Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №320/57275/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Cправа №320/57275/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

3. Визнати протиправною постановку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на військовий облік.

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що у 2023 році він перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . 02.05.2023 на підставі ст. 66 а, графи IІ МО № 402 від 2008 р. визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, про що свідчить видана ІНФОРМАЦІЯ_3 довідка військо-лікарської комісії від 02.05.2023 за №1322, видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 02.05.2023, у зв`язку з чим позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних і перестав бути військовозобов`язаним.

Зазначає, що лютому 2024 року інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів була відсутня, у зв`язку із чим адвокатом здійснювались запити для з`ясування відомостей щодо виключення з військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповіді підтвердив видані позивачу довідку ВЛК та тимчасове посвідчення у зв`язку із чим позивача було виключено з військового обліку.

В січні 2025 року позивач сформував еВОД через мобільний додаток «Резерв+» і виявив, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , хоча ніколи не перебував там на обліку. На запити адвоката щодо підстав постановки на облік та скасування постановки на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповіді повідомлено про те, що запитувана інформація є конфіденційною, а для вирішення питання по справі про адміністративне правопорушення, позивачу необхідно особисто прибути для уточнення військово-облікових даних.

Зауважує, що на дату подання адвокатського запиту жодних справ про адміністративне правопорушення не існувало, а надана інформація, що зазначена ІНФОРМАЦІЯ_11 у відповіді на адвокатський запит, свідчить лише про формальний підхід щодо розгляду питання про відновлення порушених прав позивача.

Вважає, що постановка на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 відбулась через те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не вніс в реєстр інформацію про його непридатність та виключення з обліку.

Додає, що на запит адвоката щодо невнесення ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей про непридатність до військової служби позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповіді зазначив про те, що не є розпорядником запитуваної інформації оскільки позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Позивач наполягає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинено протиправну бездіяльність щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, тому внаслідок протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_12 здійснено постановку (взяття) на військовий облік позивача в статусі військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач – 2 у поданому до суду відзиві не визнає заявлені вимоги позивача, вказує на їх необґрунтованість, покликаючись, серед іншого, на норми ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ, статті 1-6, 9, 14 Закону України №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підпункт 8 пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, абзац другий пункт 3, пункти 16, 20, 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, зокрема пункти 3, 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 вказує, що військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі, повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов`язаним, та законодавством не передбачено виправлення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі звернення представників військовозобов`язаних.

Також зазначає, що згідно облікової картки позивача відомості про перебування на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо військовозобов`язаного відсутні. Крім того, достовірність відомостей, що містяться в копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 02.05.2023 викликають сумнів, оскільки в ньому містяться відомості, що не відповідають дійсності, а саме у п. 12 зазначеного посвідчення зазначено, що позивач згідно абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у позивача на утриманні не перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, а відтак тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 02.05.2023 не може бути належним доказом.

Зазначає, що 22.08.2023 позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_13 в картотеці вільних залишків як непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, 16.07.2024 позивач уточнив персональні дані, а відтак знав про своє перебування на військовому обліку і вчинив активні дії щодо уточнення персональних даних. Крім того, позивачу було відомо про перебування на військовому обліку військовозобов`язаних 17.10.2024, 23.01.2025, 25.12.2025 під час оформлення бронювання.

Зауважує, що 04.01.2025 позивача взято на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_14 представниками Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області у зв`язку з порушенням військовозобов`язаним ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) правил військового обліку, а саме - не прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_15 , звернення до поліції Е391854 від 03.11.2024. З метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, військовозобов`язаним ОСОБА_1 виявив бажання встати на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 , внаслідок чого його було взято на військовий облік та знято з розшуку органами поліції 10.01.2025. 06.09.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, штраф сплачено 08.09.2025. Про порушення своїх прав ІНФОРМАЦІЯ_4 не заявляв.

Відповідач-2 вважає передчасними вимоги щодо зобов`язання внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних, оскільки він мав попередньо особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_14 . Звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не відмовляв позивачу у внесенні таких змін.

Відповідач-2 вказуючи на визначений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом, те, що згідно доданої до позовної заяви роздруківки військово - облікового документа «Резерв +» позивачу було відомо 11.01.2025 про своє перебування на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 , в свою чергу до суду з позовною заявою звернувся 19.11.2025, вважає пропущений строк звернення та просить суд позов залишити без розгляду.

Від відповідача-1 відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.

12.05.2026 позивачем долучено до справи додаткові докази щодо обставин вилучення в нього 02.02.2024 працівниками прикордонної служби в пункті контролю « ІНФОРМАЦІЯ_16 » тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 02.05.2023 та довідки ВЛК №1322 від 02.05.2023 про не придатність до проходження служби з виключенням з військового обліку, додатково суду вказано, що в ході розгляду звернення працівників прикордонної служби за №582 від 02.02.2024, ІНФОРМАЦІЯ_17 надіслав відповідь вих. №7/972/10/2 від 14.02.2024, яка підтверджує правдивість видачі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 02.05.2023 та довідку ВЛК №1322 від 02.05.2023.

Щодо заявленого відповідачем-2 пропуск позивачем строків звернення до суду, про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає та враховує, що представником позивача адвокатом вчинялись дії щодо встановлення обставин не внесення ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним для несення військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 та щодо підстав і обставин постановки не облік позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаного враховуючи наявність фактів та доказів визнання непридатним із виключенням з військового обліку, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_14 з заявою щодо внесення належних відомостей до Єдиного державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи, зокрема останню відповідь ІНФОРМАЦІЯ_12 від 07.10.2025 за вих. №5/2/2323, положення ст. 122 КАС України, за якою відповідно має обраховуватись шестимісячний строк звернення до суду з дня коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав та законних інтересів, звернення позивача із даним позовом до суду 19.11.2025, суд вказує на відсутність факту пропуску позивачем строків звернення та необґрунтованості заявлених доводів відповідача-2, які не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

02.05.2023 ОСОБА_2 проходив медичний огляд та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 66 а, графи IІ МО № 402 від 2008 р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 видані ОСОБА_1 довідка військо-лікарської комісії від 02.05.2023 за №1322 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

Копії довідки та тимчасового посвідчення долучені до справи.

Згідно відповіді на адвокатський запит за вих. №2163 від 07.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджено встановлені вище обставини та зазначено про те, що громадянин ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі рішення ВЛК.

11 січня 2025 року ОСОБА_1 сформував еВОД через мобільний додаток «Резерв+» та виявив, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Адвокатом було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_14 адвокатський запит від 13 жовтня 2025 року з проханням повідомити підстави постановки на облік позивача та надати копію підтверджуючих документів; повідомити дату внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Також, адвокатом було направлено 13.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_14 заяву в інтересах позивача з проханням скасувати постановку на облік або виключити з обліку, внести відповідні відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відповіді від 22 жовтня 2025 року № 4/23534 ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що діючим законодавством не передбачено скасування взяття на військовий облік військовозобов`язаних, ІНФОРМАЦІЯ_4 не уповноважений вносити відомості до реєстру щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, такими повноваженнями наділений той ТЦК та СП, який вніс відповідний запис в його військово-обліковий документ та повідомлено, що для вирішення питання по справі про адміністративне правопорушення, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_14 для уточнення військово-облікових даних.

У відповіді від 22 жовтня 2025 року №4/23533 ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено, що внесена до реєстру інформація є конфіденційною, у ІНФОРМАЦІЯ_14 відсутня згода на обробку персональних даних гром. ОСОБА_1 та повідомлено, що для вирішення питання по справі про адміністративне правопорушення, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_14 для уточнення військово-облікових даних.

25.09.2025 адвокатом до ІНФОРМАЦІЯ_12 засобами поштового зв`язку було направлено адвокатський запит, з проханням повідомити причини та підстави щодо невнесення відомостей про непридатність до військової служби ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_12 від 07.10.2025 за вих. №5/2/2323 зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , тому ІНФОРМАЦІЯ_3 не є розпорядником запитуваної інформації. Для вирішення питання запропоновано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Не погоджуючись із бездіяльністю та діями відповідачів позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів.

Отже, предметом оскарження у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та дії ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема: Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII ); Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Так, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII - у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 33 Закону №2232-XII встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, серед іншого: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487, у відповідній редакції), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).

При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).

Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон № 1951-VIII, у відповідній редакції).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За статтею 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559, у відповідній редакції).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним.

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни. Внесенню змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у разі невідповідності відомостей, зокрема, зазначених у військовому квітку, відомостям, що містяться у Реєстрі, передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру у паперовому чи в електронному вигляді. Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку.

Як зазначалось вище, у виданому ІНФОРМАЦІЯ_3 тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.05.2023 вказано про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку 02.05.2023 за станом здоров`я за ст. 66 а, графи IІ МО № 402 від 2008 р.

Водночас до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вказані відомості відповідачем-1 не внесені.

Представник позивача звертався до відповідача – 1 із відповідними запитами щодо встановлення обставин не внесення відомостей про непридатність позивача до військової служби та про виключення з військового обліку, що за отриманими відповідями стало наслідком звернення позивача через свого адвоката до відповідача-2 із відповідною заявою про внесення належних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військово-обліковому документі.

Суд вважає необхідним зазначати, що чинне законодавство не передбачає обмеження в праві на звернення в паперовій формі щодо актуалізації інформації, її коригування до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку через свого уповноваженого представника, з наданням належних документів на уповноваження особи з вчинення певних дій. В свою чергу таке право на представництво відповідно виключається у випадку звернення особи через свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Враховуючи відповідь ІНФОРМАЦІЯ_12 від 07.10.2025 за вих. №5/2/2323, суд вважає, що в даному випадку позивачем була дотримана вимога законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування та соціальної підтримки, однак відповідач-2 в листі від 22 жовтня 2025 року № 4/23534, відмовив у вчиненні певних дій, зазначив про особистий візит до ІНФОРМАЦІЯ_14 для уточнення військово-облікових даних.

Суд зауважує, що приписи пункту 4 Порядку №559 не передбачають обов`язкової особистої явки особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби, зокрема, і на підставі відомостей, які містяться у військовому квитку.

Поряд із цим суд також зазначає, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова (п.81 Порядку № 1487).

Як зазначалось вище, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов`язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.

Посилання відповідача-2 як на правомірність своїх дій та сумнівність виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 документів щодо непридатності до несення військової служби з виключення з військового обліку суд відхиляє, оскільки не можуть бути належною підставою для невизнання змісту офіційних документів, які видані діючим уповноваженим органом, зокрема довідки військо-лікарської комісії від 02.05.2023 за №1322 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 02.05.2023 позивача.

Крім того, суд зауважує, що ця обставина не може створювати для позивача підстави для повторного проходження, зокрема, ВЛК.

Також, означені дії відповідача-2 не є підставою для позивача щодо повторної постановки його на військовий облік через підозри у сумнівності виданих останньому документів ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, позивач не може і не повинен нести негативні наслідки від дій державного органу у випадку виходу останнього за межі своїх повноважень визначених законом.

Суд зазначає, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За змістом п.1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну з таких постанов:

- Придатний до військової служби;

- Тимчасово непридатний до військової служби;

- Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Так, 02.05.2023 за результатами огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 66 а, графи IІ МО № 402 від 2008 р.

Відповідні відомості внесено до тимчасового військового посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

Доказів наявності правових підстав для невнесення вказаної інформації, так само, як і доказів перегляду або скасування результатів огляду військово-лікарської комісії про визнання непридатним позивача до військової служби на підставі ст. 66 а, графи IІ МО № 402 від 2008 р. відповідач-2 суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Також, відповідачем-2 не надано будь-яких доказів, що встановлений 02.05.2023 в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Будь-яких інших відомостей, з яких суд міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача, а саме щодо визнання його придатним до військової служби, матеріали справи не містять.

Доводи відповідача-2 щодо внесених відомостей про підстави визнання непридатним позивача до несення військової служби суд не враховує, як такі що не підтверджують дійсність виданих позивачу довідки ВЛК.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відомостей про проходження позивачем ВЛК, визнання його непридатним до військової служби та подальше виключення з військового обліку.

Суд вкотре зазначає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) ТЦК своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до «Оберегу», не може покладатися на позивача.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, такі відомості щодо позивача відповідачем-1 внесені не були, що є порушенням зокрема Порядку організації та ведення військового обліку, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

В свою чергу, суд зазначає, що внесення належних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів мало бути вчинено ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким були видані довідка ВЛК від 02.05.2023 за №1322 та тимчасове військове посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

Суд враховує, що за наявності в Реєстрі належних відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку, відповідачем-2 не були б вчинені дії щодо постановки позивача на військовий облік.

Доводи відповідача-2 щодо постановки позивача на військовий облік суд відхиляє як правомірні враховуючи наявні в нього діючі документи довідка ВЛК від 02.05.2023 за №1322 та тимчасове військове посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023, а також можливість РТЦК та СП з`ясовувати і обмінюватись інформацією щодо військовозобов`язаних, резервістів, призовників. Особиста згодна постановки на військовий облік не спростовує факт наявності діючих документів у позивача, які юридично виключають вчинення дії з боку відповідача-2 щодо постановки на такий військовий облік, останні з висновків суду є протиправними.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених ч.2 ст.2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки позивач був виключений з військового обліку у встановленому чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавчо визначеному порядку, суд вбачає протиправними дії відповідача-2 щодо постановки його на облік.

Суд зазначає, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах Закону, зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підміняти рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

У даному випадку у відповідачів відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень та/або вчинення дій.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування».

Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України»).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Отже встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий спосіб захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору ч. 1 ст. 2 КАС України та ст. 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Так, порушення прав позивача полягають у не внесенні до Реєстру відомостей про непридатність до несення військової служби та виключення з військового обліку, та у неправомірному включенні до Реєстру запису про позивача щодо постановки на військовий облік.

Порушення прав позивача, попри визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, стало наслідком віднесення його до категорії військовозобов`язаних.

Таким чином, ефективним способом захисту порушених прав позивача – є визнання протиправною бездіяльності відповідача -1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, зазначених у довідка ВЛК від 02.05.2023 за №1322 та тимчасове військове посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023, визнання протиправними дій відповідача-2 щодо постановки позивача на військовий облік та зобов`язання виключити такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Доводи позивача та подані докази довели суду протиправності бездіяльності та дій відповідачів, останніми не наведено належні та достатні доводи та не надано докази на спростування тверджень позивача.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів сторін не підлягають наданню судом оцінки та не впливають на висновки суду.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволений повністю, тому згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню, сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 2-10, 72-77, 90, 122, 139, 143, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку згідно довідки ВЛК від 02.05.2023 за №1322 та тимчасового військового посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку згідно довідки ВЛК від 02.05.2023 за №1322 та тимчасового військового посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.05.2023.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на військовий облік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 скасувати внесений запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на військовий облік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.