Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №461/3654/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3654/26

Провадження №3/461/1478/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., за участі секретаря судового засідання Яцишин В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 217531 від 11.05.2026 року ОСОБА_1 11.05.2026 року близько 20 год. 45 хв., перебуваючи у магазині «ZARA», що за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, винесла шорти у кількості 1 шт. за межі кас, не оплативши їх, чим здійснила дрібне викрадення чужого товару на суму 959 грн. 20 коп. без ПДВ.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 11.05.2026 року перебувала у магазині «ZARA», де приміряла значну кількість речей. Зазначила, що після примірки повертала товар працівникам магазину, однак про шорти забула, у зв`язку з чим винесла їх за межі касової зони без оплати. Вказала, що наміру на викрадення майна не мала. Також повідомила, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась та шкодує з приводу вказаної події.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, та те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, беручи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

До матеріалів справи долучено заяву про вчинення адміністративного правопорушення, подану від імені ТОВ «Індекс Україна», у якій зазначено, що інтереси вказаної юридичної особи як потерпілої особи у подальшому представлятиме адвокат Галкін С.А.

Представник потерпілого, адвокат Галкін С.А., в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення від 27.05.2026 року. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральний характер, під час розгляду справи підлягає застосуванню принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 51 КупАП.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №217531, письмові пояснення ОСОБА_1 , заяву про вчинення адміністративного правопорушення, копію посвідчення водія, а також фотоматеріали.

Разом з тим, вказані матеріали не містять достатніх даних, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився та будь-яких додаткових доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду не надав.

Суд також враховує, що обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, є наявність суб`єктивної сторони, яка характеризується прямим умислом особи на протиправне безоплатне заволодіння чужим майном.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на викрадення товару. У судовому засіданні остання пояснила, що приміряла значну кількість речей та, повертаючи їх працівникам магазину, забула про шорти, які винесла за межі касової зони без оплати.

Надані фотоматеріали підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі та самі по собі не можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на викрадення майна. Інших належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

Відтак, матеріалами справи не доведено суб`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а саме наявність прямого умислу ОСОБА_1 на вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження кваліфікуючої ознаки повторності, яка є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КупАП.

Зокрема, до матеріалів справи не долучено постанови суду чи іншого уповноваженого органу про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, а також інших доказів, які б підтверджували наявність такої ознаки.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно та поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.Є. Радченко