Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №440/416/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. Справа № 440/416/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) у справі №440/416/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ у Львівській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 29.10.2025 №163950001594;

- зобов`язати ГУПФУ у Львівській області здійснити з 22.10.2025 перерахунок та виплату пенсії позивача за віком з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої ТОВ “Уренгойгідромеханізація” за період з 2004 року до 2012 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 частково задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ у Львівській області №163950001594 від 29.10.2025.

Зобов`язано ГУПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.10.2025 з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 2004 року до 2012 року, видану ТОВ “Уренгойгідромеханізація”, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ГУПФУ у Львівській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, просило скасувати таке рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що ГУПФУ у Львівській області є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції і законів України, іншими нормативно-правовими актами.

Вказує, що до заяви про перерахунок пенсії позивачем до пенсійного органу додано довідку про заробітну плату без номеру і дати за період роботи з 2004 по 2012 р.р., видану ООО “Уренгойгідромеханізація”.

Зазначає, що пенсійним органом правомірно не зараховано період роботи на території російської федерації з 2004 року до 2012 року до страхового стажу, оскільки Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчинена 13.03.1992 в м. Москві, припинила свою дію для України 19.06.2023.

Отже, сторони Україна та росія вийшли з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Тобто, Угода про гарантії прав громадян держав - співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 не діє на території України та росії.

Вважає, що рішення ГУПФУ у Львівській області №163950001594 від 29.10.2025 є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Учасники справи не подали відзив на апеляційну скаргу.

На підставі положень ч.1 ст.308 п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області, як отримувач пенсії за віком.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №440/2669/24, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025, зокрема зобов`язано ГУПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 22.09.2023 та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018".

На виконання рішень судів у справі №440/2669/24, пенсійним органом зараховано до стажу роботи позивача періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 16.02.1995 по 26.04.2000, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013, з 24.01.2013 по 03.11.2015, з 04.02.2016 по 31.10.2016, з 17.05.2017 по 10.05.2018.

22.10.2025 позивач звернувся до Кременчуцького об`єднаного управління ПФУ з заявою та документами щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату, виданої ТОВ “Уренгойгідромеханізація” за період з 2004 року до 2012 року.

ГУПФУ у Львівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 29.10.2025 № 163950001594 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи розірванням дипломатичних відносин між Україною та російською федерацію, припиненням функціонування закордонних установ України в державі-агресорі. Також зазначено, що до відновлення дипломатичних відносин з російською федерацією та, відповідно, надходження необхідної інформації, періоди трудової діяльності осіб на території російської РФСР до 01.01.1992 враховуються при обчисленні пенсії за умови зазначення особою в заяві інформації про те, що вона не отримує пенсійних виплат в іншій державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Позивач, не погодившись із рішенням про відмову в проведенні перерахунку пенсії , звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць СНД, та заробіток (дохід) за періоди роботи зараховуються до трудового стажу громадян держав – учасників, тому протиправним є неврахування відповідачем довідки про заробітну плату позивача за період з 2004 по 2012 р.р. , виданої ТОВ "Уренгогідромеханізація".

Відтак, суд вважав, що вищевказане рішення ГУПФУ у Львівській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг врегульовано Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Згідно ст.1 Закону №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області, як отримувач пенсії за віком.

В період з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013 позивач працював районах Крайньої Півночі, а саме в ЗАО "Уренгойгідромеханізація", що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 .

Вищевказані періоди роботи позивача зараховані до страхового стажу останнього згідно рішення суду у справі №440/2669/24.

Позивачем до пенсійного органу надано довідку ТОВ "Уренгойгідромеханізація" без номеру і дати в якій зазначено, що з 01.01.2016 ЗАО "Уренгойгідромеханізація" реорганізовано в ТОВ "Уренгойгідромеханізація". Позивач в період з 2004 по 2012 р.р. працював в ЗАО "Уренгойгідромеханізація" та отримував заробітну плату, з якої здійснювалися відповідні відрахування до пенсійного фонду.

Спірним рішенням пенсійним органом відмовлено в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої ТОВ «Уренгойгідромеханізація» за період з 2004 року до 2012 року , у зв`язку з тим, що дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвано, функціонування закордонних установ України держави-агресора припинено, до відновлення дипломатичних відносин з Російською Федерацією та, відповідно, надходження необхідної інформації, періоди трудової діяльності осіб на території Російської РФСР до 01.01.1992 враховуються при обчисленні пенсії за умови зазначення особою в заяві інформації про те, що вона не отримує пенсійних виплат в іншій державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Суд першої інстанції виходив з того, що така відмова є неправомірною.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та зазнчає, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Частиною ч4 ст. 1 Закону № 1788-XII передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Згідно ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Частиною 2 ст. 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу та обчислення пенсій здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою. Відтак і заробіток (дохід) за період роботи, який зараховується до стажу, має бути врахований при обчисленні розміру пенсії.

Судом встановлено та підтверджено записами трудової книжки позивача, що останній працював у період, з 04.07.2000 по 19.06.2010, з 04.03.2011 по 14.01.2013 в районах Крайньої Півночі, а саме ЗАО "Уренгойгідромеханізація", зазначені періоди роботи зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 по справі №440/2669/24.

Згідно п.2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож, припинення участі однієї з договірних сторін в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не є підставою для відмови в зарахуванні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до припинення участі як Російської Федерації, так і України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції право позивача на перерахунок пенсії не ставиться у залежність від припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.

Надана позивачем до пенсійного органу довідка про заробітну плату , видана ТОВ "Уренгойгідромеханізація" містить посилання на розрахунково-платіжні відомості по особовому рахунку, інформацію про відрахування до Пенсійного фонду по встановленим тарифам, підписи та печатку підприємства .

Доказів на спростування відомостей зазначених у довідці відповідачем не надано.

Відтак, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи зараховуються до трудового стажу громадян держав - учасників, а тому відповідач мав врахувати довідку про заробітну плату позивача за період з 2004 по 2012 роки , видану ТОВ "Уренгойгідромеханізація".

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про відсутність підстав не врахування довідки для перерахунку пенсії , є необґрунтованими.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність власного рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ у Львівській області №163950001594 від 29.10.2025 та зобов`язання ГУПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.10.2025 з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 2004 року до 2012 року, видану ТОВ “Уренгойгідромеханізація”, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині задоволення позову без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення ст.139 КАС України, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №440/416/26 в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц