Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №299/3411/23 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3411/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Дидинської Б.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Стасюка Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дидинська Б.М., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 07.11.1995 року і до 11.02.2022 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Виноградівського районного суду від 11 лютого 2022 року. Від шлюбу у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є вже повнолітньою. За час перебування в шлюбі сторони збудували новий житловий будинок по АДРЕСА_1 та приватизували земельну ділянку на якій розташований цей будинок. На даний час виник спір між колишнім подружжям, так як відповідач має намір продати це майно. Виставив оголошення на сторінці Фейсбук про продаж частини старого будинку та новозбудованого за вказаною адресою. Ухвалою Виноградівського районного суду від 21 квітня 2023 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок та заборонено вчинення реєстраційних дій щодо відчуження житлового будинку. Доказом того, що новозбудований будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка є спільним майном подружжя свідчить наступне. 08.08.2006 року ОСОБА_2 був подарований житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1862. Загальна площа будинку станом на березень 2012 року становила 65,58 кв.м., в т.ч. житлова 33,03 кв.м. Рік побудови - 1926 р. Будинок старий, без будь-яких зручностей, відповідних комунікацій , площа і кількість кімнат мала, тому подружжя вирішило збудувати новий будинок. У березні 2012 року сторони розпочали будівництво нового будинку за вказаною адресою. Перед будівництвом знесли частину старого будинку: житлову кімнату пл. 16,65 кв.м. та підсобне приміщення пл. 6,75 кв.м. За березень-квітень 2012 року збудували новий фундамент на місці частково знесеного старого будинку, продовжили будівництво фундаменту дальше на земельній ділянці. На сьогоднішній день загальна площа будинку становить 172,6 кв.м., в тому числі житлова 68,0 кв.м. 26 квітня 2012 року видано новий будівельний паспорт відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Виноградівської районної державної адміністрації. У Висновку про забудову земельної ділянки до будівельного паспорта записано, що старий житловий будинок підлягає повністю зносу. У квітні 2013 року сторони фактично збудували новий будинок. Доказом будівництва нового будинку є показання свідків, які підтвердять ці обставини в суді та наявність нового будівельного паспорта, технічного паспорта. З цих документів випливає, що змінилась загальна та житлова площа будинку. Згідно довідки за №187 від 07.04.2023 року, виданої директором КП "Виноградівське РБТГ Данко Ю. новий житловий будинок в АДРЕСА_1 будівництвом завершений, інвентаризаційна вартість станом на квітень 2023 року становить 657 456 (шістсот п`ятдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень. Загальна корисна площа будинку становить 172,6 кв.м., в тому числі житлова 68,0 кв.м., але не зданий в експлуатацію. Спірний будинок збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя; будівництво його закінчено, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлено з вини відповідача; позивачка позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на оформлення декларації про завершення будівництва та реєстрацію права власності на вказаний об"єкт , тому є правові підстави для визнання за позивачкою права на 1/2 частку спірного будинку. За таких обставин позивачка змушена звернутись до суду.

Новий і частина старого будинку по АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці площею 0,0873 га , яка зареєстрована за відповідачем на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 867367, виданого 23 квітня 2012 року на підставі рішення 12 сесії 6 скликання №525 від 22.03.2012 року Виноградівської міської ради. Кадастровий номер земельної ділянки : 2121210100:00:004:1145. Нормативна грошова оцінка становить 335 476,61 (триста тридцять п"ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 61копійку), що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого головним спеціалістом відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління від 07.03.2023 року. Так як земельна ділянка на якій збудований спірний жилий будинок набута в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року (включно) внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, то вона визнається спільною сумісною власністю, а тому ОСОБА_4 має право власності на 1/2 частку цієї ділянки.

Відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Стасюк Ю.П., подав до суду відзив на позовну заяву, за яким вважає, що наявні підстави відступити від презумпції рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності з огляду на наступне. Відповідач визнає ту обставину, що у період з 07.11.1995 року по 11.02.2022 року перебував у зареєстрованому шлюбі з Позивачкою, за вказаний період у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08 серпня 2006 року Відповідачу був подарований житловий будинок в АДРЕСА_1 . В якому Позивачка до цих пір проживає, Відповідач після розірвання шлюбу через конфлікти з Позивачкою, на період розгляду майнового спору переїхав до іншого місця проживання. Відповідачка має зареєстроване місце проживання у вказаному будинку з 2006 року, а фактично сторони почали проживати в ньому з 2000 року. Вказаний будинок та земельна ділянка для його обслуговування перебували у власності сім`ї Відповідача декілька поколінь. Будинок йому подарувала мати, ОСОБА_5 . Фактично приватизована ним земельна ділянка була у власності матері Відповідача. На даний момент у власності ОСОБА_5 , яка подарувала своєму сину житловий будинок, немає іншого житлового приміщення. Спірне майно є єдиним нерухомим майном у власності Відповідача.

Відповідач вказує, що дійсно за час шлюбу він почав будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво нового будинку відбувалося лише і виключно за кошти отримані Відповідачем. Позивачка ніде не працювала, має декілька місяців трудового стажу. В той час, Відповідач протягом усього перебування сторін у шлюбі мав стабільну роботу та дохід, отримував матеріальну допомогу від матері, позичав кошти на будівництво (частину коштів ще не повернуто кредитору). Відповідачка фактично за весь період перебування в шлюбі ніде не працювала, не отримувала доходи та не приймала участі в створенні майна. Одночасно сторони мають здорову дитину, одну спільну доньку, яка відвідувала школу та навчалася у ВНЗ і весь час, доки це було потрібно, її забезпечував саме Відповідач. Тобто Позивачка не була обмежена чи позбавлена можливості працювати, приймати участь в забезпеченні сім`ї, будівництві, утриманні дитини. Окрім будівництва Відповідач забезпечував всі елементарні потреби сім`ї, харчування, комунальні послуги, поточні та капітальні ремонти житла, оплачував навчання спільної дочки сторін, всі інші потреби. Позивачка не мала ніяких доходів, тим більше для будівництва чи утримання сім`ї, фактично перебувала на утриманні Відповідача, а тому її вклад в будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично відсутній. Окрему увагу заслуговують боргові зобов`язання ОСОБА_2 , який отримав в борг 20000 (двадцять тисяч) доларів США, які було використано під час будівництва, тобто в інтересах сім`ї. Вказаний борг Відповідач не повернув, строк його повернення згідно договору наступив у 2022 році, а відповідно враховуючи його заборгованість є підстави для відступу від рівності часток. Відповідач має заборгованість в розмірі 731400 гривен, згідно курсу НБУ станом на 16.08.2023 року, вказана заборгованість виникла у зв`язку тим, що Відповідач був змушений позичати кошти для будівництва спірного будинку. Вартість спірного майна згідно матеріалів позовної заяви становить 999932, 61 грн., тобто Позивачка сама визначила вартість спірного майна. Пропорційно, якщо виділити з вартості спірного майна борг Відповідача то часка майна яка підлягає поділу становить близько 2/6. Тобто за таких умов, навіть якщо ігнорувати ті обставини, що будинок подаровано Відповідачу, він будував його самостійно та утримував сім`ю, а Позивачка не зробила ніякого вкладу у спірне майно, її частка становить 1/6 від загальної маси. Враховуючи викладене, керуючись ст. 70 СК України, просить суд Поділити спільне сумісне майно подружжя житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0873 га з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145, визначити за: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , право на 1/6 частку права власності на будинок: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0873 га з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145; Визначити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на 5/6 частки права власності на будинок: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0873 га з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145; в решті позовних вимог - відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_6 в інтересах позивачки ОСОБА_1 подала до суду пояснення на відзив на позовну заяву, яке мотивує тим, що викладене у відзиві позивачка не визнає. Укладення договору позики між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на суму 20 000 дол. США не має юридичних наслідків при розгляді позову про поділ майна подружжя. Спір про стягнення з ОСОБА_8 коштів по борговій розписці був ініційований двоюрідним братом відповідача після звернення позивачки до суду з позовом про поділ майна подружжя. Що стосується доводів відповідача, що його дружина не працювала, не мала ніяких доходів, то це є видумкою. Позивачка не тільки займалась вихованням доньки, веденням домашнього господарства, але і працювала, про що свідчить довідка, видана ГУ ДПСУ у Закарпатській області Державної податкової служби України від 17.07.2023 року. У довідці зазначено, що позивачка з 01.06.2007 року і до 23.10.2015 року займалась підприємницькою діяльністю, перебувала на спрощеній та загальних системах оподаткування. ОСОБА_1 постійно їздила в Угорщину, Румунію , де закупляла речі, які потім реалізувала в магазинах та на ринку Виноградова і інших міст Закарпатської області. В 2008 році по АДРЕСА_2 відкрила магазин, де продавала брендові речі. Одночасно торгувала на ринку. У літні періоди позивачка займалась реалізацією фруктів і овочів, які вивозила на ринки інших областей. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивачки, яка була власником чотирикімнатної квартири по АДРЕСА_3 . Після її смерті квартира була продана , поділена на чотирьох дітей, в тому числі, і на позивачку. ОСОБА_1 отримала 2000 доларів, які пізніше були використані для будівництва нового будинку. Як випливає з викладеного , житловий будинок по АДРЕСА_1 , будівництво якого розпочато в 2012 року, є спільним сумісном майном подружжям , а тому ОСОБА_1 має законне право відповідно до статті 61 СК України як на 1/2 частку будинку так і на 1/2 частку земельної ділянки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві та просили суд такі задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просили відмовити.

Свідок ОСОБА_3 , дочка сторін, суду показала, що вона була ученицею третього класу коли переїхали проживати в старий будинок в м. Виноградів. Її мати, позивачка по справі, сама робила ремонту у їх кімнаті. Коли їй виповнилося 13 років, розібрали частину старого будинку і стали будувати новий будинок. Матір працювала - спочатку в магазині, а потім торгувала на базарі, їздила за кордон. Батько став піднімати на матір руки і вона почала зловживати спиртним, але потім пройшла реабілітацію. Вважає, що разом батьки проживати не зможуть. Її батько виписав з будинку.

Свідок ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , суду показала, що сім`ю ОСОБА_12 знає добре. ОСОБА_13 навідувалася до них додому. Їй відомо, що спочатку у сторін був старий будинок, стали будувати новий. Позивачка працювала одночасно на двох роботах, торгувала, їздила за кордон, продавала в магазині. Відповідач працював на митниці, але заробляв небагато. Про позичені гроші відповідачем їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що працює на ринку з 1998 року і знає позивачку з 2000 року. Позивачка працювала постійно, мала кілька робіт, продавала товар, позичала гроші щоб зробити закупки і продати товари, торгувала на базарі і мала свій магазин з одягом. Про своє особисте життя свідку не розповідала. Судячи з того як позивачка виглядала, свідок зрозуміла, що вона гроші не витрачала, а складала такі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст. 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також згідно частин 3, 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Виходячи з положень частин 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені, між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

Об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

При цьому суд може визнати право лише на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року та від 07.09.2016 року.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2710цс 15, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що з 07.11.1995 по 11.02.2022 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка набула повноліття.

Рішенням Виноградівського районного суду від 11.02.2022 по справі № 299/147/22 шлюб між сторонами розірвано. Питання про поділ майна подружжя в зазначеній справі не ставилось.

08.08.2006 року відповідачу ОСОБА_2 був подарований житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1862 . Загальна площа будинку станом на березень 2012 року становила 65.58 кв.м., в т.ч. житлова 33,03 кв.м. Рік побудови - 1926 р.

У березні 2012 року сторони перебуваючи в шлюбі розпочали будівництво нового будинку за вказаною адресою.

За березень-квітень 2012 року збудували новий фундамент на місці частково знесеного старого будинку , продовжили будівництво фундаменту дальше на земельній ділянці.

26 квітня 2012 року на вказаний житловий будинок видано новий будівельний паспорт, відділом з регіонального розвитку, містобудування та архітектури Виноградівської районної державної адміністрації.

У Висновку про забудову земельної ділянки до будівельного паспорта записано, що старий житловий будинок підлягає повністю зносу.

У квітні 2013 року сторони фактично збудували новий будинок.

Згідно довідки за №187 від 07.04.2023 року, виданої директором КП "Виноградівське РБТГ ОСОБА_15 новий житловий будинок в АДРЕСА_1 будівництвом завершений , інвентаризаційна вартість станом на квітень 2023 року становить 657 456 гривень. Загальна корисна площа будинку становить 172,6 кв.м., в тому числі житлова 68,0 кв.м.

Таким чином, житловий будинок збудований, але не зданий в експлуатацію.

В судовому засіданні встановлено, що вказаний завершений будівництвом будинок збудовано сторонами за час перебування в шлюбі за спільні кошти подружжя, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що такий, слід визнати об`єктом права спільної сумісної власності сторін.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

Враховуючи, що суд визнав зазначений будинок спільною сумісною власністю сторін, виходячи з принципу рівності часток у вказаному майні, вимоги позивачки визнати за нею право на 1/2 частку житлового будинку підлягають до задоволення.

Новозбудований житловий будинок та частина старого будинку по АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці площею 0,0873 га, яка зареєстрована за відповідачем на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 867367, виданого 23 квітня 2012 року на підставі рішення 12 сесії 6 скликання №525 від 22.03.2012 року Виноградівської міської ради.

Кадастровий номер земельної ділянки : 2121210100:00:004:1145.

Нормативна грошова оцінка становить 335 476,61 грн, що підтверджується Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого головним спеціалістом відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління від 07.03.2023 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п`ятою такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Вказана норма набула чинності 8 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року.

Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини першої, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Із урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався.

При цьому тільки в період часу з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя.

У даному випадку, оскільки земельна ділянка на якій збудований спірний жилий будинок набута в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року (включно) внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, то вона визнається спільною сумісною власністю, у зв`язку з чим вимога позивачки ОСОБА_4 про визнання за нею право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки підлягає до задоволення.

У відповідності до положень ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145 площею 0,0873 га для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 право на 1/2 (одну другу) частку у спільному майні подружжя на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145 площею 0,0873 га для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 , право на 1/2 (одну другу) частку у спільному майні подружжя на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки з кадастровим номером: 2121210100:00:004:1145, площею 0,0873 га для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати: судовий збір на суму 8052 грн, 2842,60 грн за виготовлення технічного паспорта на будинок, 536,80 грн судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.06.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.