Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №295/11018/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/11018/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Шалоти К.В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №295/11018/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів в порядку спадкування

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у м.Житомирі,

у с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – ГУ ПФУ в Житомирській області). Просила стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області в порядку спадкування неотриманні за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , пенсійні виплати за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в справі №240/26264/21 у сумі 152 610 грн.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Вона ( ОСОБА_1 ) є єдиною спадкоємницею за заповітом після смерті батька, що підтверджується довідкою Овруцької державної нотаріальної контори та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. Вона після смерті батька вчасно у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року в справі №240/26264/21 задоволений позов її батька ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 березня 2021 року, а також зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01 березня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 таких виплат. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили. Сума увійшла до складу спадщини, оскільки за життя батько набув право на отримання коштів пенсії в сумі 152 610 грн, що підтверджується розрахунком, здійсненим відповідачем.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2025 року позов задоволений. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування недоотримані за життя її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року №240/26264/21 в розмірі 152 610 грн. Вирішено питання судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ГУ ПФУ в Житомирській області подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що по-перше, постановою КМУ від 14 липня 2025 року №821 був затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який набув чинності 17 липня 2025 року (далі - Порядок №821). Управлінням з жовтня 2025 року розпочато виплату за рішеннями суду заборгованості за минулий час в сумі, визначеної Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка склала 187,35 грн. Залишок заборгованості за минулий час виплачуватиметься за рішенням суду виходячи з Порядку №821. По-друге, ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без особливостей, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року в справі №240/26264/21 ОСОБА_2 проведено нарахування підвищення до пенсії з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2024 року в сумі 152 610 грн, яка не виплачена. Позивач із заявою установленого зразку про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера зверталася (заява від 09 червня 2025 року №1730). Виплата недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, проводиться у разі звернення у встановленому порядку з відповідними документами осіб (членів сім`ї або спадкоємців), визначених у ст.52 Закону №1058, відповідно до вимог пунктів 1.1 та 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зважаючи на Порядок №821. Отже, законодавець нормативно урегулював порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Наявність такого звернення позивача та відповідний його розгляд відповідачем не є формальною вимогою, оскільки є нормативно визначеною адміністративною процедурою, з урахуванням наявності чи відсутності якої суд оцінює дії та рішення відповідача. Виходячи з того, що згідно з заявою від 09 червня 2025 року №1730 дані позивача внесені до розділу «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» підсистеми «Реєстр судових рішень» щодо справи №240/26264/21, право на фактичне отримання відповідної суми (152 610 грн) перейшло в порядку адміністративного та цивільного процесуального правонаступництва до позивача. Вимогу про виплату грошової суми необхідно розглядати в розрізі продовження виконання рішення суду, як частини судового процесу, повторне звернення з позовними вимогами про виплату заборгованої суми не узгоджується з вимогами законодавства. Повторне звернення з позовними вимогами про виплату заборгованої суми може призвести до подвійного стягнення на користь позивача недоотриманої суми пенсії.

Позивач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с.104-105). ГУ ПФУ у Житомирській області спрямувало заяву про розгляд справи без участі їх представника. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року в справі №240/26264/21 позов задоволений (а.с.15-16). Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 01 березня 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 березня 2021 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі, все те, що буде йому належати на день його смерті, і на що за законом він матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.11).

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження та про укладення шлюбу (а.с.8-9).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Отже, за життя спадкодавця рішення адміністративного суду набрало законної сили та був виданий виконавчий лист.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом майна батька ОСОБА_2 та прийняла спадщину після смерті батька, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с.13).

Суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

За приписами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України (ст.1219 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми пенсії, які не були за життя одержані спадкодавцем, входять до складу спадщини.

Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 витлумачив зміст ст.1227 ЦК України наступним чином:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Крім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, із якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст.1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша ст.18 ЦПК України).

Тлумачення ст.1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст.1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №295/4158/23.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після померлого ОСОБА_2 в сумі 152 610 грн, оскільки вказані грошові суми належали за життя ОСОБА_2 , увійшли до складу спадщини, яку він заповідав дочці, яка спадщину після смерті батька прийняла.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище та додаткового правового обґрунтування не потребують.

За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому рішення залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: