Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №696/165/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1113/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 696/165/26 Категорія: 310020000 Шкреба В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ОСОБА_2 – адвокат Коваленко Ярослав Олександрович,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Коваленка Ярослава Олександровича на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 березня 2026 року (у складі судді Шкреби В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 .

Дитина сторін проживає з позивачем та перебуває на повному її утриманні.

Оскільки дитині два роки, вона потребує значних витрат на харчування, засоби гігієни, одяг та медичний догляд.

ОСОБА_1 зазначала у своєму позові, що відповідач в добровільному порядку коштів на утримання сина не надає.

Оскільки батько дитини ОСОБА_2 офіційно непрацевлаштований, однак має статус особи з інвалідністю ІІ групи та статус учасника бойових дій, регулярно отримує пенсію та соціальні виплати, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 11.03.2026 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі щомісячно в розмірі 5000 гривень, з подальшою індексацією відповідно до Закону, починаючи з 11.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць допущено до негайного виконання.

Суд першої інстанції, врахувавши наявний дохід відповідача, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який встановлений на даний час Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», рівність прав як позивача, так і відповідача щодо обов`язків по вихованню та утриманню дитини, можливість відповідача сплачувати аліменти, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, та стягнення із відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень щомісячно.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник відповідача – адвокат Коваленко Я.О. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 11.03.2026 змінити, зменшивши розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 5000 гривень до 3500 гривень щомісячно.

В обґрунтування зазначено, що позивачем не надано жодного належного, достовірного та допустимого доказу, що аліменти в розмірі 5000 грн є необхідними для дитини.

Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано ті обставини, що відповідач має на утриманні ще одну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір пенсії по інвалідності (13822 грн), яку отримує ОСОБА_2 .

Крім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та потребує відповідного лікування.

20.04.2026 від позивача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу сторони відповідача – без задоволення.

Звертає увагу на те, що до позовної заяви було долучено належні та допустимі докази, які підтверджують розмір витрат на утримання дитини. Аліменти у розмірі 3500 грн недостатні для утримання дворічної дитини.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що в суді першої інстанції відповідач не повідомляв про наявність на його утриманні ще однієї дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20.05.2023 між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який було розірвано на підставі заочного рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 31.07.2025 у цивільній справі № 696/663/25, яке набрало законної сили 02.09.2025.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 9. Відповідно до свідоцтва про народження, батьком малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що сторони не проживають разом, син знаходиться на повному утриманні позивачки, а відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини.

Відомостей про офіційне працевлаштування відповідача матеріали справи не містять.

З долученого посвідчень серії НОМЕР_2 від 28.02.2023, серії НОМЕР_3 від 30.12.2025 та серії НОМЕР_4 від 15.12.2025 вбачається, що відповідач є ветераном війни, учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби.

З долучених відповідачем довідки про його доходи вбачається, що розмір щомісячної пенсії по інвалідності складає 13822 грн, соціальних виплат – 2055,49 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач в суді першої інстанції просив стягувати з нього аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789?ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина 2 статті 181 СК України).

Згідно з частиною 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин 1 та 2 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі статтями 180,191 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Положення статті 182 СК України зобов`язує суд при визначені розміру аліментів враховувати:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дитини мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому, слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідач оскаржує рішення суду щодо розміру стягнутих з нього аліментів, вважаючи визначений судом розмір завеликим, таким, що позбавляє його можливості організувати відповідний свій життєвий рівень, посилаючись на ті обставини, що у нього на утриманні є ще одна дитина, він офіційно непрацевлаштований, отримує пенсію в розмірі 13822 грн та є інвалідом внаслідок війни, у зв`язку з чим потребує лікування.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що жодних доказів, які підтверджували б факт утримання іншої дитини відповідача до матеріалів справи не долучено.

Однак, з урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає, що суд задовольняючи позовні вимоги належним чином не врахував фінансові можливості батька сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн щомісячно, а також обставини щодо особи платника аліментів, а саме те, що відповідач офіційно непрацевлаштованим та є особою з інвалідність внаслідок війни.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 17 Постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина, з 5000 гривень до 4000 гривень, починаючи з 11.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що постановою суду апеляційної інстанції задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а позивач ОСОБА_1 в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» також звільнена від сплати судового збору, то судові витрати по даній справі необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Коваленка Ярослава Олександровича задовольнити частково.

Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 березня 2026 року у даній справі змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі щомісячно з 5000 гривень до 4000 гривень, з подальшою індексацією відповідно до Закону, починаючи з 11.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

Т.Л. Фетісова