Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №443/463/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №443/463/26

Суддя: СЛИВКА С. І.

Справа №443/463/26

Провадження №2/443/561/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

01 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Чорненького Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Чорненький Ярослав Богданович звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними, який зареєстрований 20.02.2015 у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №9; після розірвання шлюбу залишити їй набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_3 »; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн..

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований 20.02.2015. В даному шлюбі в них народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею. Із відповідачем вона спільно не проживає із вересня 2023 та не веде спільного господарства, через різні погляди на життя та обов`язки, а також неможливість знайти порозуміння з цього приводу. На даний час на зрозуміла, що їхня сім`я розпалась остаточно, а подальще збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам розвиватись фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Підстав для примирення вона не вбачає.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 10.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задоволити у повному обсязі. Не заперечили проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

При цьому ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлене на його адресу рекомендоване повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Заслухавши вступне слово позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу Українисуд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу Україниу разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 20.02.2015 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстровано у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №9, про що видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 20.02.2015 (а.с.10).

В даному шлюбі в подружжя народився син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 20.08.2015 року (а.с.9).

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть та шлюбних відносин не підтримують.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просить суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області 20.02.2015 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №9.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвищеобране під час реєстрації шлюбу – « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на сплату судового збору в розмір 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.І Сливка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua