Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №380/6366/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 рокусправа № 380/6366/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із вимогами:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації - грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23 та індексації нарахованої під час проходження служби, зі складу грошового забезпечення, з розміру якого позивачу у 2014-2017 роках обчислювалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011- ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідний місяць та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23 та індексацію нараховану під час проходження служби, до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23 та індексації нарахованої під час проходження служби, зі складу грошового забезпечення, з розміру якого позивачу у 2014-2017 р.р. обчислювалася та виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити позивачу суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 р.р. включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" щомісячної додаткової грошової винагороди за - відповідний місяць та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23 та індексації нарахованої під час проходження служби, до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, передбаченої наказом Міністерство оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 №260;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22,09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі №380/8705/23.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, на військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Вважає, що неврахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» та «індексації грошового забезпечення» при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, а також неврахування індексації грошового забезпечення при виплаті позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною бездіяльністю відповідача. У зв`язку з чим звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 13.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що оскільки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення мають разовий характер, тому відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, такі не підлягають індексації. Крім того, відповідач зазначив, що винагорода, встановлена постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога. Стверджував також, що оскільки індексуванню підлягає лише постійна складова грошового доходу, а щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, а є окремою виплатою, тому вона не підлягає окремому індексуванню. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

У спірний у межах справи період ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого механіка групи регламенту авіаційного озброєння технічно-експлуатаційної частини, що не заперечується сторонами та підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2023 № 76.

Згідно з вищевказаним наказом молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 12.04.2023 у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас на підставі пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини).

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 10 серпня 2017 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2026 № 71/15/141 про нараховане грошове забезпечення та індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивачу у вказаний період щомісяця нараховувалися посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови служби (НВОВЗ), премія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода (ЩДГВ). Загальна сума щомісячної додаткової грошової винагороди за вказаний період становить 73 664,07 грн.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2026 № 71/15/141 про нараховане ГДО, МД та ЩДГВ за період з 20.08.2014 по 28.02.2018, позивачу виплачено: грошову допомогу на оздоровлення у грудні 2014 року - 1502,50 грн, у травні 2015 року - 1502,50 грн, у жовтні 2016 року - 4554,00 грн, у червні 2017 року - 4536,25 грн (загалом 12 095,25 грн); матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2014 року - 1502,50 грн, у грудні 2015 року - 1544,50 грн, у жовтні 2016 року - 4554,00 грн, у червні 2017 року - 4565,00 грн (загалом 12166,00 грн).

13.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок та виплату їй сум грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2018 роки, з включенням до них щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, а також про перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Листом від 16.02.2026 № 71/15/141 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив позивачу про відсутність підстав для здійснення перерахунків грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної додаткової грошової винагороди, з мотивів того, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення та виплачувалась як окрема виплата, а індексація не входить до складу грошового забезпечення і не нараховується на разові виплати.

Вважаючи неврахування «щомісячної додаткової грошової винагороди» та «індексації грошового забезпечення» при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, а також неврахування індексації грошового забезпечення при виплаті позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII). Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначалися Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 260).

Згідно з п. 30.1 розділу ХХХ Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 33.1 розділу ХХХІІI Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.09.2010 (далі - постанова № 889; чинна до 01.03.2018) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) з 01.07.2014 - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

На виконання постанови № 889 наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція № 595), а наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 № 550, який набрав чинності з 16.12.2016, затверджено нову Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція № 550), а наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 визнано таким, що втратив чинність.

Пунктом 8 Інструкції № 595 та пунктом 8 Інструкції № 550 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 звернула увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

«Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 1.380.2019.003718 зазначив таке: «питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду».

Ураховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, суд зазначає, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Матеріалами справи, зокрема довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2026 № 71/15/141, підтверджується, що позивачу у спірний у межах справи період, зокрема з 20.08.2014 по 28.02.2018 щомісяця нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, визначена постановою № 889. Такий характер виплати свідчить про її систематичність та регулярність, а тому, на думку суду, така винагорода не може вважатися одноразовою.

Аналогічного правового висновку щодо систематичного (щомісячного) характеру щомісячної додаткової грошової винагороди дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18.

Таким чином, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатися одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Доводи відповідача про те, що згідно з пунктом 8 Інструкцій № 595 та № 550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, суд відхиляє з тих мотивів, що положення підзаконних нормативно-правових актів не можуть звужувати структуру грошового забезпечення, визначену законом, зокрема статтею 9 Закону № 2011-XII, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.

Щодо включення до складу вищевказаних допомог індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-XII) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

При цьому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, та повторному доказуванню в межах цієї справи не підлягає.

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18 сформулював правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення також має щомісячний, тобто систематичний характер, відтак повинна бути врахована відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 2014 по 2017 роки. Такі висновки суду пов`язані із тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23 встановлено право позивача на отримання індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Доводи відповідача про те, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають разовий характер, а тому не підлягають індексації, суд відхиляє, оскільки в межах цієї справи позивач не заявляє вимогу про самостійну індексацію зазначених допомог. Натомість позов спрямовано на включення суми індексації місячного грошового забезпечення (тобто індексації постійної складової грошового забезпечення, на яку позивач має право відповідно до судового рішення у справі № 380/8705/23) до бази обчислення таких допомог, що відповідає правовій природі цих виплат як таких, що визначаються у розмірі місячного грошового забезпечення.

Щодо вимог позивача про перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно до постанови № 889 та Інструкції № 595 (Інструкції № 550) щомісячна додаткова грошова винагорода обчислюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Оскільки індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має систематичний (щомісячний) характер, з огляду на правовий висновок Верховного Суду у справі № 820/3423/18, така індексація має враховуватися при обчисленні розміру щомісячної додаткової грошової винагороди за період, за який індексація нарахована позивачу на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23, тобто за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, а також про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести такий перерахунок та виплату, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23 та індексації, нарахованої під час проходження служби, зі складу грошового забезпечення, з розміру якого ОСОБА_1 у 2014-2017 роках обчислювалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суми грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідний місяць та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23 та індексації, нарахованої під час проходження служби, до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір грошової допомоги на оздоровлення.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у виключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23 та індексації, нарахованої під час проходження служби, зі складу грошового забезпечення, з розміру якого ОСОБА_1 у 2014-2017 роках обчислювалася та виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідний місяць та індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23 та індексації, нарахованої під час проходження служби, до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 380/8705/23.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.