Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №553/4263/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/4263/24 Номер провадження 23-з/814/12/26 Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І., розглянувши матеріали за заявою адвоката Кухарчук А.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника Полтавської митниці Крилова О.О. -задоволено, постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 18 березня 2025 року скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді 150000 грн. штрафу; стягнуто на користь держави з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

27.05.2026 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява адвоката Кухарчук А.Ю. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій вона просить постанову Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року скасувати та постановити нову, якою постанову Ленінського районного суду м.Полтави від 18 березня 2025 року залишити в силі, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали за заявою адвоката Кухарчук А.Ю. про перегляд постанови апеляційного суду по справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, суд вважає, що заява підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження N 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому заява адвоката Кухарчук А.Ю. підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кухарчук А.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай