Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №443/283/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/283/26

Провадження №1-кп/443/59/26

ВИРОК

іменем України

01 червня 2026 рокуЖидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві обвинувальний акт про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грусятичі, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з неповною загальною середньоюосвітою, пенсіонера,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період з 09 листопада 2025 року до 19 січня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв щодо своєї дружини ОСОБА_8 домашнє насильство, тобто вчиняв психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні, що викликало в неї порушення сну, страх, тривогу, та призвело до порушення адаптації, змішаної тривожної-депресивної реакції потерпілої ОСОБА_8 , тобто психічного розладу, що виникає внаслідок стресових факторів, що травмують психіку, таких, як побутові насильства, що виразилось у наступному.

Так, 09 листопада 2025 приблизно о 08:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_8 , під час якого обзивав останню нецензурними словами, ображав, шарпав за одяг, внаслідок чого потерпілій було завдано шкоду психологічному здоров`ю. Такими своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 22 листопада 2025 року приблизно о 16:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_8 , під час якого чинив моральний та психологічний тиск, обзивав нецензурними словами. Такими своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, 10 грудня 2025 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_8 , під час якого чинив моральний та психологічний тиск, обзивав нецензурними словами.Такими своїми діями, ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22 грудня 2025 рокуна ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення: за ч. 1ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень, за ч.2ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, а саме систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, 19 січня 2026 року приблизно о 11:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав словесний конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_8 , в ході якого кричав на неї та ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, що викликало у останньої побоювання за свою безпеку, нездатність захистити себе та завдав шкоди її психічному здоров`ю, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , які полягали в систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї дружини - ОСОБА_8 , в останньої погіршилась якість життя, а також призвело до розладу її здоров`я – порушення адаптації, змішаної тривожної-депресивної реакції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 висловився про те, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає у повному обсязі. Однак в ході допиту обвинуваченого останній вказав, що дружину не ображав, не шарпав, нецензурними словами не висловлювався, у них з дружиною нормальні відносини, тобто фактично заперечує вчинення ним інкримінованого злочину.

Незважаючи на фактичне не визнання обвинуваченим вини, його вина у пред`явленому обвинувачення повністю та об`єктивно стверджується наступними дослідженими по справі доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_8 про те, що її чоловік ОСОБА_5 вчиняє щодо неї агресивні дії, виганяє з будинку, шарпає, ображає нецензурними словами, погрожує, кидає у неї чим попало. Конфлікти між ними виникають, коли він випиває. Це триває на протягом тривалого періоду часу. В результаті таких дій ОСОБА_5 у неї виникає страх за своє життя, піднімається артеріальний тиск, відчуває серце. 19 січня 2026 року її чоловік ОСОБА_5 прийшов додому п`яний, почав скандалити, кричати, взяв палицю і бігав за нею. Вона не могла зайти до їх будинку.

Показами свідка ОСОБА_9 про те, що того дня він перебував у складі групи реагування патрульної поліції. Надійшло повідомлення про вчинення домашнього насильства. Потерпіла повідомила, що чоловік прийшов п`яний, погрожував фізичною розправою, ображав нецензурно. Коли вони приїхали на місце події, то жінка була в літній кухні. Обвинувачений кричав в сторону дружини нецензурними словами. Потерпіла була схвильована, у неї тремтів голос, руки. У них не виникло жодних сумнівів у тому, що це було домашнє насильство. Зі слів працівників поліції вони часто їздили до потерпілої через домашнє насильство. Вони провели профілактичну бесіду із обвинуваченим, склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення та винесли тимчасовий заборонний припис. Потерпіла казала їм, що чоловік постійно скандалить, приходить додому п`яний. Вони пропонували допомогу потерпілій, однак вона не захотіла допомоги.

Показами свідка ОСОБА_10 про те, що до нього як старости села минулого року зверталась ОСОБА_8 щодо того, що її чоловік випиває, а після того виганяє її з будинку, ображає нецензурними словами. Вона змушена ночувати у літній кухні. Він поговорив з обвинуваченим і той казав, що більше так не буде вчиняти. Через деякий час ОСОБА_11 повторно звернулась до нього і він порадив їй звертатись у поліцію.

Показами свідка ОСОБА_12 про те, що 19.01.2026 перебуваючи у групі реагування патрульної поліції поступило повідомлення від ОСОБА_11 про те, що її чоловік влаштовує скандал. Вони приїхали, обвинувачений кричав в сторону дружини нецензурними словами, погрожував фізичною розправою. Потерпіла була перелякана, трусилась. Вони винесли тимчасовий заборонний припис, попередили обвинуваченого щоб більше так не робив. Він і раніше туди їздив на виклики, близько трьох разів.

Показами свідка ОСОБА_13 про те, що проживає по сусідству із ОСОБА_11 і вона розказувала йому, що її чоловік кричить на неї, свариться, в результаті чого у неї болить серце, піднімається тис. Він був свідком як одного разу обвинувачений з палицею у руках біг за потерпілою, вона бігла до них. Про інші конфлікти йому відомо зі слів потерпілої, а особисто він бачив лише один конфлікт. Також йому відомо, що обвинувачений не дає грошей потерпілій, а вона відповідно не готує йому їжу, бо немає за що купити продукти.

Рапортом та реєстрацією про надходження 19.01.2026 повідомлення від ОСОБА_8 про те, що її чоловік в стані алкогольного сп`яніння дебоширить, агресивно себе поводить. Виїздом ГРПП на місце події було встановлено, що між заявницею, ОСОБА_8 , та її чоловіком, ОСОБА_5 , виник конфлікт, в ході якого чоловік обзивав заявницю нецензурними словами, погрожував фізичною розправою. Зроблено оцінку ризиків високого рівня, винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с.98, 99).

Заявою ОСОБА_8 від 19.01.2026, згідно якої остання просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , який за місцем їх проживання систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру (а.с.100).

Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.01.2026, згідно якої поліцейським СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 , рівень небезпеки кривдника – ОСОБА_5 визначено як високий (а.с.101-104).

Терміновим заборонним приписом від 19.01.2026, винесеного стосовно ОСОБА_5 , у зв`язку із скоєнням ним психологічного домашнього насильства стосовно постраждалої особи – ОСОБА_8 , згідно якого кривдника зобов`язано залишити місце проживання постраждалої особи, заборонено на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с.105).

Матеріалами перевірки, що зареєстровані протягом 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП ОСОБА_5 , згідно яких за результатами перевірки 09.11.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №989110 відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 22.11.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №989123 відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та 01.12.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №989393 відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст.173-8 КУпАП (а.с.106-118).

Постановою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 22.12.2025 у справі №443/2037/25, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень. Даною постановою встановлено, зокрема, що 09 листопада 2025 року біля 08.30 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ,вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини – ОСОБА_8 , під час якого обзивав останню нецензурними словами, ображав, шарпав за одяг, внаслідок чого потерпілій було завдано шкоду психологічному здоров`ю.

Крім того, 22 листопада 2025 року біля 16.30 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ,вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини – ОСОБА_8 , під час якого чинив моральний та психологічний тиск, обзивав нецензурними словами потерпілу.

Також, 10 грудня 2025 року біля 17.00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ,вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини – ОСОБА_8 , під час якого чинив моральний та психологічний тиск, обзивав нецензурними словами потерпілу (а.с.120-123).

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026141130000063, згідно якого 19.01.2026 до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_8 за ознаками кримінального правпорушення, передбаченого ст.126-1 КК України (а.с.97).

Постановою слідчого про уточнення місця вчинення кримінального правопорушення від 28.01.2026, згідно якої вважати місцем вчинення кримінального правопорушення, внесеного до реєстру досудових розслідувань за №12026141130000063 адресу: вул.І.Франка, 20, с.Грусятичі, Стрийський район, Львівська область (а.с.125).

Протоколом огляду предмету від 05.02.2026 та доданим відеозаписом, згідно якого проведено огляд компакт-диску на якому наявний відеозапис з нагрудної камери працівника СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, який здійснював виїзд на місце події 19.01.2026 за повідомленням ОСОБА_8 про домашнє насильство. При перегляді відеозапису встановлено, що працівник поліції проводить профілактичну бесіду з ОСОБА_5 , в ході якої поліцейський наголошує останньому про недопущення вчинення домашнього насильства щодо дружини та повідомляє про винесення заборонного припису (а.с.127-129).

Консультаційним висновком спеціаліста від 10.02.2026, згідно якого лікарем-консультантом психіатром поліклінічного відділення КНП «Жидачівська міська лікарня» проведено огляд ОСОБА_8 за результатами якого встановлено діагноз: порушення адаптації, змішана тривожно-депресивна реакція. Хвора при розмові плаче, фіксована на своєму стані, виражене тремтіння рук, емоційно лабільна, тривожна, просить допомоги, критична до свого стану, переживає за майбутнє через агресивні дії свого чоловіка (а.с.131).

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними, допустимими і достовірними в процесі доказування, такі докази узгоджуються між собою, знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з пред`явленим обвинуваченням, нічим не спростовані, передбачені як джерела доказування КПК України та зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази були піддані детальному і глибокому аналізу, в тому числі із наданням і забезпеченням можливості висловитись з приводу їх належності і допустимості в повному об`ємі, кожній стороні кримінального провадження, не є суперечливими.

В ході розгляду справи не здобуто жодного доказу щодо наявності в свідків підстав оговорювати обвинуваченого.

Дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.126-1 КК України у є здоров`я особи. Додатковим факультативним його об`єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.

Об`єктивна сторона – фізичне, психологічне або економічне насильство. Окрім того, законодавець вказує, що такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обвинувачений ОСОБА_5 є суб`єктом даного злочину, враховуючи його вік та те, що він є чоловіком ОСОБА_8 .

Суб`єктивна сторона характеризується умислом. Окрім того законодавець підкреслив, що для наявності складу злочину умисел повинен бути систематичним.

Ознака “систематичність” характеризує діяння як таке, що було вчинено три і більше разів.

Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленого у постанові від 28.05.2024 у справі № 522/2378/22, невід`ємною ознакою домашнього насильства, передбаченого диспозицією статті 126-1 КК, є його систематичність, тобто вчинення ряду діянь, кожне з яких окремо може й не містити ознак цього злочину, але у сукупності призводить до наслідків, визначених диспозицією цієї статті КК.

Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства.

З огляду на вищенаведені доводи та мотиви, суд дійшов переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів, що повністю доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який йому інкримінований.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.126-1 КК України є правильною, оскільки останній вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї дружини – ОСОБА_8 , що призвело до погіршення якості її життя, а також до розладу здоров`я – порушення адаптації, змішаної тривожної-депресивної реакції.

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченим ОСОБА_5 є нетяжким злочином.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.1,2 ст.65 КК України).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено, відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. .

Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.

Крім того, відповідно до ст.91-1 КК України, зважаючи на конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, його поведінку, пояснення потерпілої, суд з метою сприяння виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи строком на 3 (три) місяці, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників.

Організацію та забезпечення проходження ОСОБА_5 програми для кривдників покласти на Ходорівську міську раду Стрийського району Львівської області.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

-компакт-диск із відеозаписом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, захиснику, потерпілій та прокурору.

Головуючи суддя ОСОБА_1