Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №400/9575/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р. № 400/9575/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:

-визнання бездіяльність військової частини щодо невиплати належного грошового забезпечення протиправною;

-зобов`язання перерахувати, нарахувати та здійснити виплату додаткової винагороди передбаченої абз. 4 п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в сумі 100 000 грн., пропорційно за час перебування на стаціонарному лікуванні після отриманням тяжкого поранення при захисті Батьківщини в період з червня по грудень 2024 року;

-зобов`язання перерахувати, нарахувати та здійснити виплату щомісячних основних видів грошового забезпечення за період з жовтня по листопад 2024 року в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаними посадами до зарахування в розпорядження у відповідності до п.1 розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року;

-зобов`язання нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень передбаченої абз. 7 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з грудня 2024 року по січень 2025 року;

-зобов`язання нарахувати та здійснити виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд в розмірі місячного грошового забезпечення;

-зобов`язання перерахувати, нарахувати та здійснити виплату компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік, з врахуванням редакції норми п.6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року чинної на кінець 2024 року та момент звільнення з військової служби, з включенням до розрахунку сум передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

-зобов`язання нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців;

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн., в розмірі 20100 грн. за спірний період відповідно до постанови КМУ №168 та грошове забезпечення, за час знаходження на лікуванні після поранення. Також відповідачем не виплачена позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд в розмірі місячного грошового забезпечення. Невірно нарахована компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік, без врахуванням редакції норми п.6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року чинної на кінець 2024 року та момент звільнення з військової служби, з включенням до розрахунку сум передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки у позивача відсутній висновок військово-лікарської комісії щодо необхідності продовження терміну його безперервного лікування після чотирьох місяців лікуванні в лікарняних закладах, тому відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення за останньою посадою за жовтень та листопад 2024 року. Після безперервного перебування позивача на стаціонарному лікуванні у лікарняних закладах поза межами військової частини НОМЕР_1 понад 4 місяця, з 05.10.2024 року він почав отримувати грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Позивач не підпадає під дію абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, тому що він не визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців. Тому виплата йому додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за спірний період чинним законодавством не передбачена. Позивач підпадає під дію пункту 6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд, тому що він 03.06.2024 року отримав при виконанні завдань під час дії воєнного стану мінно-вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Разом з тим, порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлений Розділом XXIV Порядку 260. Пунктом 9 Розділу XXIV Порядку 260 передбачено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. У військовій частини НОМЕР_1 відсутній рапорт позивача про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, тому наказ командиром військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу у 2024 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не відпрацьовувався, а тому у позивача відсутні підстави для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. В пункт 6 Розділу ХХХІ Порядку №260 не входить додаткова винагорода, яка відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виплата позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, військовою частиною НОМЕР_1 проведена правильно. Затримка у виплаті позивачу розрахункових сум при його звільненні з військовій частини НОМЕР_1 була менше одного календарного місяця, тому виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, чинним законодавством не передбачена.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2024 року №488 жодним чином не був доведений до позивача, тому його дія на права позивача не може розповсюджуватись та застосування норм такого наказу до прав позивача є протиправною. Щодо обов`язку нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд в розмірі місячного грошового забезпечення, відповідач послався на відсутність у нього рапорту позивача. При цьому, у відзиві, відповідач визнає, що позивач підпадає під дію пункту 6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд, тому що він 03.06.2024 року отримав при виконанні завдань під час дії воєнного стану мінно- вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Зміни норми пункту 6 Розділу ХХХІ Порядку 260 вступили в силу у відповідності до положень п.3 Наказу Міністерства оборони № 23 від 15.01.2025 року, а саме: «п.3 Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування», що відбулося 25.02.2025 року». Позивач, же, був звільнений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №152 від 19.02.2025 року, тобто в період дії попередньої редакції п.6 розділу XXXI Порядку 260, яка не передбачала застережень щодо включення сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідач, жодним чином не оспорює існування заборгованості військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої абз. 4 п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в сумі 100 000 грн., пропорційно за час перебування на стаціонарному лікуванні після отриманням тяжкого поранення при захисті Батьківщини в період з червня по грудень 2024 року.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат

ОСОБА_1 , був зарахований до особового складу військової частини 11.05.2024

року на підставі наказу №398, що підтверджується записами військового квитка позивача (сторінка 8) НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 02.04.2024 року.

Під час виконання бойового завдання 3 червня 2024 року позивач отримав поранення під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 02.07.2024 року №6870.

З 04.06.2024 року по 07.06.2024 року позивач проходив лікування, в зв`язку з тяжким пораненням у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечнікова «ДОР», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №8956.

З 07.06.2024 року по 21.06.2024 року позивач проходив лікування, в зв`язку з пораненням в КНП «Київська міська лікарня №1», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №13074.

З 21.06.2024 року по 21.08.2024 року позивач проходив лікування, в зв`язку з пораненням в військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_3 , що підтверджується перевідним епікризом №786.

Довідкою ВЛК №495 від 19.08.2024 року поранення позивача визнано пов`язаним із захистом Батьківщини та травмою тяжкого ступеню.

З 21.08.2024 року по 26.12.2024 року позивач проходив лікування, в зв`язку з пораненням в КНП «Тлумацька ЦМЛ», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4993.

Довідкою ВЛК №488 від 26.12.2024 року поранення позивача визнано пов`язаним із захистом Батьківщини та травмою тяжкого ступеню. Позивача було визнано непридатним до військової служби.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2024 № 488 солдат ОСОБА_1 , старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , як військовослужбовець, який перебуває на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням, отриманим в особливий період, увільнений від займаної посади та зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 10 червня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.02.2025 № 128 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , з лікування, - 11 лютого 2025 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2025 № 140 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 15 лютого 2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою стрільця - зенітника 1 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 № 152 солдат ОСОБА_1 , звільнений зі Збройних Сил України у відставку за станом здоров`я, як непридатний до військової служби, вважається таким, що здав справи та посаду 19 лютого 2025 року та виключений із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення. Наказом про звільнення позивача з військової служби від 19.02.2025 передбачено виплатити позивачу при звільненні з Лав Збройних Сил України:

- грошову компенсацію за 20 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за 30 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2025 рік;

- грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік.

Відповідно картки особового рахунку військовослужбовця від 11.08.2025 № 6832/ФЄС, солдат ОСОБА_1 під час проходження військової служби отримував у березні 2025 року грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, відповідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» в розмірі 8234,52 грн.; грошову компенсацію за 50 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2024 та 2025 роки в розмірі 34310,50 грн.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 4 ст.9 Закону України №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ”Пунктом 1-2 постанови № 168.

1-1. Установити, що на період воєнного стану:

Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

1-2. Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 , п.2 розділу XXXIV передбачено, що виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану передбачено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” виплачується в таких розмірах:

П.11. У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

-у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Після отримання поранення 03.06.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, в зв`язку з отриманням тяжкого поранення при виконанні обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, що підтверджується виписками із медичних карт стаціонарного хворого в період з 04.06.2024по 26.12.2024.

Таким чином, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні відповідач повинен виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. на місяць.

2. Відповідно до ч.9 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.

Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування, у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2024 № 488 позивача зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Як підставу для відмови виплачувати позивачу грошове забезпечення за останньою займаною посадою до поранення відповідач зазначає про відсутність висновку військово-лікарської комісії . Після безперервного перебування позивача на стаціонарному лікуванні у лікарняних закладах поза межами військової частини НОМЕР_1 понад 4 місяця, тому з 05.10.2024 року він почав отримувати грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Але суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки матеріали справи містять довідку ВЛК №495 від 19.08.2024 року, в якій поранення позивача визнано пов`язаним із захистом Батьківщини та травмою тяжкого ступеню. На підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб Наказу міністерства оборони України № 402 : потребує протезування лівої нижньої кінцівки. Довідкою ВЛК №488 від 26.12.2024 року поранення позивача визнано пов`язаним із захистом Батьківщини та травмою тяжкого ступеню. Позивача було визнано непридатним до військової служби.

Отже, висновки ВЛК свідчать, що позивач отримав тяжке поранення та визнаний непридатним до військової служби, тому відповідач на підставі пункту 9 розділу І Порядку №260 повинен виплатити за жовтень-листопад 2024 позивачу грошове забезпечення за останньою займаною посадою.

3. Також позивач просить стягнути з відповідача додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень передбаченої абз. 7 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з грудня 2024 року по січень 2025 року.

П.1-1 постанови КМУ № 168 передбачено, що на період воєнного стану:

Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

На підставі довідки ВЛК № 488 від 26.12.2024 позивача визнано непридатним до військової служби, тому за період з 27.12.2024 по 31.01.2025 відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 20100грн. за місяць.

Оскільки позивач за грудень 2024 просить стягнути додаткову винагороду 100 000 грн. та 21000 грн., що не передбачено чинним законодавством, то суд вважає за необхідне за період перебування на стаціонарному лікуванні позивача необхідно стягнути 100 000грн., а з 27.12.2024 додаткову винагороду в розмірі 22100грн. на місяць.

4. Відповідно до ч. 1, 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 визначено тарифну сітку та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення складається з:

- посадового окладу;

- окладу за військовим (спеціальним) званням;

- щомісячних додаткових видів (підвищення, надбавки, доплати, винагороди постійного характеру, премії);

- одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати визначається, серед інших, Міністром оборони (стаття 9 Закону № 2011-XII).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення Збройних Сил України закріплені у Порядку №260, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Пункт 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначає, що грошове забезпечення охоплює:

- щомісячні основні (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років);

- щомісячні додаткові (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагорода за кібербезпеку, премія);

- одноразові додаткові (винагороди, додаткова винагорода на період воєнного стану, допомоги).

Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що інші додаткові виплати, не передбачені цим Порядком, здійснюються згідно з чинним законодавством.

Пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (у редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби 19.02.2025) визначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (у редакції чинній на момент розгляду справи, зміни, які набули чинності 25.02.2025) визначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Предметом спору у цій справі є обчислення розміру грошової компенсації за невикористані відпустки, без урахування суми щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.

Спірним питанням є не включення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

В постанові від 23 вересня 2024 року в справі № 240/32125/23 Верховний Суд констатував, що, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить застережень щодо заборони урахування винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки. Навпаки, за приписами зазначеної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. З урахуванням того, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачувалася позивачу з березня 2022 року по січень 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 року по справі № 240/31245/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки зміни до п.6 набули чинності 25.02.2025, а позивача звільнено з військової служби 19.02.2025, то позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Тому відповідач протиправно нарахував позивачу компенсацію за невикористані дні щорічних основних відпусток без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 .

5. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд в розмірі місячного грошового забезпечення суд зазначає:

Порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлений Розділом XXIV Порядку №260.

Пунктом 9 Розділу XXIV Порядку 260 передбачено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідач у відзиві зазначив, що у військовій частини НОМЕР_1 відсутній рапорт позивача про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, тому наказ командиром військової частини НОМЕР_1 про виплату позивачу у 2024 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не відпрацьовувався.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що посилання відповідача про обов`язкову необхідність подання рапорту є безпідставним, оскільки норма пункту 9 Розділу XXIV Порядку 260, лише передбачає одну з форм механізму виплати допомоги, яка не замінює собою наявність правової підстави яка є змістом цієї норми. Позивач набув право на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в 2024 році, що по суті визнається відповідачем, військова частина НОМЕР_1 , зобов`язана була здійснити виплату в 2024 році або хоча б при розрахунку при звільненні з військової служби.

Суд зазначає, що право позивача на отримання у 2024 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідач не заперечує, але для реалізації цього права позивач повинен був написати рапорт та виразити свою волю на отримання цієї допомоги. Без рапорта позивача правові підстави для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

6.Позовні вимоги в частині зобов`язання військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців є передчасними, оскільки рішення суду не набрало законної сили, не виконувалось відповідачем, сума заборгованості відповідачем не виплачені позивачу.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач просить всі виплати «перерахувати, нарахувати та здійснити виплату», що по суті є тотожними дієсловами, які мають однакове лексичне значення, тому належним способом захисту позивача буде « зобов`язання нарахувати та виплатити».

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 належного грошового забезпечення протиправною.

3.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткової винагороди передбаченої абз. 4 п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в сумі 100 000 грн., пропорційно за час перебування на стаціонарному лікуванні після отриманням тяжкого поранення при захисті Батьківщини в період з 4 червня по 26 грудень 2024 року.

4.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) щомісячних основних видів грошового забезпечення за період з жовтня по листопад 2024 року в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаними посадами до зарахування в розпорядження у відповідності до п.1 розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року.

5.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду у розмірі 20 100 гривень передбаченої абз. 7 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 27 грудня 2024 року по 31 січень 2025 року.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік, з врахуванням редакції норми п.6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 року чинної на кінець 2024 року та момент звільнення з військової служби, з включенням до розрахунку сум передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

7. В частині позовних вимоги про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони від 16 січня 2024 № 183/уд в розмірі місячного грошового забезпечення, зобов`язання військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко