Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №461/2395/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді – Павлюк О. В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Гнаткович В. С.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу

за позовом: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ),

до: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ),

про: розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та Відповідачем 12 лютого 2010 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 22, про що видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.02.2010, та відновити їй дошлюбне прізвище – « ОСОБА_3 ».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що подружнє життя у сторін не склалось через різні погляди на життя, сім`ю та шлюб, та таке припинилось ще з червня 2025 року, що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам Позивачки, у зв`язку з чим остання наполягає на його розірванні. У зв`язку з наведеним просить позов задовольнити та не надавати сторонам строк для примирення.

Ухвалою від 06.04.2026 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановивши сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 01.05.2026 суд за клопотанням Відповідача надав сторонам 1 місячний строк для примирення та зупинив провадження у справі до закінчення цього строку.

Ухвалою від 01.06.2026 суд відновив провадження у справі, у зв`язку зі закінченням строку для примирення, та продовжив розгляд справи у судовому засіданні.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, проте скерувала 16.04.2026 до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у її відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що у них з дружиною покращилися стосунки та з`явилося порозуміння. Окрім цього, повторно подав клопотання про надання сторонам строку для примирення, у задоволенні якого суд відмовив.

Суд, заслухавши Відповідача, розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

У ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. ст. 104-105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.

У ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.02.2010, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 22, виданий Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.

Від подружнього життя у сторін народилися діти – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 )

Суд беззаперечно встановив, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, сторони не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть. Позивачка не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини з Відповідачем та збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України, вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Водночас, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст.24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.

Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов`язком.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.

Суд врахував позиція Позивачки, яка висловлена нею у позовній заяві, відповідно до якої остання наполягає на розірванні шлюбу та категорично заперечує проти надання строку на примирення.

Суд також враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Окрім того, подружжю уже надавався строк для примирення відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 01.05.2026, однак, примирення подружжя не відбулося, Позивачка і надалі наполягає на розірванні шлюбу. Суд критично оцінює пояснення Відповідача про те, що сторони перебувають в процесі примирення, оскільки від Позивача не надходило жодного клопотання про зміну нею своїх вимог.

Важливий також є той факт, що позов про розірвання шлюбу поданий Позивачкою ще 02.04.2026, однак протягом такого значного проміжку часу (близько двох місяців) подружжя так і не примирилось.

Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони тривалий час не підтримують сімейних відносин, Позивачка втратила до Відповідача хороші почуття і помиритися з ним не бажає, а тому цей шлюб слід розірвати.

Окрім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Також, відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд встановив, що при реєстрації шлюбу Позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_7 », на теперішній час виявила бажання повернути собі дошлюбне прізвище, про що зазначила у позовній заяві. А тому, після розірвання шлюбу Позивачці слід відновити її дошлюбне прізвище.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 12, 89, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-113 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов – задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 12.02.2010, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 22, виданий Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.

3. Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

4. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1’331,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо таку не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.06.2026.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Суддя Ольга ПАВЛЮК