок №381), який визначає механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».

Відповідно до пункту 3 Порядку №381 отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об`єкта, право власності якого підтверджено.

У разі коли власником об`єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників.

У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об`єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об`єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.

Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим - шостим цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом 13-1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №381 компенсація надається у разі, коли:

об`єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”;

об`єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

обсяг пошкоджень не перевищує суму компенсації, що визначена в абзацах п`ятнадцятому і шістнадцятому пункту 10 цього Порядку (крім випадку, передбаченого пунктом 25-1 цього Порядку).

Компенсація надається в одній із таких форм:

компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об`єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);

компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об`єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).

У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви .

Компенсація на відновлення об`єкта, обтяженого іпотекою, надається за умови отримання оригіналу згоди кредитора, що подається до комісії.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 Порядку №381 для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - комісія).

Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку.

Положення про комісію, її персональний склад затверджуються уповноваженим органом.

Згідно з пунктом 8 Порядку №381 комісія відповідно до цього Порядку:

надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію (інформацію щодо їх обов`язків, передбачених цим Порядком, повідомляє адресу вебсайту (за наявності), на якому будуть розміщені рішення комісії та уповноваженого органу, або повідомляє, в який спосіб будуть опубліковані рішення тощо) та консультації з питань отримання компенсації, повідомляє про можливість звернутися на урядову «гарячу лінію» відповідно до пункту 26 цього Порядку;

розглядає заяви;

встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку;

проводить перевірку отримувача компенсації на відсутність (наявність) судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України, на підставі наданого заявником витягу (про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України) з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;

надсилає запити до структурного підрозділу апарату МВС, який забезпечує реалізацію пріоритетних напрямів інформатизації системи МВС та центральних органів виконавчої влади щодо перевірки отримувача компенсації на відсутність (наявність) судимості або вручення йому підозри про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України, про вчинення кримінального правопорушення, якщо заявник подав запит у паперовій формі без надання витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;

перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна комісія вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт);

ознайомлює отримувача компенсації з даними (переліком та обсягами робіт, які необхідно виконати для відновлення експлуатаційної придатності об`єкта), які будуть використані для заповнення чек-листа, форма якого наведена в додатку 2 (далі - чек-лист);

у разі, коли заявник звертається за отриманням компенсації для проведення ремонту, проставляє відмітку в чек-листі про наявність/відсутність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій об`єкта, які можуть призвести до порушення вимог щодо його механічного опору та стійкості, та інформує заявника про необхідність і першочерговість використання компенсації для ремонту таких пошкоджень;

приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації відповідно до цього Порядку;

виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.

Відповідно до абзаців 1-7 пункту 11 Порядку №381 комісія в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна:

отримує заяви для їх розгляду;

перевіряє надану інформацію в заяві та додані документи;

вносить відомості про зупинення/поновлення розгляду заяви із зазначенням інформації та/або документів, які заявник повинен додати, але в межах та відповідно до пункту 13 цього Порядку;

вносить результати комісійного обстеження у разі його проведення у випадках, передбачених абзацом сьомим пункту 8 цього Порядку, за рішенням цієї комісії;

вносить за кожним пошкодженим об`єктом чек-лист, результати фотофіксації пошкоджень об`єкта та визначає розмір компенсації;

вносить відомості про надання/відмову у наданні компенсації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №381 за результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Приписами абзацу 1-2 пункту 14 Порядку №381 передбачено, що черговість прийнятих до розгляду заяв визначається автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна у порядку надходження інформаційних повідомлень з урахуванням пріоритетного права, визначеного пунктом 5 цього Порядку. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна рішення про надання/відмову в наданні компенсації.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що з метою отримання компенсації за пошкоджене/знищене житло особа звертається із відповідною заявою, розгляд якої здійснює спеціально призначена комісія. Комісія, зокрема, перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна комісія вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт). Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна рішення про надання/відмову в наданні компенсації. В процесі розгляду заяви, комісія може прийняти рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації.

Відповідно до статті 8 Закону №2923-ІХ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №600.

За приписами пункту 2-1 Порядку №600 подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №2923-ІХ, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: фізичні особи - громадяни України, які є: власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

З матеріалів справи судом установлено, що позивач 13 травня 2024 року засобами Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів проти України, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації подав заяву за № ЗВ-13.05.2024-103762 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить йому на праві приватної власності.

Комісія рішенням №71 від 23 червня 2025 року відмовила позивачу у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 №3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024. Підставою для відмови в наданні позивачу компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, уповноваженим органом зазначено пункт 1 частини 6 статті 6 Закону №2923-IX, а саме заяву було подано особою, власником об`єкту нерухомого майна, який може бути відновлено шляхом капітального ремонту, реконструкції (пошкоджений об`єкт нерухомого майна) (а.с. 63-65).

У спірному рішенні Комісії, зокрема зазначено, що з метою розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 №3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 Комісією було розглянуто акт комісійного обстеження №178 від 17.10.2022 відповідно до якого об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 визнаний непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.

Також у спірному рішенні Комісії зазначено, що Комісією на виконання вимог пункту 3 статті 7 Закону №2923-IX було:

- замовлено проведення технічного обстеження за адресою: с. Пришиб, провулок Центральний, будинок 9 сертифікованими фахівцями ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ", визнаними пунктами 2 та 2.1 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257;

- отримано звіт з технічного обстеження ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ" №ТО01:7233-64 7503-9697, необхідний для прийняття про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна на знищений об`єкт нерухомого майна за адресою: с. Пришиб, провулок Центральний, будинок 9, яким було зафіксовано, що на об`єкті наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції об`єкта.

Аналізуючи зміст акту комісійного обстеження №178 від 17.10.2022 та технічний звіт ТОВ "НВП "КОМУНТЕХ" №9020 від 06.06.2025, які були враховані Комісією під час прийняття спірного рішення, колегія суддів звертає увагу, що такі є взаємовиключними та такими, що містять протилежні висновки щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна позивача.

Так, відповідно до висновку акту комісійного обстеження №178 від 17.10.2022 об`єкт нерухомого майна визнано непридатним для використання за цільовим призначенням, таким, що повністю втратив економічну цінність, із наявністю пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти). Результат обстеження: повне руйнування.

Натомість технічний звіт ТОВ “НВП “КОМУНТЕХ” №9020 від 06.06.2025 містить висновок про можливість відновлення об`єкта шляхом капітального ремонту та реконструкції об`єкта. При цьому у загальній характеристиці категорії пошкодження об`єкта зафіксовано: що на об`єкті наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій. Орієнтовний ступінь пошкодження об`єкта в цілому, 80%.

Попри наявність у матеріалах справи зазначених суперечливих висновків, Комісією не надано жодної оцінки таким розбіжностям та не наведено мотивів, з яких підстав один із висновків було взято за основу, а інший фактично відхилено.

Зі змісту спірного рішення неможливо встановити, з яких саме підстав Комісія дійшла висновку про те, що об`єкт нерухомого майна може бути відновлений шляхом капітального ремонту чи реконструкції, попри наявний висновок про його фактичне знищення та необхідність демонтажу.

Крім того, Комісією не досліджено ступінь руйнації об`єкта нерухомого майна, відсоток його пошкодження, технічну та економічну доцільність проведення відновлювальних робіт, а також фактичну можливість відновлення такого об`єкта, з урахуванням того, що технічний звіт №9020 від 06.06.2025 містить інформацію про те, що орієнтовний ступінь пошкоджень об`єкта в цілому, 80 %.

Відповідні обставини мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо віднесення об`єкта до знищеного чи пошкодженого майна та прийняття законного й обґрунтованого рішення за заявою позивача.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на Договір купівлі-продажу 4/5 частки житлового будинку, зареєстрованого в ДРРП за №59790665 від 08.05.2025, відповідно до п.п. 10 п. 1.3. якого, «Покупець взяв до уваги той факт, що: нерухоме майно, не є аварійним, не підлягає зносу», то колегія суддів зазначає, що договір купівлі-продажу є цивільно-правовим правочином, який фіксує волевиявлення сторін, а не документом, що встановлює фактичний технічний стан об`єкта нерухомості. Відомості, наведені у договорі, не є результатом технічного обстеження чи експертного дослідження та не можуть спростовувати висновки спеціалістів щодо стану об`єкта.

Натомість матеріали справи містять акт комісійного обстеження та висновки судових експертів, які підтверджують аварійний стан об`єкта, його значні руйнування та належність до категорії знищених. Саме такі докази є належними для встановлення технічного стану нерухомого майна.

Отже, посилання відповідача на умови договору купівлі-продажу не спростовують наявних у справі доказів та не можуть бути покладені в основу висновку про можливість відновлення спірного об`єкта.

При вирішенні спірних правовідносин, суд враховує, що стосовно вимог до адміністративного акту суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).

Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13.02.1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions)

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей висновок згодом було застосовано Верховним Судом й у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21, у якій Суд звертав увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі v. Finland, заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Отже, Верховний Суд визначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що спірне рішення Комісії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, оскільки прийняте без належного дослідження всіх обставин справи, без надання оцінки суперечливим доказам та без наведення мотивів їх переваги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять висновок судового експерта Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Арнаут Т.Б. №9366 від 22.07.2025 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження на підставі листа громадянина ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, визначено що технічний стан об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: Харківська область Ізюмський район, Донецька територіальна громада, с. Пришиб пров. Центральний, 9 аварійний.

Також позивачем долучено до матеріалів справи висновок судового експерта Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Арнаут Т.Б. №3759 від 13.04.2026 за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи по заяві громадянина ОСОБА_1 про проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, згідно з яким об`єкт дослідження, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до знищеного. Відсоток руйнувань цього будинку складає 81,04%.

За таких обставин наявні у справі докази містять суттєві розбіжності щодо можливості відновлення об`єкта нерухомого майна, які мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на компенсацію, оскільки безпосередньо впливають на визначення правового статусу об`єкта як пошкодженого або знищеного в розумінні Закону №2923-IX. Відповідні докази потребують належного, повного та всебічного дослідження й оцінки з метою усунення наявних суперечностей та встановлення фактичного технічного стану об`єкта нерухомого майна.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені вище мотиви, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, оскільки таке рішення прийняте без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та за наявності істотних суперечностей у доказах щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна.

Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування протоколу засідання Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна №16 від 23.06.2025.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що протокол засідання Комісії є документом, який фіксує хід засідання, обговорення питань та результати голосування членів Комісії, тобто має організаційно-процедурний характер. Сам по собі протокол не породжує для позивача правових наслідків, не встановлює, не змінює та не припиняє його прав та обов`язків. Юридичні наслідки для позивача виникають саме внаслідок прийняття відповідного рішення Комісії, яке є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень та предметом судового контролю.

Відтак належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є оскарження рішення Комісії, а не протоколу засідання, яким оформлено процес його прийняття. За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування протоколу засідання Комісії задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №520/29349/25 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частин третьої, четвертої, п`ятої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано лише договір про надання правничої допомоги №01-11/25 ВІД 01.11.2025. Водночас позивачем не подано доказів фактичного надання адвокатом правничої допомоги у цій справі, детального опису виконаних робіт (наданих послуг), документів, які підтверджують обсяг наданих послуг та їх вартість, а також доказів сплати відповідних коштів або виникнення обов`язку щодо їх сплати.

Сам по собі договір про надання правничої допомоги не є достатнім доказом понесення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки лише визначає умови співпраці сторін та не підтверджує фактичний обсяг наданих послуг і розмір витрат, які підлягають компенсації.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення відсутні, а тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить із такого.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 2422,40 грн (платіжна інструкція №1.384202095.1 від 03.11.2025 на суму 1211,20 грн та платіжна інструкція №1.412142119.1 від 20.11.2025 на суму 1211,20 грн), за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в розмірі 3633,60 грн (квитанція на переказ готівки, код квитанції 8409-6485-4416-8997 від 20.03.2026). Всього 6056,00 грн.

Оскільки витрати позивача зі сплати судового збору документально підтверджені, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 3028,00 грн (6056,00 грн / 2).

Отже, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 520/29349/25 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо відмови у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 23 червня 2025 № 71 “Про відмову у наданні компенсації за заявою про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року”.

Зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (юридична адреса: вул. Центральна, буд. 40, с-ще Донець, Ізюмський район, Харківська область, поштовий індекс 64250; код ЄДРПОУ 04397112) забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) № 3B-13.05.2024-103762 від 13.05.2024 року на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397112) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий