Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №600/2136/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2136/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 05.04.2026 ВП №80615323 у розмірі 34600,00 грн.

В обґрунтування поданого позову вказував, що у відповідача відсутні законодавчі підстави для стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №80615323, оскільки, у даному випадку, виконання рішення суду щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а виконавчий збір на підставі п. 3 ч. 5 ст. 27 вказаного закону у такому виконавчому провадженні не стягується, а отже і відсутні підстави для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

05.04.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №80615323 винесено постанову про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області виконавчого збору у розмірі 34600 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ також примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Поряд із цим частинами 5 та 9 статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав за наявності яких виконавчий збір не стягується.

Зокрема, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі юридична особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Суд звертає увагу, що боржник Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з ч. 1 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

При цьому, у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2026 рік, затвердженого наказом ДСА України від 09.02.2026 №60.

Отже, у цьому випадку виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI.

За таких обставин, виконання рішення щодо зобов`язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI, та на підставі п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд вважає, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 05.04.2026 ВП №80615323 у розмірі 34600,00 грн є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3328,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 05.04.2026 ВП №80615323 у розмірі 34600,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області сплачений судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (вул. Хотинська, 3 А, м. Чернівці, 58007, Код ЄДРПОУ 26311401)

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. П. Целана, 1, м. Чернівці, 58001, Код ЄДРПОУ 43316386)

Суддя І.В. Маренич