Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №308/2929/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2929/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Фітаса А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 всіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивувала тим, що між сторонами 15.10.2009 року було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №517.

За час перебування у шлюбі у подружжя народилася дитина:

- дочка – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є неповнолітньою.

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю та потребує витрат для його фізичного та духовного розвитку, забезпечення гармонійного розвитку дитини. Батько проживає окремо, участі у витратах на забезпечення дитини не бере.

Також позивачка вказала, що між нею та відповідачем не досягнуто домовленості щодо добровільної сплати аліментів на утримання дитини, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом про стягнення аліментів.

У зв`язку з вищенаведеним позивачка просить суд визначити розмір аліментів для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 відсотків всіх доходів батька дитини ОСОБА_2 щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином, при поданні позовної заяви просили проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

В судове засідання відповідачка повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином.

Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

01.06.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

З огляду на наведене, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.10.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №517, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище чоловіка після укладення шлюбу – ОСОБА_4 , прізвище жінки – ОСОБА_4 .

Як встановлено судом згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 12.02.2010 в них народилась донька – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011412648 від 20.09.2024 та № 2024/011412084 від 20.09.2024 гр. ОСОБА_1 фактично проживає разом із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СК України), права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального. Морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.

Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов`язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Чинним законодавством забезпечено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, шляхом визначення порядку стягнення аліментів з того з батьків, з яким дитина не проживає.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При призначенні аліментів, відповідно до ст. 182 СК України та роз`яснень, що містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становища дитини; стан здоров`я та матеріальне становища платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з вимогами ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, а отже тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.

З огляду на те, що відповідач є батьком дитини, що він є особою працездатного віку, а також враховуючи вік дитини, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дитини необхідним харчуванням і предметами вжитку, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та принципу рівності батьків в утриманні дітей, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.

При цьому суд зауважує, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (частина 1 статті 192 СК України).

Оскільки позов задоволено та враховуючи, що відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, то з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн..

На підставі ст. ст. 141, 150, 180-182, 184, 191 Сімейно кодексу України, керуючись ст. ст. 13, 76, 89, 141, 259, 264, 265, 273, 352-353, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі – 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Ужгородським МУ УМВС України в Заарпатській області 30.12.2011, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Представник позивача: Добринь Ярослав Олексійович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльноті №»001021 від 27.06.2014 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 07.07.2003, місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_6 .

Суддя І.О. Шепетко