Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №160/6707/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуСправа №160/6707/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

19.03.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області з вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.12.2025 № 046550009702 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

- Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 на посаді помічника регулювальника хвостового господарства дільниці хвостового господарства гідрометалургійного заводу, до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи: з 14.02.1989 року по 31.12.1991 рік на посаді регулювальника РЕА и П, з 01.01.1992 року по 01.06.1993 рік на посаді регулювальника РЕА и П.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Хмельницькій області не враховано пільговий стаж роботи Позивача на посадах помічника регулювальника хвостового господарства Гідрометалургійного заводу та регулювальник РЕА и П згідно трудової книжки та наданих довідок, не зібрано необхідні документи для додаткового підтвердження права Позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, що призвело до прийняття неправомірного рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали від 24.03.2026 року отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 26.03.2026, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 25.12.2025 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначена заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке прийняло рішення від 31.12.2025 року №046550009702 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У вказаному рішенні зазначено, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 року згідно з пільговою довідкою від 25.12.2025 року № 101/229 виданою ДП «Східний гірничо збагачувальний комбінат», оскільки відсутня інформація про результати атестації робочого місця за посадою помічника регулювальника хвостового господарства Гідрометалургійного заводу.

Крім того, до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано:

- Період роботи з 14.02.1989 року по 31.12.1991 року, згідно довідки від 07.04.2023 року № 69-100-162, оскільки посада «регулювальник РЕА и П» у розділі ХХХІІ Списку № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, відсутня;

- Період роботи з 01.01.1992 року по 01.06.1993 року, згідно довідки від 07.12.2018 року № 69-100-161, оскільки посада «регулювальник РЕА и П» розділі ХХХІІІ Списку №2, Затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, відсутня та відсутній наказ № 267 від 22.11.1995 року про результати атестації робочих місць (відсутня інформація що дана атестація проведена вперше).

Позивач не погоджуючись з рішенням Відповідача про відмову у призначенні пенсії звернувся до суду з адміністративним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

З відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 виданій на ім`я ОСОБА_1 вбачається інформація про працю позивача, зокрема в період з 19.08.1988 по 01.06.1993 року на Південному радіозаводі та у період з 21.11.1994 по 27.07.1995 року на Державному підприємстві «Східний гірничо збагачувальний комбінат»

В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача, записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками.

Відповідно до довідки від 25.12.2025 №101/229 про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на Дежавному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат і за період з 21.11.1994 по 29.07.1995 року виконував роботи в умовах радіаційної щкідливості в технологічних процесах із збагачення уранової руди за посадою помічник регулювальника хвостового господарства дільниці хвостового господарства Гідрометалургійного заводу.

Відповідно до довідок від 07.04.2023 №69-100-162 та від 07.12.2018 № 69-100-161 ОСОБА_1 працював повний робочій день на Південному радіозаводі та виконував настройку, регулювання, випробування та обслуговування установок СВЧ за професією Регулювальник РЕА и П за період з 14.02.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 01.06.1993 роки

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не зараховує:

- до пільгового стажу роботи за списком № 1 період роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 року оскільки відсутня інформація про результати атестації робочого місця за посадою помічника регулювальника хвостового господарства Гідрометалургійного заводу та - до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.01.1992 року по 01.06.1993 року, оскільки посада «регулювальник РЕА и П» розділі ХХХІІІ Списку №2, Затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, відсутня та відсутній наказ № 267 від 22.11.1995 року про результати атестації робочих місць (відсутня інформація що дана атестація проведена вперше)

З приводу цього суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що: атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

При цьому, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особі, яка зайнята на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, має право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 17.03.2015 у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14.04.2015 у справі №21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Проаналізувавши записи трудової книжки позивача у спірні періоди, вбачається, що трудова книжка містить відомості щодо назви професії, що належить до Списку № 1,2.

Отже, зауваження відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 оскаржуваного періоду роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 року та за списком №2 - з 01.01.1992 року по 01.06.1993 року, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочого місця, є безпідставними, з огляду на те, що даними довідками підтверджено період роботи позивача та посади позивача, що підпадають під перелік посад, що надають право на пільгову пенсію за Списком №1,2.

Щодо не зарахування до пільгового стажу Позивача період роботи з 14.02.1989 по 31.12.1991 на посаді регулювальника РЕА і П, з підстав того, що зазначена посада відсутня у розділі XXXII Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пільгову пенсію враховується характер виконуваних робіт та умови праці, підтверджені відповідними документами підприємства.

Як вже встановлено судом, відповідно до довідок від 07.04.2023 №69-100-162 та від 07.12.2018 № 69-100-161 ОСОБА_1 працював повний робочій день на Південному радіозаводі та виконував настройку, регулювання, випробування та обслуговування установок СВЧ за професією Регулювальник РЕА и П, що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІІ за період з 14.02.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 01.06.1993 роки.

З огляду на це, зазначена довідка уточнює характер умов праці позивачки та дає змогу відмежувати пільговий стаж від загального.

Разом з тим, відомості про роботу позивача у дані періоди також знаходять своє відображення у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідачем не надано доказів, що відомості про трудову діяльність позивача, які містяться у трудовій книжці, є неправильними чи неточними.

Відтак, періоди роботи 14.02.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 01.06.1993 роки підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи, шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.12.2025 № 046550009702 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 на посаді помічника регулювальника хвостового господарства дільниці хвостового господарства гідрометалургійного заводу, до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи: з 14.02.1989 року по 31.12.1991 рік на посаді регулювальника РЕА и П, з 01.01.1992 року по 01.06.1993 рік на посаді регулювальника РЕА и П, у зв`язку з чим зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1064,96 грн., підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.12.2025 № 046550009702 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.11.1994 року по 26.07.1995 на посаді помічника регулювальника хвостового господарства дільниці хвостового господарства гідрометалургійного заводу, до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи: з 14.02.1989 року по 31.12.1991 рік на посаді регулювальника РЕА и П, з 01.01.1992 року по 01.06.1993 рік на посаді регулювальника РЕА и П.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко