Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №120/7681/23
Суддя: Дончик Віталій Володимирович
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 травня 2026 р. Справа № 120/7681/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
05.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні.
Стверджує, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 гриф., головного сержанта ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), де позивач перебував з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року.
На переконання позивача, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – Адміністрація Держприкордонслужби) від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі – Наказ від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ) не є тим нормативним актом, на підставі якого можна позбавити (обмежити) право на додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року, в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21.05.2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задоволено частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року скасовано, а справу № 120/7681/23 направлено на новий судовий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, направляючи на новий судовий розгляд дану справу Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили довідку про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, яка фактично була головним аргументом позивача щодо підтвердження його права на виплату спірної додаткової винагороди, та на неможливість самостійного представлення до суду якої він покликався під час розгляду справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили документи (накази/розпорядження), які слугували передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_2 ) у спірний період.
30.05.2025 року матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Дончика Віталія Володимировича.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №120/7681/23. Запропоновано сторонам подати узагальнюючі письмові пояснення по суті спору, в тому числі з урахуванням висновків суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду справи.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_2 та зобов`язати надати суду у 15-денний строк з дня отримання ухвали: інформаційний витяг або довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області ОСОБА_1 за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року; інформаційний витяг або копію журналу бойових дій за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року (у разі неможливості - інформацію щодо наявності записів стосовно ОСОБА_1 ; інформаційний витяг або книгу оперативно-службової діяльності за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року щодо ОСОБА_1 ; відомості з журналу надходжень розпоряджень по підрозділу, в якому проходив службу ОСОБА_1 та інформацію щодо виконання вказаних розпоряджень саме позивачем за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року; у разі відсутності ОСОБА_1 у списках про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року, інформацію щодо місця перебування позивача та виду виконуваних ним бойових завдань у складі Військової частини НОМЕР_1 за цей період; іншу інформацію щодо документів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії із зазначенням кількості днів помісячно такої участі за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року, або інформацію, що спростовує його участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази направлення документального підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії до військової частини НОМЕР_3 .
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 повідомити суд чи надходило на адресу останньої документальне підтвердження Військової частини НОМЕР_2 безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Приймаючи до розгляду дану справу, судом враховано, що направляючи на новий судовий розгляд дану справу Верховний Суд вказав, що виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн. обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення/здійснення (пункт 1 Постанови №168).
З цієї позиції повнота судового розгляду передбачала б з`ясування (у сукупності):
- чи пов`язувалася виплата позивачу як військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. з перебуванням на території Чернігівської області, а конкретно - на ділянці державного кордону з росією, відповідальність за охорону якої було покладено на Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), куди був відряджений позивач;
- що розуміється під територією "можливих бойових дій" й у чому відмінність цього "статусу" території від умовно "мирної" території України (в умовах збройної агресії росії) або від території, де ведуться (велися) бойові дії, в контексті перебування там підрозділів (загонів) прикордонної служби в умовах воєнного стану;
- які завдання (накази, розпорядження) виконував позивач як військовослужбовець у складі Військової частини НОМЕР_2 протягом спірного періоду, зокрема чи охоплюються (могли охоплюватися) вони (тобто їхній зміст) тими умовами (обставинами), які визначені у наказах Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 року №392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 року №628/0/81-22-АГ, за яких командування військової частини, куди був відряджений військовослужбовець, мало б видати довідки встановленої форми для нарахування додаткової винагороди у "збільшеному" розмірі;
- чи були випадки нарахування/виплати (за спірний період) додаткової винагороди у "збільшеному" розмірі іншим прикордонникам, які в той самий період, що й позивач, були у складі Військової частини НОМЕР_2 й несли військову службу на тій самій території (ділянці), що й позивач. Якщо так, то чим це було продиктовано;
- зрештою чи документи, які надало командування військової частини, куди був відряджений позивач, діяло правомірно, коли не направило відповідачу довідок, зокрема щодо позивача, про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100 000,00 грн.) за періоди з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 року по 25.06.2022 року.
17.04.2025 року представником Військової частини НОМЕР_3 подано додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2025 року, в якій останній зазначив, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (документів, які підтверджують виконання бойових завдань Позивачем), надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснювалося у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) та до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) не надавалися.
Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) з 10.10.2022 по 08.01.2023 відповідно до довідки від 08.01.2026 № 3717, а не з 26.09.2022 по 07.01.2023.
Зазначає, що наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Отже, на думку представника відповідача, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
Додатково представник відповідача зазначив, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначається щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного бойового розпорядження є Генеральний штаб Збройних Сил України) Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
30.04.2026 року представник відповідача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2025 року.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/22 "Про загальну мобілізацію" та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2023 № 12/669 старший сержант ОСОБА_1 09.07.2022 року вибув у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 09.07.2022 року №152-ВВ.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року №(гриф)/25-2075-Е військовослужбовця ОСОБА_1 передислоковано з НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_6 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ), військовослужбовець з 28.09.2022 року по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_6 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ).
10.01.2023 військовослужбовець ОСОБА_1 прибув з службового відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону і приступив до виконання обов?язків, відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 10.01.2023 року №8-ВВ.
Розпорядження 16.09.2022 № (гриф)/25-2075-Е є обмеженим у доступі і не було надано Військовою частиною НОМЕР_1 згідно із Законом України «Про державну таємницю».
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 року №3717, виданої повторно 15.04.2026 року за №5652, ОСОБА_1 у період з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 08.01.2023 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16.09.2022 року.
Позивач вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 26.09.2022 року по 07.01.2023 року збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн., відповідно до Постанови №168, позивач звернувся до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, виникли у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди військовослужбовцю, який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , та якого відрядили до Військової частини НОМЕР_2 для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі – Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі – Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; 5) контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, (в редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Кабінет Міністрів України постановою від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та, за пунктом 2 цієї постанови, та застосовується з 24 лютого 2022 року) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
На підставі цього пункту Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168" (далі-Наказ №392-АГ), який набрав чинності з 01.08.2022 року та застосовувався до 30.11.2022 року.
У пункті 2 Наказу №392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;
(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
(1) бойового наказу (бойового розпорядження);
(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;
(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Наказу №392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Відповідно до пункту 10 Наказу №392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).
Згідно з пунктом 12 Наказу №392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ (далі-Наказ № 628-АГ), яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Так, пунктом 3 Наказу № 628-АГ визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
(1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
(2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
(3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 8 Наказу № 628-АГ передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо застосування зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби. Зокрема, у постанові від 05.12.2024 року у справі № 120/12613/23 Верховний Суд зазначив, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Водночас Верховний Суд зауважив, що Накази № 392/0/81-22-АГ і № 628/0/81-22-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з Наказом № 164-АГ, який діяв до 01.07.2022 року. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392/0/81-22-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено Наказом № 164-АГ. Зокрема, Наказ № 392/0/81-22-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість Наказ № №628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.
Підсумовуючи, Верховний Суд констатував, при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказами № 392/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.
Так, у цій справі судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) та з 28.09.2022 року по 08.01.2023 перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_6 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ).
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 року №3717, виданої повторно 15.04.2026 року за №5652, ОСОБА_1 у період з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 08.01.2023 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16.09.2022 року.
При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 23.05.2024 року по справі №120/4387/23, від 24.05.2024 року по справі №120/4967/23, від 13.06.2024 року по справі №580/3131/23, від 21.03.2024 року по справі №560/3141/23, у яких Верховний Суд вказав, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
Зокрема, у постанові №560/3141/23 від 21.03.2024 року Верховний Суд зауважив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Тобто, як зазначалося вище, за своєю формою та змістом видана позивачу довідка від 08.01.2023 року №3717 відповідає довідці за формою відповідно до Наказу № 392-АГ та № 628-АГ. Водночас цими наказами визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах.
Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.
Водночас суд зауважує, що потрібно з`ясувати чи складалися визначені пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ рапорти щодо позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_6 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ), у заявлений період, оскільки це має істотне значення для правильного вирішення цього спору.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 року по справі №200/4217/23.
Так, Військовою частиною НОМЕР_1 надано суду наступні документи:
- витяг з рапорту заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування №1 НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.11.2022 року №1461, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», у якому клопотав про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн., за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, кількість днів - 31, військовослужбовців прикордонної комендатури швидкого реагування, зокрема старший сержант ОСОБА_1
- витяг з Журналу бойових дій приккшр №1 (від 12.10.2022 №245 (гриф), сторінка №2-10, розділ 1. Застосування підрозділ приккшр № НОМЕР_7 НОМЕР_4 прикордонного загону в охороні (обороні) державного кордону або, веденні бойових дій, бойовий наказ АДПСУ від 16.09.2022 №165 (гриф), бойове розпорядження 24 ПрикЗ від 11.10.2022 №637 (гриф), бойове розпорядження 24 ПрикЗ від 26.10.2022 №693 (гриф). Підрозділ, який застосовується: Прикордонна комендатура швидкого реагування № НОМЕР_7 НОМЕР_4 ПРИКЗ. Мета застосування: Ведення стабілізаційної операції щодо забезпечення недоторканості державного кордону. Ділянка застосування: 105 ПРИКЗ, ВПС Семенівка, ВПС Гремяч, ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Термін застосування з 08:00 12.10.2022, старший сержант ОСОБА_1 ;
- витяг з рапорту заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування №1 НОМЕР_4 прикордонного загону від 01.11.2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та підпункту 7, 8 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», у якому клопотав перед вищим командуванням щодо виплати додаткової винагороди, у розмірі до 70 000 гривень, за безпосередню участь військовослужбовців НОМЕР_7 прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, кількість днів - 30, зокрема старший сержант ОСОБА_1 ;
- витяг з Журналу службово-бойових дій приккшр № НОМЕР_7 , НОМЕР_4 прикордонного загону, розпочато 12.10.2022 №245 (гриф), сторінка №2-10, розділ 1. Застосування підрозділ приккшр № НОМЕР_7 НОМЕР_4 прикордонного загону в охороні (обороні) державного кордону або, веденні бойових дій, бойовий наказ АДПСУ від 16.09.2022 №165 (гриф), бойове розпорядження 24 ПрикЗ від 11.10.2022 №637 (гриф), бойове розпорядження 24 ПрикЗ від 26.10.2022 №693 (гриф). Підрозділ, який застосовується: Прикордонна комендатура швидкого реагування № НОМЕР_7 НОМЕР_4 ПРИКЗ. Мета застосування: Ведення стабілізаційної операції щодо забезпеченння недоторканості державного кордону. Ділянка щастосуваня: 105 ПРИКЗ, ВПС ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Термін застосування з 01.11.2022, старший сержант ОСОБА_1 ;
- довідку про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 , зокрема, старший сержант ОСОБА_1 , з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, підстава: БР коменданта приккир24 ПРИКЗ від 11.10.2022 рок№637/гриф, ЖБД від 21.10.2022 №245, ст. 1-10 БР коменданта приккир НОМЕР_8 ПРИКЗ від 26.10.2022 року №693/гриф.
У постанові від 23.05.2024 року у справі № 360/334/23, Верховний Суд у п. 78 виснував, що оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
Отже, враховуючи інформацію, яка сукупно наявна у рапортах про виплату позивачу додаткової винагороди за жовтень - грудень 2022 року та у довідці Військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 року №3717, у повній мірі підтверджено безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області протягом спірного періоду, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Відповідно до пункту 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2023 року №3717, виданої на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф, виданої повторно 15.04.2026 року за №5652, суд доходить висновку, що позивач набув право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до Постанови №168.
Разом з тим, щодо періоду з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, суд зазначає, що згідно з архівною відомістю про грошове забезпечення з січня 2023 року по лютий 2023 року, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) Військової частини НОМЕР_1 , позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 70000,00 грн. – за грудень 2022 року, передбачену Постановою №168.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року, в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Що стосується вимог позивача щодо нарахування та виплату йому збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за період з 01.01.2023 року 07.01.2023 року, то суд зазначає таке.
З офіційного сайту Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/) встановлено, що підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_2 охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області.
В розумінні статті 1 Закону України "Про оборону України" район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 року №102, від 01.09.2022 року №237, від 01.10.2022 №262 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 01.11.2022 №282 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02.12.2022 №311 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій", від 02.01.2023 року №1 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" Чернігівська область в період з 01.04.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року , з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року та з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Тобто, у період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Разом з тим, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01.01.2023 року по 31.01.2023 року.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди, згідно з Постановою №168 за період з 01.01.2023 року по 07.01.2023 року, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2025 року по справі № 360/598/23.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної винагороди за вказаний період, з урахуванням вже проведених виплат.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл, судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 10.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 31.11.2022 року, в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 );
Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua