Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №935/38/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/38/26 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Номер провадження №33/4805/924/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кіянова С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд

в складі:

судді судової палати у кримінальних справах Кіянової С.В.,

за участю : особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвоката Кушніренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кушніренка А.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює вантажником ТОВ "ЗБАРАЖ АГРО-ТРЕЙД",

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду, 31.12.2025 о 02 год 15 хв в м. Коростишів Житомирської області, по вулиці Романа Шухевича, будинок 32 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння : запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Кушніренко А.В. просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що працівниками поліції порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції, оскільки не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікарні та не враховано, що ОСОБА_1 сам просив пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Вказує, що судом безпідставно не задоволено клопотання про виклик і допит працівника поліції ОСОБА_2 , який складав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що судом не надано оцінки тому, що згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 не ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише намагався прийняти міри для збереження свого майна – транспортного засобу, який не хотів залишати. Посилається на те, що відео не є належним доказом, оскільки не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його прав та складання адміністративних матеріалів.

Заслухавши доповідача, доводи ОСОБА_1 та його захисника Кушніренка А.В. в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно п. 12 розділу ІІ, діючої «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.9 вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено, що відповідальність за порушення даної норми закону настає зокрема у разі: відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вказані норми закону врахував та належним чином аргументував свої висновки.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 серії ЕПР1 №555464 вбачається, що водій ОСОБА_1 31.12.2025 о 02 год 15 хв в м.Коростишів по вулиці Романа Шухевича, будинок 32, керував автомобілем Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння : запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 КУпАП.

До даного протоколу долучено: розписка про роз`яснення прав та обов`язків; розписка про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення від керування транспортним засобом; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння; направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я; рапорт працівника поліції; довідка про отримання посвідчення водія, про належність ТЗ; заявка на отримання судових повісток, відеозапис події на технічному носії та інші матеріали.

Доказів того, що дії працівників поліції за вказаним фактом оскаржувалися в установленому законом порядку (до суду) ОСОБА_1 чи його адвокатом не надано.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_1 , не оспорюючи факту керування транспортним засобом, за вказаних у протоколі обставин свою вину не визнав, посилаючись на те, що повертався з відрядження, коли працівники поліції його зупинили та запропонували пройти тест на приладі Драгер щодо алкогольного сп`яніння, на що він не погодився, оскільки не довіряє приладу і хоче пройти огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Однак проїхати в медичний заклад з працівниками поліції не погодився, оскільки в автомобілі в нього були пасажири, і він не міг залишити автомобіль о 02 годині ночі посеред вулиці. Він мав намір їхати самостійно своєю машиною в заклад охорони здоров`я або щоб поліцейський сів за кермо його машини.

Захисник Кушніренко А.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , зазначав, що працівники поліції не забезпечили виконання вимог ст. 266 КУпАП, не надали можливості водію реалізувати своє право на збереження майна ( виклик іншого водія) та виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду та самостійно розцінили бажання водія почекати іншого водія, який забезпечить доставку транспортного засобу у безпечне місце, як відмову від проходження огляду.

Проте, такі пояснення надані на думку суду з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються наступними доказами :

- протоколом про адміністративне правопорушення від 31.12.2025 серії ЕПР1 №555464 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння : запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя, та відмовився від огляду у встановленому законом порядку;

- відеозаписом подій від 31.12.2025, на якому зафіксовано, зокрема, факт спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, які пропонують водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів та в медичному закладі (2:23, 2:30), натомість водій ОСОБА_1 вимогу не виконує, розмовляє по телефону, просить працівника поліції почекати поки він телефонує та приїде особа, яка забере його автомобіль, працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його права та вимоги Інструкції щодо його доставки в автомобілі поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, порядок проходження такого огляду та попереджає про відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Працівник поліції декілька разів пропонує водію ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 сидячи в своєму автомобілі через відкрите вікно пояснює, що він не відмовляється, але нікуди не поїде, поки не знайде іншого водія, який забере його автомобіль (2:33). Після цього питає поліцейського навіщо складати протокол та чи фіксується відео спілкування, на що поліцейський стверджує, що все фіксується і попереджає, що буде складено протокол (2:53) за ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому складений протокол в повному об`ємі ( з правами) оголошується ОСОБА_1 , поліцейський забороняє останньому подальший рух. ОСОБА_1 зазначив : «Добре, але розписуватися в протоколі я не буду»;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.12.2025 щодо ОСОБА_1 , згідно якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 31.12.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя, та зазначено, що від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на камеру Motorola 857861.

Зазначені докази, які були досліджені апеляційним судом, у своїй сукупності є такими, що доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за зазначених у постанові суду обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (п.43), «Берктай проти Туреччини» від 01.03.2001 року (п.127), неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Отже, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та розглянув справу без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і навіть сам пропонував такий огляд пройти в лікарні, куди він поїде на власному автомобілі, проте, працівники поліції в порушення вимог ст.266 КУпАП та Інструкції не надали йому такої можливості, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП та п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При цьому, згідно з п. 8 Розділу І цієї ж Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, такий водій доставляється до найближчого закладу охорони здоров`я саме поліцейським. Чинне законодавство не передбачає права особи, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані сп`яніння, самостійно (без супроводу поліцейських чи на іншому транспортному засобі) прибувати до медичного закладу для проходження огляду. Процедура доставлення особи працівниками поліції є гарантією забезпечення безперервності процесу огляду, фіксації часу та виключення стороннього впливу на його результати.

Таким чином, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на місці та відмова прослідувати до медичного закладу разом із патрульними (під приводом очікування іншого водія) є закінченим складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність у ОСОБА_3 умислу на відмову від огляду (через намір дочекатись водія) апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки процедура направлення на огляд зафіксована у встановленому законом порядку. Намір дочекатись іншого водія, щоб забрати транспортний засіб, є особистою ініціативою особи, яка не зупиняє, не скасовує дію законної вимоги працівника поліції і не є поважною причиною для невиконання законних вимог працівника поліції. Тому ці доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Посилання захисника на те, що після складання протоколу водій заявив, що не відмовлявся від огляду, а поліцейський вимкнув бодікамеру, а тому відеозапис є неповним, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки правопорушення вважається закінченим з моменту фіксації відмови водія виконати законну вимогу працівника поліції. Поведінка особи після складання протоколу не спростовує факт вчинення нею адміністративного правопорушення раніше. Переривання відеозапису патрульним після фіксації ключових обставин події не є порушенням закону та не свідчить про невинуватість особи, оскільки процедура фіксації відмови була повністю дотримана, а права водія відображені у самому протоколі. Більш того, під час відеофіксації події права ОСОБА_1 були роз`яснення та складання адміністративних матеріалів також зафіксовано.

Посилання захисника на те, що судом не було допитано поліцейського ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки працівник поліції, який склав адміністративний протокол щодо особи, не може бути свідком у цій самій справі. Так, згідно практики Верховного Суду, поліцейський є особою, яка наділена владними повноваженнями, фіксує правопорушення за посадою і діє від імені держави. Його пояснення щодо обставин події викладені в самому протоколі, тому вони не можуть розцінюватися як показання свідка в розумінні статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Кушніренка А.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

Житомирського апеляційного суду С.В. Кіянова