Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №446/784/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/784/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №446/784/26;

провадження №2/446/775/26;

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

встановив:

23.03.2026 позивач подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду), в якій просить стягнувати з відповідачки аліменти на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він та відповідачка є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Син в даний час є повнолітнім, однак продовжує навчання у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Відповідачка добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, чим не виконує свій обов`язок як матері утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання та неповнолітнб диту, що визначено ст.ст. 180, 199 СК України. Відповідачка є працездатною особою, а тому має можливість утримувати дітей, інших утриманців не має, тобто інших неповнолітніх та повнолітніх дітей, непрацездатних батьків.

Ухвалою суду від 25.03.2026 справу прийнято до провадження, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання.

08.04.2026 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила заявлені позовні вимоги залишити без задоволення.

20.04.2026 від позивача надійшли письмові заперечення щодо відзиву на позовну заяву, в яких він позовні вимоги підтримав та просив відхилити доводи віджповідачки, викладені у відзиві.

24.04.2026 до суду надійшли заперечення відповідачки щодо відповідді на відзив та додаткові пояснення у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та з врахування поданої ним заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, а саме по 4500, 00 грн, на кожну дитину.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги з врахування поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог визнала, а саме в частині стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, по 4500, 00 грн., на кожну дитину.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд встановив наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.05.2025 ОСОБА_3 , 2007 р.н., досягнув повноліття.

Згідно договору Б-00623 про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною особою від 12.08.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на денній формі навчання Луцького національного технічного університету, за ступенем освіти "Бакалавр", спеціальність 121 Інженерія програмного забезпечення. Строк навчання 4 роки.

Дитина проживає з позивачем та перебуває на його утриманні, що не оспорюється відповідачкою.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог вказує на невиконання відповідачем її обов`язку як матері утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що передбачено ст. 199 СК України.

Відтак суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачкою її обов`язку як мами утримувати до досягнення двадцяти трьох років свого повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що вона може надавати матеріальну допомогу.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Сімейного кодексу України, а саме Главою 16 Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.

Так, у відповідності до норм ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Також згідно зі ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже суд встановив, що повнолітній син сторін по справі ОСОБА_3 продовжує навчання і в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

В силу положень ст. 199 СК України ОСОБА_2 має обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Повнолітній ОСОБА_3 проживає з батьком, який його матеріально утримує.

У свою чергу відповідачка не виконує свого обов`язку з утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів відповідно до ст. 199 СК України і стягнення таких в судовому порядку.

Позивач на підставі ст. 184 СК України просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, визначивши такий в розмірі 4500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Як видно з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачки на утримання дитини, суд враховує вік та стан здоров`я дитини, матеріальне становище відповідачки, відсутність в неї на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, наданих суду доказів на підтвердження сторонами свої вимог та заперечень щодо позову, враховуючи потреби дитини, які необхідні для забезпечення її повноцінного та гармонійного розвитку, беручи до уваги рівність батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття, відсутність заперечень зі сторони відповідачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення в цій частині та з відповідачки на користь позивача на утримання дитини необхідно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4500,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до припинення нею навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Суд вважає, що такий розмір аліментів є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд встановив наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.03.2023, позивач у справі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Разом з ним, за вказаною адресою проживає та зареєстрована, зокрема донька ОСОБА_4 (а.с.11).

Позивач як на підставу своїх позовних вимог вказує на невиконання відповідачкою її обов`язку як матері утримувати неповнолітню дитину, що передбачено ст. 180 СК України.

Відтак суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачкою її обов`язку як матері утримувати свою неповнолітню доньку.

Так, у відповідності до норм ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Також згідно зі ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже суд встановив, що неповнолітня ОСОБА_4 проживає з батьком, який її матеріально утримує і потребує матеріальної допомоги.

У свою чергу відповідачка не виконує свого обов`язку з утримання неповнолітньої доньки, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів відповідно до ст. 180 СК України і стягнення таких в судовому порядку.

Враховуючи те, що позивач потребує матеріальної допомоги для належного утримання неповнолітньої доньки сторін у справі, а відповідачка не виконує обов`язку щодо утримання дитини, як такої, те, що відповідачка не заперечила позов, не надала суду доказів, що вона є непрацездатною особою чи те, що на її утриманні є інші неповнолітні чи непрацездатні особи, не повідомила про те, що вона немає можливості надавати матеріальну допомогу своїй доньці, суд з урахуванням всіх обставин справи та положень закону, зокрема вимог ст. 182 СК України, дійшов висновку, що розмір аліментів, визначений позивачем у твердій грошовій сумі, а саме 4500,00 грн. щомісячно є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання неповнолітньої ОСОБА_4 .

Відтак суд дійшов висновку, що позов в цих частинах є підставний, обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Разом з тим, ОСОБА_1 в позовній заяві заявляє вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у твердій грошовій сумі, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Проте, визначення розміру аліментів з урахуванням нижньої межі - не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку передбачено нормами Сімейного кодексу України, які регулюють обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, однак нормами статті 199 СК України це не передбачено.

Положеннями статті 201 СК України не передбачено застосування вимог статті 182 для визначення мінімального граничного розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Зазначене у статті 200 СК України відсилання до норми статті 182 цього Кодексу стосується лише врахування судом тих обставин, які мають істотне значення та впливають на розмір аліментів (частина першастатті 182 СК України).

Зазначене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц, провадження № 61-12433св18; від 21 листопада 2018 року у справі № 382/1093/16-ц, провадження № 61-12568св18п.

Відтак суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання з урахуванням нижньої межі - не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку необхідно відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням задоволених вимог позивача на відповідачку покладаються судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн., за подання позовної заяви позивачем (на підставі ставок, що діяли на момент вчинення процесуальної дії) і підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн., починаючи з 23.03.2026 і до припинення ним навчання, чи до досягнення дитиною 23 річного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісяця аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

У задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання з урахуванням нижньої межі - не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 01.06.2026.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 )

Суддя Т.І. Котормус