Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №303/4784/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4784/26

Провадження № 2-а/303/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (представник Соколовська Юлія Олегівна) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,

УСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, вказуючи, що відповідач 29.05.2026 о 13:00 прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від оперативно-розшукової групи (з м. д. АДРЕСА_1 ) прикордонного оперативно-розшукового відділу ( з м. д. АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 на напрямку 108 прикордонного знаку, на околиці населеного пункту Виноградів (територія області), на відстані 15 000 метрів до державного кордону України, в межах контрольованого прикордонного району, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України виявлений та затриманий громадянин російської федерації ОСОБА_1 , без документів, що посвідчують особу. Своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та пункту 8 положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.998 №1147, чим вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 202 та частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час опитування відповідача стало відомо, що він народився в російській федерації. У двомісячному віці разом з матір`ю переїхав в Україну. Проживав у м. Києві, де і навчався до 6-го класу. Потім на один рік разом з матір`ю виїхав у російську федерацію, після чого повернувся в Україну. У віці 14 років у посольстві російської федерації в м. Києві отримав паспорт громадянина російської федерації. У базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» інформація про перетинання державного кордону України відповідачем відсутня. Відповідно до пункту 17 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України в`їхали на тимчасового окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655. Інформація в базі даних зберігається впродовж 10 років з дня її внесення. Також встановлено відсутність інформації в Єдиному державному демографічному реєстрі щодо наявності у відповідача законних підстав для перебування на території України, передбачених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також щодо документування останнього посвідкою на постійне або тимчасове проживання в Україні, посвідченням біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту в Україні або якій надано тимчасовий захист в Україні. Згідно з довідкою №190 від 28.05.2015, виданої школою І-ІІІ ступенів №282 Деснянського району міста Києва відповідач в період з 16.01.2012 по червень 2014 навчався у вищезазначеному навчальному закладі та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту. У ході перевірочних заходів у відповідача виявлено фотокопію інформаційної сторінки паспорта громадянина російської федерації, що посвідчує громадянина російської федерації за межами російської федерації, 51№6132644, виданого 29.10.2015, на установчі дані: ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган видачі – посольство росії в Україні, дійсного до 29.10.2020. З огляду на вищезазначене, встановлено, що відповідач перебуває на території України з порушенням законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, зокрема, у іноземця відсутній паспортний документ, визначений пунктом 16 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який посвідчував його особу та надавав право на виїзд з України встановленим законодавством порядком, а також не має підстав для перебування на території України, передбачених статтею 4 вказаного Закону. Своїми діями відповідач вчинив правопорушення, відповідність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось у проживанні іноземця на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні (постанова про накладення адміністративного стягнення від 29.05.2026 №161842). Просив затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців, до 29.11.2026.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2026 відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до протоколу про адміністративне затримання відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.05.2026, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) затриманий 29.05.2026 о 13:00 на строк до трьох діб з метою вставнолення особи та з`ясування обставин правопорушення у зв`язку з учиненням праворушень, передбачених ч.1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 202 та ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адмінстравтивне правопорушення, а саме: 29.05.2026 о 13 годині 00 хвилин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від оперативно-розшукової групи (з м.д. н.п. Вилок) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Дякове) головного оперативно-розшукового відділу на напрямку 108 прикордонного знаку (територія Виноградівської територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), на відстані близько 15 000 метрів від державного кордону України, в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений та затриманий громадянин російської федерації ОСОБА_1 (зі слів), який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку та порушив прикордонний режим, а саме перебував та пересувався в контрольованому прикордонному районі без документів що посвідчують особу. Своїми діями вказаний громадянин порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та вимоги п. 8 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.

Окрім того, встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 (зі слів) порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що виразилось у проживанні іноземця на території України без паспортного документа, визначеного п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та без документів на право проживання (перебування) іноземця в Україні, які підтверджують наявність підстав для перебування іноземця на території України згідно ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП.

З протоколів особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 29.05.2026 встановлено, що під час особистого огляду ОСОБА_1 виявлено та вилучено для тимчасового зберігання його документи та особисті речі.

29.05.2026 громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) виклав свої поясненя у письмовому виді, у яких зазначив, що він народився в російській федерації, у двохмісячному віці розмо з мамою переїхав в Україну, жив та навчався в м. Києві до 6-го класу, а потім на один рік виїжджав до рф. Повернувся через рік у м. Київ де проводжував навчатися в школі. У віці 14 років отримав паспорт рф у консульстві, а по закінченні строку дії паспорта звернувся до консульства рф у м. Києві. Візит у консульство для отримання нового паспорта був призначеий на 25.02.2022, але в зв`язку з початком повномаштабного вторгнення на призначену дату консульство рф припинило свою роботу. У подальшому звернувся до міграційної служби з питанням отримання громадянства України за правом народження (батько громадянин України), але отримав відмову в зв`язку з відсутністю довідки держави громадянства про відсутність судимостей. У зв`язку з тим, що термін дії паспорта закінчився він вирішив здійснити спробу незаконного перетину державного кордону України до Румунії, щоб звернутися до консульства рф для отримання нового паспорта.

Відносно відповідача 29.05.2026 складено три протоколи про адміністративні правопорушення №342336 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, №342337 за ч. 1 ст. 202 КУпАП, №342338 за ч. 2 ст. 203 КУпАП складений про, що те громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) вчинив адміністративне правопорушення 29.05.2026 о 13:00.

Заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено 29.05.2026 постанову №161842 про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень за ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

29.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Департаменту консульської Міністерства закордонних справ з повідомленням щодо затримання 29.05.2026 громадянина російської федерації ОСОБА_1 .

Також 29.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України з повідомленням щодо затримання 29.05.2026 громадянина російської федерації ОСОБА_1

01.06.2026 начальником відділу адміністративно - юрисдикційної діяльності штабу підполковником юстиції ОСОБА_4 прийнято рішення про примусове видворення відповідача громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за межі території України.

У судовому засіданні встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на території України без відповідних документів на право проживання в Україні, постійного законного джерела існування, дозволу на працевлаштування не має.

Основним законодавчим документом, що регулює спірні правовідносини є ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

На виконання вимог вказаного Закону 23 квітня 2012 року спільним наказом №353/271/150 Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України було затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства. Вказана Інструкція визначає порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначені загальні питання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядку їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Відповідно до п. п. «f» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

За змістом ч. 1 ст. 30 України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Статтею 31 Закону визначено перелік обставин, за наявності яких забороняється примусове повернення чи примусове видворення іноземця або особи без громадянства.

Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року N 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 року № 38/77).

Відповідно до абз. 2 п. 7 Розділу III Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 29 лютого 2016 року №141, у разі надходження від іноземців або осіб без громадянства звернень щодо надання ними сприяння в забезпеченні їх ідентифікації та (або) видворення (реадмісії) чи придбання іноземцями або особами без громадянства проїзних квитків для виїзду з України адміністрація ПТПІ невідкладно інформує про це відповідний заінтересований орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Беручи до уваги, що відповідач знаходиться на території України без законних підстав і в нього відсутній документ, що дає право на виїзд з України, тому з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України позов слід задовольнити та затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) строком на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

У відповідності до абзац 9 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 КАС України, ст. 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (місце перебування: пункт тимчасового тримання НОМЕР_2 прикордонного загону, що знаходиться по АДРЕСА_3 ) про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців.

Рішення звернути до негайного виконання.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя