Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №160/33474/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуСправа №160/33474/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним на скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати противоправним і скасувати рішення (подання) Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 17.12.2024 за вих. №1201.4.4-16551/12.3-24 про втрату позивачем громадянства України;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у 2 (два) роки для припинення громадянства Республіки Туреччина.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що від 04.04.2022 позивач отримав довідку про реєстрацію особи громадянином України та згодом, у вересні 2022 року – тимчасове посвідчення громадянина України. Позивача було зобов`язано припинити громадянство Республіки Туреччина протягом двох років. Позивач не мав змоги припинити у встановлений строк громадянство Республіки Туреччина, у зв`язку із чим, відповідачем подано до ДМС України подання про припинення позивачем громадянства України. Позивач таку позицію відповідача вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Цією ж ухвалою витребувано від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію:

- рішення (подання) Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 17.12.2024 за вих. №1201.4.4-16551/12.3-24 про втрату позивачем громадянства України.

До суду від представника відповідача надійшов лист, в якому останній зазначив, що рішення про припинення особою громадянства України приймає Президент України. Станом на момент складення листа інформація стосовно втрати позивачем громадянства України до відповідача не надходила. У зв`язку з викладеним, у відповідача відсутня можливість надати копії витребуваних судом документів. Натомість, надано копію службової записки відділу з питань громадянства Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській від 17.12.2024 за вих. №1201.4.4-16551/12.3-24.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 18.03.2011 позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну №с.83757, дійсний до 18.03.2012. 27.07.2011 громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , терміном дії – безстроково. 02.10.2024 ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення №57 про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 5-2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію». Видана на підставі цього дозволу посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 27.07.2011 скасована відповідно до вимог пп. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321. Станом на 22.12.2025 зазначене вище рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, що прийняте стосовно позивача, останнім не було оскаржене у судовому порядку, а отже, є чинним та законним. 04.05.2019 позивач звернувся до Новомосковського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 як особа, яка понад два роки перебуває у шлюбі з громадянкою України. Разом із заявою про прийняття до громадянства України Позивачем 04.05.2019 було подано зобов`язання припинити іноземне громадянство – громадянство Республіки Туреччина. Таким чином, саме на позивача покладався обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України (органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України) протягом двох років з моменту набуття громадянства України. 25.01.2022 згідно з Указом Президента України №32/2022 позивача прийнято до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону №2235-ІІІ. 04.04.2022 позивачу видано довідку №179/22 про реєстрацію особи громадянином України на підставі ст. 9 Закону України «Про громадянство України». 08.09.2022 ГУ ДМС у Дніпропетровській області (орган, що видав 1201) на ім`я ОСОБА_1 оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_2 , терміном дії до 25.01.2024. До Відділу №17 у м. Новомосковську ГУ ДМС у Дніпропетровській області не надано жодного відповідного документа про припинення громадянства Республіки Туреччина від гр. ОСОБА_1 та будь-які причини, які б перешкоджали позивачу виконати зобов`язання про припинення іноземного громадянства від 04.05.2019, не виявлені. У зв`язку з чим, 21.09.2024 була розпочата процедура втрати ним громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001, оскільки позивач не виконав подане ним зобов`язання припинити іноземне громадянство. 21.09.2024 за вих. №1235-2252/1235-24 у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язання про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України Відділом №17 у м. Новомосковську ГУ ДМС у Дніпропетровській області до ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлені матеріали щодо втрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України (в тому числі подання про втрату громадянства України) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» для розгляду. 17.12.2024 за вих. №1201.4.4-16551/12.3-24 подання про втрату громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» було направлено до ДМС України для подальшого розгляду та передачі Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення по суті. Станом на момент подання до суду відзиву на позовну заяву інформація стосовно втрати громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ГУ ДМС у Дніпропетровській області не надходила. Щодо посилання представника позивача на відсутність у позивача можливості та коштів для вирішення питання припинення іноземного громадянства представник відповідача наголошував на неодноразових перетинах державного кордону позивачем. Крім того, звертає увагу суду на те, що подання про втрату громадянства не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки рішення про втрату громадянства фактично приймає Президент України (відповідно до п. 113 Порядку №215), а тому, позовні вимоги є такими, що не відповідають чинному законодавству України. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.07.2010 громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 звернувся до СГІРФО Новомосковського МВГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001, оскільки його син є громадянином України (син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 31.03.2009).

18.03.2011 ГУ МВС України в Дніпропетровській області за результатами розгляду зазначеної заяви надано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну №с.83757, дійсний до 18.03.2012.

27.07.2011 громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою для оформлення посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 18.03.2011.

27.07.2011 ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , терміном дії – безстроково.

04.05.2019 громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 як особа, яка понад два роки перебуває у шлюбі з громадянкою України.

25.01.2022 згідно з Указом Президента України № 32/2022 ОСОБА_1 прийнято до громадянства України відповідно до статті 9 Закону № 2235-ІІІ.

04.04.2022 ОСОБА_1 видано довідку №179/22 про реєстрацію особи громадянином України на підставі статті 9 Закону України «Про громадянство України».

08.09.2022 ГУ ДМС у Дніпропетровській області (орган, що видав 1201) на ім`я ОСОБА_1 оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_2 , терміном дії до 25.01.2024.

Листом за вих. № 1235-2252/1235-24 від 21.09.2024, у зв`язку із невиконанням позивачем зобов`язання про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України, Відділом № 17 у м. Новомосковську ГУ ДМС у Дніпропетровській області до ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлені матеріали щодо втрати позивачем громадянства України (в тому числі подання про втрату громадянства України) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» для розгляду.

02.10.2024 ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення №57 про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 5-2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію».

Видана на підставі цього дозволу посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 27.07.2011 скасована, відповідно до вимог пп. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321.

Вказані вище обставини підтверджуються інформацією, наданою відділом імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області в службовій записці від 16.12.2025 № 1201.3.4/42959-25.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування в судовому порядку рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, прийняте стосовно громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 .

17.12.2024 за вих. № 1201.4.4-16551/12.3-24 подання про втрату громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» було направлено до ДМС України для подальшого розгляду та передачі Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення по суті.

Позивач із такою позицією відповідача не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України визначено повноваження Президента України приймати рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235-III; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону №2235-III передбачено, що громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Згідно ст. 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону №2235-ІІІ передбачено, що громадянство України набувається внаслідок прийняття до громадянства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №2235-ІІІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) цих держав.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в`їхали в Україну особами без громадянства, — на три роки з моменту в`їзду в Україну.

Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України;

4) отримання дозволу на імміграцію.

Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України або які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію" (7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Положення, передбачені пунктами 3– 6 частини другої цієї статті, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, у тому числі на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

До громадянства України не приймається особа, яка:

1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;

3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №2235-III датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006 зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок №215), який відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до абз. 1 п. 1 вищевказаного Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (в редакції, чинній на час подання Позивачем заяви про прийняття до громадянства), для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Згідно з абз. 2 п. 1 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, у випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, заява про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства України оформлюється на ім`я Президента України.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, заява з питань громадянства подається у письмовій формі із зазначенням дати її складання та підписується заявником.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах, – до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.

Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згідно ч. 7 ст. 9 Закону № 2235-ІІІ (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про прийняття до громадянства), датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

Відповідно до пункту 47 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, для прийняття до громадянства України особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином України понад два роки та отримала дозвіл на імміграцію, подає документи, передбачені підпунктами "а" – "в", "д" – "є" пункту 45 цього Порядку, а саме:

а) заяву про прийняття до громадянства України (в двох примірниках);

б) три фотокартки (розміром 35 Ч 45 мм);

в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства – для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство – для іноземців. Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- заяву про зміну громадянства – для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

д) один із таких документів:

- копію документа, що підтверджує отримання дозволу на імміграцію в Україну;

- копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку на території України або для іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України "Про імміграцію", – копію посвідки на постійне проживання;

е) один із таких документів:

- документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, який видається в Україні керівником навчального закладу, місцевим органом виконавчої влади України або виконавчим органом місцевого самоврядування;

- копію атестата чи витяг із залікової відомості диплома – для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови;

- документ, що підтверджує інвалідність, – для особи, яка має фізичні вади (сліпа, глуха, німа);

є) документ про наявність законних джерел існування протягом останніх шести місяців на момент подання заяви про прийняття до громадянства України. У разі подання особою документа про наявність власних фінансових заощаджень сума коштів на банківському рахунку повинна бути не менше ніж дванадцять прожиткових мінімумів на одну особу (виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на момент подання заяви про прийняття до громадянства України), а також:

- копію документа, що підтверджує перебування чоловіка (дружини) особи у громадянстві України;

- документ, що підтверджує перебування особи у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки.

Для прийняття до громадянства України особа, яка є іноземцем чи особою без громадянства і яка отримала дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію", подає документи, передбачені підпунктами "а" – "в", "е", "є" пункту 45 цього Порядку, а також довідку про надання іноземцю чи особі без громадянства дозволу на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".

Відповідно до абз. 1 п. 49-1 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень іноземець разом із заявою про прийняття до громадянства України подає документ (або документи – за наявності в іноземця громадянства кількох держав), виданий уповноваженим органом іноземної держави, про відсутність підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини п`ятої статті 9 Закону, за наявності яких особа не приймається до громадянства України (документ про те, що особа на території іноземної держави не вчиняла тяжких або особливо тяжких злочинів, злочинів проти людства та не здійснювала геноцид).

Положеннями п. 101 Порядку №215 передбачено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно п. 102 Порядку №215 передбачено, що територіальний орган Державної міграційної служби України, до якого подано документи, перевіряє:

- відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;

- підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України;

- відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається.

Територіальний орган Державної міграційної служби України надсилає подані документи до органів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України, які у межах своєї компетенції перевіряють (у тому числі в банках даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу) відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніш як у двомісячний строк з дня одержання документів.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також відсутні підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається, територіальний орган Державної міграційної служби України готує висновок про можливість задоволення клопотання заявника і не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилає цей висновок разом із поданими документами до Державної міграційної служби України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також будуть виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається, територіальний орган Державної міграційної служби України готує висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника і не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилає цей висновок разом із поданими документами до Державної міграційної служби України.

Згідно п. 103 Порядку №215 Державна міграційна служба України перевіряє:

- відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;

- підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України;

- відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження через територіальний орган Державної міграційної служби України повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також відсутні підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається, Державна міграційна служба України затверджує висновок територіального органу Державної міграційної служби України про можливість задоволення клопотання заявника та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також будуть виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається, Державна міграційна служба України припиняє провадження за цією заявою, про що через територіальний орган Державної міграційної служби України повідомляється територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого були подані документи.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про припинення провадження за заявою повідомляє про це відповідну особу в письмовій формі із зазначенням причин припинення провадження.

Положеннями абзацу першого пункту 110 Порядку № 215 передбачено, що попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України.

Відповідно до пункту 111 Порядку № 215 Комісія при Президентові України з питань громадянства перевіряє:

- відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;

- підтвердження документами виконання умов прийняття особи до громадянства України та виходу особи з громадянства України, а також наявності підстав для втрати особою громадянства України;

- відсутність підстав, за наявності яких прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України не допускається.

За результатами розгляду Комісія при Президентові України з питань громадянства приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з громадянства України, подань про втрату громадянства України та документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

У разі прийняття Комісією рішення про відсутність підстав для задоволення Президентом України заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, Комісія повертає зазначені матеріали відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України разом із копією такого рішення.

Відповідно до абзаців 1-2 п. 113 Порядку №215 рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України. Прийняття до громадянства України або припинення громадянства України здійснюється шляхом видання указів Президента України.

Відповідно до абзаців 1-2 п. 114 Порядку №215 рішення Президента України про прийняття особи до громадянства України або припинення громадянства України надсилається Державній міграційній службі України, Міністерству закордонних справ України та Центральній виборчій комісії. Матеріали з питань громадянства України, за якими Президентом України прийнято рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення громадянства України, повертаються відповідним структурним підрозділом Адміністрації Президента України до Державної міграційної служби України та Міністерства закордонних справ України.

Положеннями абзацу першого пункту 115 Порядку № 215 передбачено, що Державна міграційна служба України надсилає повідомлення про прийняті Президентом України рішення через територіальний орган Державної міграційної служби України до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання осіб, щодо яких прийнято рішення.

Згідно п. 116 Порядку № 215 передбачено, що територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України у тижневий строк повідомляють у письмовій формі відповідну особу про прийняте Президентом України рішення.

Відповідно до п. 121 Порядку № 215 у разі припинення особою громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття особою громадянства України територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України вживають заходів до вилучення у цих осіб документів, які підтверджують громадянство України.

Таким особам територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України видають довідку про припинення громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Питання щодо дальшого перебування на території України особи, яка припинила громадянство України або щодо якої скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, вирішується відповідно до законодавства України.

За приписами статті 17 Закону №2235-III громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Закону №2235-III підставою для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов`язань, взятих особою в зобов`язанні припинити іноземне громадянство, у зобов`язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону №2235-III Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.

Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 (у редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006) «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Указаний нормативний акт закріплює процедуру провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень; порядок розгляду Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами заяв і подань з питань громадянства України, рішення за якими приймає Президент України; порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства.

Як вже було встановлено судом, 04.05.2019 громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 як особа, яка понад два роки перебуває у шлюбі з громадянкою України.

Абзацом 5 п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону №2235-ІІІ визначено, що іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2235-ІІІ зобов`язання припинити іноземне громадянство – письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України.

Тому, у зв`язку з перебуванням у громадянстві Республіки Туреччина, разом із заявою про прийняття до громадянства України позивачем 04.05.2019 було подано зобов`язання припинити іноземне громадянство – громадянство Республіки Туреччина.

Таким чином, саме на позивача покладався обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України (органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України) протягом двох років з моменту набуття громадянства України.

25.01.2022 згідно з Указом Президента України № 32/2022 позивача прийнято до громадянства України відповідно до статті 9 Закону № 2235-ІІІ.

Згідно з абзацом першим пункту 117 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 117 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Враховуючи викладене вище, 04.04.2022 ОСОБА_1 , видано довідку №179/22 про реєстрацію особи громадянином України на підставі статті 9 Закону України «Про громадянство України».

08.09.2022 ГУ ДМС у Дніпропетровській області (орган, що видав - 1201) на ім`я ОСОБА_1 оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_2 , терміном дії до 25.01.2024.

Відповідно до п. 1 Правил оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1111 (в чинній редакції Постанови від 17.01.2014), тимчасове посвідчення громадянина України (далі - тимчасове посвідчення) - документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання відповідного документа про припинення громадянства Республіки Туреччина від ОСОБА_1 та будь-які причини, які б перешкоджали позивачу виконати зобов`язання про припинення іноземного громадянства від 04.05.2019, не виявлені та позивачем не доведені.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає правомірним те, що відповідачем 21.09.2024 була розпочата процедура втрати позивачем громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001, оскільки позивач не виконав подане ним зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Відтак, 21.09.2024 у зв`язку із невиконанням позивачем зобов`язання про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України направлені матеріали щодо втрати позивачем громадянства України (в тому числі подання про втрату громадянства України) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» для розгляду відповідачем.

Положеннями абзацу першого пункту 104 Порядку № 215 передбачено, що про виявлення підстави для втрати громадянства України особою, яка проживає на території України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України за місцем проживання особи повідомляє територіальний орган Державної міграційної служби України.

Відповідно до абз. 2 п. 104 Порядку № 215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє наявність підстави для втрати громадянства України.

Відповідно до абз. 4 п. 104 Порядку № 215 у разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України готує подання про втрату особою громадянства України та надсилає його разом із документами, передбаченими підпунктами "б" і "в" статті 87 цього Порядку, до Державної міграційної служби України.

17.12.2024 подання за вих. № 1201.4.4-16551/12.3-24 про втрату громадянства України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» було направлено до ДМС України для подальшого розгляду та передачі Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення по суті.

Положеннями абз. 5 п. 104 Порядку №215 передбачено, що Державна міграційна служба України розглядає подання про втрату громадянства України та подані разом із ним документи.

Згідно з абз. 6 п. 104 Порядку № 215 у разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України Державна міграційна служба України затверджує подання про втрату громадянства України та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства.

Відповідно п. 113 Порядку № 215 рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України шляхом видання відповідних указів.

Також, суд зауважує на тому, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про громадянство України» громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов`язки громадянина України.

Натомість, відповідні докази стосовно втрати громадянства України ОСОБА_1 , до суду не надано.

Рішення про припинення особою громадянства України приймає Президент України шляхом видання відповідних Указів.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем позивачу було повідомлено, що на теперішній час інформація стосовно втрати громадянства України до ГУ ДМС у Дніпропетровській області не надходила, про прийняте рішення його буде повідомлено додатково.

Однак, станом на момент розгляду справи по суті відсутні відповідні докази щодо ухвалення Президентом України Указу щодо втрати позивачем громадянства України.

Разом із тим, відсутні підстави вважати оскаржуване подання від 17.12.2024 №1201.4.4-16551/12.3-24 індивідуальним актом, який впливає на права та обов`язки позивача.

Подання про втрату громадянства не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки рішення про втрату громадянства фактично приймає Президент України (відповідно до пункту 113 Порядку № 215).

Тобто, станом на момент розгляду справи по суті відсутні підстави вважати порушеними права позивача, оскільки відсутнє рішення, яким останнього позбавлено громадянства України. Відтак, позовні вимоги є передчасними.

Щодо посилання представника позивача про відсутність можливості та коштів поїхати до Республіки Туреччина та виконати усі процедури припинення громадянства, суд зазначає, що матеріалами справи, зокрема інформацією з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «система Аркан», спростовано дане твердження неодноразовим перетином позивачем державного кордону України протягом 2022-2025 років.

Означене вказує на наявність можливості в останнього відвідувати інші країни, а також про обізнаність у скасуванні дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання.

Зазначені обставини свідчать про пасивну поведінку позивача та про нехтування ним чинного законодавства України з питань громадянства, а саме в частині зобов`язання припинити іноземне громадянство та необхідності подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття його до громадянства України.

Суд наголошує на тому, що саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України.

Чинним законодавством України не передбачено виключень із загальних правил з підстав призупинення авіасполучень між Україною та Республікою Туреччина та підвищення цін на авіаквитки.

Крім того, суд наголошує, що приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.08.2024 № 3897-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», та постанови Кабінету Міністрів України від 07.01.2025 № 3 «Деякі питання продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України в умовах воєнного стану» не застосовуються до громадян Республіки Туреччина.

Інші доводи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності вчинених дій та прийнятих рішень та спростовано доводи позивача в цій частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання цього позову до суду за правилами статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним на скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька