Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №160/2952/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуСправа №160/2952/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

09 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

В обґрунтування правової позиції позивач зазначив, що він приймав участь в антитерористичній операції та у складі операції об`єднаних сил, у зв`язку із чим отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 03.08.2018 року.

У 2024 році позивач в ході оборони кордонів нашої країни отримав важке поранення, досі перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні та було отримано статус особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни серії НОМЕР_5 від 15.09.2025 року.

Однак, на думку позивача, відповідачами допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не зарахуванні вказаних періодів до періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що стало причиною неправомірної не виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 12 лютого 2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Копія ухвали від 12 лютого 2026 року отримана представником відповідача, проте станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 у період з 01.11.2021 року по 11.07.2025 року проходив військову службу за контрактом та звільнений з Військової частини НОМЕР_2 відповідно до витягу із наказу про виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2025 року №192.

Згідно із Довідкою про обставину травми та форми 100 вказано, що 25 липня 2024 р. отримав: мінно-вибухову травму, відкриту черепно-мозкову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої виличної ділянки, опіки обличчя І ступеня, опіки очей, вогнепальне осколкове сліпе поранення грудної клітини, дотичні вогнепальні осколкові поранення правого стегна, тазової ділянки, акубаротравму, двобічне пошкодження барабанних перетинок. За обставин: 25.07.2024 року приблизно о 06.15 противник із застосуванням БпЛА здійснив скидання невідомого вибухового пристрою на вогневу позицію НОМЕР_6 мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_7 поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 . Внаслідок детонації НВП сержант ОСОБА_1 отримав поранення. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, не пов`язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Після отриманого поранення позивач неодноразово проходив стаціонарне лікування після отриманою травми, перебував у відпустках для лікування, а саме:

1. З 29.07.2024 року по 05.08.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарні імені І.І. Мечнікова» ДОР».

2. З 05.08.2024 року по 19.08.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР».

3. З 20.08.2024 року по 19.09.2024 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР» від 19.08.2024 року №1047/162 та протоколу штатної 20 регіональної ВЛК від 06.09.2024 року №3352.

4. З 18.09.2024 року по 17.10.2024 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 18.09.2024 року №7922.

5. З 18.10.2024 року по 30.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР.

6. З 31.10.2024 року по 29.11.2024 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР від 30.10.2024 року №5403 та протоколу штатної 20 регіональної ВЛК від 08.11.2024 року № 4106.

7. З 19.12.2024 року по 02.01.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР».

8. З 02.01.2025 року по 31.01.2025 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР» від 02.01.2025 року №9/1 та протоколу штатної 20 регіональної ВЛК від 13.01.2025 року №165 та постанови ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 12.12.2024 року №10127 .

9. З 01.02.2025 року по 11.02.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

10. З 12.02.2025 року по 12.04.2025 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 12.02.2025 року №1606.

11. З 15.04.2025 року по 14.05.2025 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 15.04.2025 року №2025-0415-1444-0888-0.

12. З 15.05.2025 року по 14.06.2025 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_8 від 15.05.2025 року №2025-0515-1012-0446-0.

13. З 26.06.2025 року по 09.07.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР».

Відповідач не нарахував та не виплатив позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір), тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі- Постанова №168).

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого постановою від 28.02.2022 № 168 грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164).

Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Наказу № 164 - АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164 – АГ.

З матеріалів справи слідує, що позивач з 31.10.2024 року по 29.11.2024 року перебував у відпустці для лікування за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР від 30.10.2024 року №5403 та протоколу штатної 20 регіональної ВЛК від 08.11.2024 року № 4106.

Військовою частиною НОМЕР_2 не наведені обставини, які б свідчили про наявність перешкод для виплати позивачу додаткової винагороди за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Доказів сплати позивачу додаткової грошової винагороди за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи наведене, суд констатує наявність підстав для визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій. Адже внаслідок визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.

З огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", відповідно з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача суд вбачає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд зробив висновок, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 31.10.2024 по 30.11.2024 з одночасною компенсацією податків (ЄСВ, ПДФО, військовий збір).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук