Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №462/9824/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9824/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту природніх ресурсів та будівництва, Залізничної районної адміністрації, Львівського комунального підприємства Левандівка про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що 07 липня 2025 року автомобіль марки «AUDI» Q5, р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачці ОСОБА_1 , був пошкоджений внаслідок падіння дерева за адресою м. Львів, вул. Хотинська,7. Так, зазначає, що ринкова вартість автомобіля та матеріальний збиток, заподіяний власнику є дійсною (ринковою) вартістю автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень, отриманих внаслідок падіння дерева, на момент огляду становить 537 866 гривень. 12 серпня 2025 року автомобіль був відчужений згідно договору купівлі-продажу в пошкодженому стані за ціною 300 000 гривень. Відтак, загальний розмір шкоди складає 237 866 гривень, який визначається як різниця між ринковою (дійсною) вартістю автомобіля в непошкодженому стані та вартістю автомобіля в пошкодженому стані. Зазначає, що зелені насадження, які знаходяться по вул. Хотинська,7 в м. Львові, зокрема дерево що впало на автомобіль позивача, не передавались на баланс жодного підприємства. Дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста Львова. Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування, Виконавчим комітетом Львівської міської ради не було здійснено визначених законом дій щодо залучення належного підприємства, організації, які б відповідали за утримання та збереження зелених насаджень. В свою чергу, адміністрація не здійснювала контроль та відповідно не видавала розпоряджень стосовно стану зелених насаджень та їхньої небезпеки для життя і здоров`я населення. Оскільки дерево, яке впало на транспортний засіб позивача, знаходиться біля будинку №7 по вул. Хотинська в м. Львові, то відповідно на ЛКП «Левандівка» також покладається відповідальність за неналежне здійснення своїх зобов`язань щодо благоустрою прилеглої до будинку території, оскільки підприємством не було проведено огляд для виявлення аварійного дерева, не здійснено профілактичні дії, та відповідно не здійснено подання до Залізничної районної адміністрації. На підставі викладеного вище, вважають, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за відшкодування заподіяної позивачці шкоди, адже кожен з них допустив бездіяльність стосовно визначених законодавством обов`язків щодо благоустрою, та відповідно утруднив можливість визначення безпосереднього суб`єкта відповідальності. Крім того, зазначає, що позивачці також було завдано моральну шкоду, з огляду на те, що автомобіль був єдиним засобом пересування її родини. Сформований розпорядок щоденного життя, як матері та жінки, чоловік якої виконує обовязок захисту Батьківщини, був зруйнований. Вищевказані події викликали у позивачки душевні переживання, тривогу, страх. Враховуючи вищевикладене, просить суд с тягнути на користь ОСОБА_1 , з Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту природніх ресурсів і будівництва, Залізничної районної адміністрації, Львівського комунального підприємства “Левандівка” матеріальну шкоду у розмірі 237 866 грн., солідарно. Стягнути на користь ОСОБА_1 , з Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту природніх ресурсів і будівництва, Залізничної районної адміністрації, Львівського комунального підприємства “Левандівка” моральну шкоду у розмірі 50000 грн. солідарно.

Відповідачем Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради подано до суду відзив, в якому представником зазначено, що за даними спостережень авіаційної метеорологічної станції цивільної Львів 07 липня 2025 року спостерігалися такі несприятливі погодні умови: НМЯ І гроза з 22:01 год. до 22:24 год.; НМЯ І посилення вітру з 20:47 год. до 22:01 год. до 23 м/с. Згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування», затвердженою наказом УкрГМЦ від 11.12.2028 № 234, гроза, вітер (максимальна швидкість) 15-24 м/ с – вважаються небезпечними метеорологічними явищами І рівня небезпечності (НМЯ І). Крім цього, про таку синоптичну ситуацію заздалегідь публікувалось попередження Львівського регіонального центру з гідрометеорології на відповідних інтернет-ресурсах. Отже, в момент падіння дерева на автомобіль позивача, мало місце стихійне небезпечне метеорологічне явище І рівня небезпечності (НМЯ І). До Залізничної районної адміністрації жодних звернень та інформації про аварійність, сухостій чи фаутний стан дерева, що впало внаслідок небезпечного метеорологічного явища І рівня небезпечності та щодо необхідності видалення дерева, що впало не надходило. Крім того, зазначив, що як вбачається з матеріалів справи дерево, що впало на автомобіль позивача, яке росло у м. Львові по вул. Хотинська, 7 не передавалось на баланс Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради. Отже, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради балансоутримувачем дерева, яке впало на автомобіль позивачки за згаданою адресою не являється. Враховуючи вищевикладене, просив суд постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди внаслідок падіння дерева в повному обсязі.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якому вона вказала, що сам по собі факт опадів і вітру у цей день у м. Львові, не є форс мажорною обставиною, котра звільняє відповідача від відповідальності за спричинену шкоду, на підставі положень статті 617 ЦК України. Так, відповідачем не надано висновок Торгово-промислової палати в Україні про наяність по справі форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), що передбачено п.2 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а згідно Настанови з метеорологічного прогнозування, І рівень небезпечності не відноситься до стихійних метеорологічних явищ, а відтак не є обставиною непереборної сили. Відтак, дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста. Дане дерево відповідно до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Інші відповідачі будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, відзивів на адресу суду не направили, відтак, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовільнити частково, з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «AUDI» Q5, р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 /а.с.44/.

Згідно договору купівлі-продажу від 12 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , уклали договір про те, що ОСОБА_1 , зобов`язується передати у власність ОСОБА_2 , транспортний засіб «AUDI» Q5, р.н. НОМЕР_1 . Згідно п.3.1. вказаного договору, за домовленістю сторін, ціна транспортного засобу складає 300 000 грн. /а.с.14/.

Як вбачається з довідки від 29 липня 2025 року, ОСОБА_1 , дійсно зверталася до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області з письмовою заявою по факту пошкодження власного автомобіля марки «AUDI» Q5, р.н. НОМЕР_1 , який було пошкоджено 07 липня 2025 року в м. Львові на вул. Хотинська, 7, внаслідок падіння дерева /а.с.39/.

Відповідно до листа ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 16 жовтня 2025 року, територія на якій відбулось пошкодження майна а саме транспортного засобу марки AUDI д.н.з. НОМЕР_1 , що мало місце 07.06.2025р. по вул. Хотинська, 7 у м. Львові перебуває у комунальній власності м. Львова, яку обслуговує ЛКП «Левандівка». За результатами розгляду заяви огляд місця події не проводився, оскільки вказані відомості в ЄРДР не вносилися /а.с.40/.

Листом від 18 вересня 2025 року № 2/911 ЛКП «Левандівка» повідомило, що не являється балансоутримувачем вищезазначених зелених насаджень /а.с.41/.

22 вересня 2025 року, листом №32-вих-136242 Залізнична районна адміністрація у відповідь на адвокатський запит повідомила, що зелені насадження які ростуть за адресою м.Львів, вул. Хотинська, 7 на балансі районної адміністрації не перебувають /а.с.42/.

25 вересня 2025 року, листом № 2402-вих-138227 Управління екології та природніх ресурсів Департаменту природніх ресурсів та будівництва, фактично повідомило про перенаправлення скерованого адвокатського запиту до Залізничної районної адміністрації /а.с.43/.

Як вбачається з розписки від 12 серпня 2025 року, ОСОБА_2 , 07 травня придбав авто в ОСОБА_1 , «AUDI» Q5, р.н. НОМЕР_1 з пошкодженим дахом. Претензій до власника в нього немає /а.с.80/. До матеріалів справи також було долучено фотографії пошкодженого автомобіля та дерева /а.с.15-30/.

Згідно висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи згідно договору №31/25 від 08.08.2025 року, ринкова вартість автомобіля та матеріальний збиток, заподіяний власнику є дійсною (ринковою) вартістю автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень, отриманих внаслідок падіння дерева, на момент огляду становить 537 866 гривень. Вартість відновлювального ремонту становить 881 997,64 гривень 64 коп. Вартість утилізації автомобіля у пошкодженому стані, становить 184 942,52 гривні 52 коп.

В матеріалах справи також міститься лист Львівського регіонального центру гідрометеорології, згідно якого 07 липня 2025 року спостерігалися такі несприятливі погодні умови: НМЯ І гроза з 22:01 год. до 22:24 год.; НМЯ І посилення вітру з 20:47 год. до 22:01 год. до 23 м/с. Згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування», затвердженою наказом УкрГМЦ від 11.12.2028 № 234, гроза, вітер (максимальна швидкість) 15-24 м/ с – вважаються небезпечними метеорологічними явищами І рівня небезпечності (НМЯ І).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками, відповідно до цієї статті, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Позивачкою до участі в справі залучено наступних відповідачів: Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту природніх ресурсів та будівництва, Залізничної районної адміністрації, Львівського комунального підприємства Левандівка та зазначено, що вони мають нести солідарну відповідальність за відшкодування заподіяної позивачці шкоди, адже кожен з них допустив бездіяльність стосовно визначених законодавством обов`язків щодо благоустрою, та відповідно утруднив можливість визначення безпосереднього суб`єкта відповідальності.

Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, що впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що воно у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Львівську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.

Вказана позиція суду також узгоджується і з позицією викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04 вересня 2019 року по справі № 200/22129/16-ц.

Щодо моральної шкоди, суд зазначає наступне. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачці дійсно було пошкоджено транспортний засіб. Сам по собі факт пошкодження майна, яке перебуває у повсякденному користуванні особи, об`єктивно міг спричинити негативні переживання, емоційний дискомфорт, необхідність змінювати звичний порядок життя, витрачати час та зусилля на з`ясування обставин події, оцінку пошкоджень та вирішення питання відновлення автомобіля. Відтак суд погоджується, що позивачці було завдано моральної шкоди.

В той же час, заявлений позивачкою розмір моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., суд вважає необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними і допустимими доказами. Позивачка посилається на те, що автомобіль був єдиним засобом пересування її родини, однак доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано. Матеріали справи не містять доказів відсутності іншого транспорту у користуванні сім`ї, а також доказів того, що пошкодження автомобіля спричинило істотне та тривале порушення звичного способу життя позивачки.

Також суду не надано належних доказів на підтвердження доводів позивачки про те, що внаслідок пошкодження автомобіля для неї стали недоступними робота, навчальні заклади, заклади охорони здоров`я, доставка продуктів чи вирішення побутових питань. В матеріалах справи відсутні докази працевлаштування позивачки, графіку роботи, необхідності щоденного користування саме цим транспортним засобом, доказів навчання дітей чи інших членів сім`ї, проходження лікування, регулярного відвідування медичних закладів або інших обставин, які б свідчили про значний рівень побутових чи життєвих обмежень.

За таких обставин суд виходить із того, що факт моральних страждань позивачки є доведеним у загальному обсязі, однак заявлений розмір компенсації не відповідає ступеню доведеності негативних наслідків, глибині душевних переживань та принципам розумності, виваженості і справедливості.

Відтак, з врахуванням встановлених обставин справи, характеру пошкодження майна, відсутності доказів істотного та тривалого порушення звичного способу життя позивачки, а також необхідності дотримання балансу між завданою шкодою та розміром компенсації, суд приходить до переконання, що на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту природніх ресурсів та будівництва, Залізничної районної адміністрації, Львівського комунального підприємства Левандівка про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовільнити частково.

Стягнути з Львівської міської ради /79008, місто Львів, площа Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896 на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / матеріальну шкоду в розмірі 237 866 /двісті тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят шість/ гривень.

Стягнути з Львівської міської ради /79008, місто Львів, площа Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896 на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / моральну шкоду в розмірі 5 000 /п`ять тисяч/ гривень.

Стягнути з Львівської міської ради /79008, місто Львів, площа Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896 на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір в розмірі 2445 /дві тисячі чотириста сорок п`ять/ гривень 89 копійок.

Повний текст рішення складено 01 червня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.І. Ліуш