Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №705/189/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/245/26 Справа № 705/189/26 Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАПГоловуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНМИ

22 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Дарморос К.О. на постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 6.02.2026 р., якою ОСОБА_1 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює ТОВ «Ук-раїнські корми», директор, одружений, про-живає АДРЕСА_1 ,

Визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134. Податкового кодексу України, ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, норм п. 6, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2025 р. на загальну суму 344484 грн.; вимоги п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198. та п. 201.1., 201.7. ст. 201. Податкового кодексу України, ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3, положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2025 р. на загальну суму 382761 грн., що підтверджено висновками акту перевірки від 22.12.2025 № 20312/23-00-07-04-01/44664731.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця Дарморос К.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що як на доказ винуватості ОСОБА_1 суд послався на протокол про адмінправопорушення від 5.01.2026 р. № 1/23-00-07-04-01 та на акт документальної позапланової перевірки ТОВ «Українські корми» від 22.12.2025 р. № 20312/23-00-07-04-01/44664731.

Захисниця вважає зазначені докази неналежними, не допустимими, не достовірними, та такими, що не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» та не свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_1 .

Суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких що не залишають місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується з стандартом доказування.

Об`єктом інкримінованого правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування. Об`єктивна сторона полягає у вчинення таких діянь – відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому рахунку і неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Звертає увагу суду, що об`єктивна сторона саме цього складу адмінправопорушення не прирівнює заниження податків чи доходів від діяльності підприємства до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку.

Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів та ін.)

При зазначенні в протоколі суті адмінправопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначити чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою службових обов`язків, встановити коли і ким такі службові обов`язки були для неї визначені.

Вважає, що протокол про адмінправопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні ч. 1 ст. 1631 КУпАП, тому висновок суду про винуватість є необґрунтованим.

Крім того, судом не враховано доводи представника ОСОБА_1 , надані пояснення про те, що протокол складено неправомірно.

Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Українські корми» складено 22.12.2025 р., встановлено порушення п. п. 44.1., 44.6. ст. 44, п.п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 та п.п . 201.1., 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, в тому рахунку і за травень 2025 р., протокол складено 5.01.2026 р., а відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення адмінправопорушення, тому вважає що судом не повністю досліджені обставини справи які не свідчать про порушення ОСОБА_1 порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Судове засідання суду апеляційної інстанції призначене на 22.05.2026 р. на 10:30 год.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 1724 – 1729, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 1851, 1857, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов`язковою, зазначений перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 1631 КУпАП до нього не входить.

9.04.2026 р. через систему Електронний суд захисниця Дарморос К.О. подала заяву про розгляд її апеляційної скарги без участі як захисника, так і особи яка притягається до адмінвідповідальності.

Апеляційний суд зауважує, що правопорушник ОСОБА_1 та його захисниця Дарморос К.О. належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання, 22.05.2026 р. до суду апеляційної інстанції не з`явились, але письмово просили розглянути апеляційну скаргу без їх участі, клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не заявляли, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі захисниці Дарморос К.О. та правопорушника ОСОБА_1 .

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до вимог ст. ст. 254-256 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст.1631 КУпАП встановлює адмінвідповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адмінправопорушення №1/23-00-07-04-01 від 5.01.2026р. та акт перевірки від 22.12.2025 № 20312/23-00-07-04-01/44664731.

Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст.1631 КУпАП даними акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі якого складено протокол.

На переконання суду апеляційної інстанції вказані докази, у розумінні ст. 252 КУпАП, є допустимими та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. Акт податкового органу, складений за результатом перевірки, не є рішенням контролюючого органу, але є документом, який фіксує виявлені порушення податкового законодавства та на підставі якого приймається відповідне рішення, в тому числі й про притягнення посадових осіб суб`єкта господарювання до адмінвідповідальності і є доказом по справі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що на момент надходження справи до суду першої інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38КУпАП, а тому провадження по цій справі підлягає закриттю, є безпідставними з огляду на таке.

В листі Міністерства доходів і зборів України від 13 травня 2013 року № 1101/Н/99-99-15-04-01-14 зазначено, що триваючими адмінпроступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним не виконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, які припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила будь-які певні дії або бездіяльність, перебуває далі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом будь-якого часу. Іноді такий стан триває значний час і весь час винний безперервно вчинює правопорушення у вигляді не виконання покладених на нього обов`язків. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні, наприклад перевірок. Стягнення за такі адмінправопорушення може бути накладене у строк не пізніше ніж через три місяці із дня їх виявлення (із дати складання та підписання акта перевірки).

З огляду на наведене вище, у даному випадку правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , є триваючим, оскільки останній тривалий час не виконував обов`язки, покладені на нього податковим законодавством та таке порушення було виявлено контролюючим органом лише після проведення позапланової перевірки, а тому строки для накладення адмінстягнення розпочинають свій перебіг з дня виявлення (припинення) такого порушення, тобто з 22.12.2025 р. та, з огляду на ту обставину, що розгляд справи про адмінправопорушення здійснюється судом, складають три місяці з дня виявлення такого правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу та наклав стягнення в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає, що в постанові суду першої інстанції вірно викладена фабула правопорушення, визнаного судом доведеним, що за результатами перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, чим ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги дублюють текст пояснень поданих до суду першої інстанції (а. пр. 12).

Місцевим судом під час розгляду даної справи з`ясовані всі обставин, які могли вплинути на правильність вирішення справи, тому постанова скасуванню не підлягає.

Порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 6.02.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Дарморос К.О. - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.