Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №279/7191/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/7191/25 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 39 Доповідач Бондар О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (головуючий), Григорусь Н. Й., Панкеєвої В. А.,

за участі секретаря судового засідання Лугина О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року у справі № 279/7191/25, ухвалене у складі головуючого судді Волкової Н. Я. у місті Коростень,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення в порядку статті 625 Цивільного кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. 13 листопада 2025 року Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі – позивач, АТ «УкрСиббанк») звернулося до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – відповідачі) про стягнення в порядку статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних – 25 715.90 грн та інфляційних втрат – 84 807.89 грн.

2. Позов подано засобами поштового зв`язку 13 листопада 2025 року.

3. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 3% річних та інфляційні втрати за період з 02.04.2017 до 23.02.2022 у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

Короткий зміст оскарженого рішення першої інстанції

4. 02 квітня 2026 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю та стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача 3% річних у сумі 25 715 грн 90 коп. та інфляційні втрати в сумі 84 807 грн 89 коп. за період прострочення з 02.04.2017 до 23.02.2022 та по 1009 грн 33 коп. понесених судових витрат з кожного.

5. Рішення мотивовано тим, що заявлені позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості, стягнуту з відповідачів на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 жовтня 2010 року у справі № 2-357/10, яке набуло чинності та на момент звернення позивача до суду залишається невиконаним.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

6. ОСОБА_1 (далі – відповідач 1) 24 квітня 2026 року подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

7. В апеляційній скарзі просила: «рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року у справі № 279/7191/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» відмовити повністю або суттєво зменшити заявлену суму стягнення з урахуванням фактичних обставин справи».

8. В апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом обставин справ та порушення статей 267, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

9. Крім того, вказує, що суд позбавив її права заявити про застосування наслідків спливу строку позовної давності через неналежне повідомлення про розгляд справи.

10. Також вважає, що суд першої інстанції грубо порушив норми матеріального права, оскільки застосував до спірних правовідносин пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану, який, на думку відповідача 1, не підлягав застосуванню, оскільки на момент звернення з позовом та розгляду справи втратив чинність.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

11. 18 травня 2026 року позивач подав до Житомирського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку.

12. У відзиві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржене рішення суду – без змін.

13. Позивач вказує, що подана апеляційна скарга ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства та є спробою уникнути відповідальності за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

14. Вважає, що відповідач 1 була належним чином повідомлена про розгляд справи та не скористалась своїм правом заявити про застосування позовної давності. Натомість рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

15. Від інших учасників справи заяв, клопотань, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 279/7191/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Григорусь Н. Й., Панкеєва В. А.

17. Ухвалою від 28 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 01 червня 2026 року о 10 год 00 хв.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

18. Учасники справи у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

19. Від представника позивача та Хрісостоміді Х. Ю. надійшли заяви про розгляд справи судом апеляційної інстанції за їх відсутності.

20. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у спосіб надіслання судових повісток на зареєстровану адресу.

21. За таких обставин, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

22. Рішенням Коростенського міськрайонний суд Житомирська області від 18 жовтня 2010 року у справі №2-357/10 з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 173 159,19 грн, а також судовий збір по 1730,00 грн, а всього 174 889,19 грн.

23. Вказане рішення набуло статусу остаточного та набрало чинності 28 жовтня 2010 року.

24. Суд першої інстанції на підставі інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановив, що рішення Коростенського міськрайонний суд Житомирської області від 18 жовтня 2010 року у справі №2-357/10 перебуває на примусовому виконанні в межах виконавчих проваджень № 66351248, № 69548690, № 78614953, рішення боржниками самостійно не виконане, документальне підтвердження факту повного або часткового виконання рішення відсутнє.

25. На цю суму заборгованості – 174 889,19 грн, позивач нарахував 3 % річних – 25 715 грн 90 коп. та інфляційні втрати – 84 807 грн 89 коп. за період з 02.04.2017 до 23.02.2022, які просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Позиція апеляційного суду

26. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

27. Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення суду змінити у спосіб зміни його резолютивної частини.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

28. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

29. Апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, який відповідає вимогам законності та обґрунтованості, однак суд допустив формальний підхід до повідомлення відповідача про розгляд справи, що перешкодило ОСОБА_1 заявити про застосування позовної давності. Тому, керуючись принципом верховенства права (стаття 10 ЦПК України) та завданнями цивільного судочинства (частина 1 статті 2 ЦПК України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про врахування заява відповідача під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному провадженні та зміну резолютивної частини рішення на цій підставі у спосіб зменшення суми стягнення.

Щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд справи

30. В оскарженому рішенні суд першої інстанції вказує, що відповідачі належним чином повідомлялись про судовий розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади, відзив на позов та інші заяви, заперечення, клопотання від них не надходили.

31. Суд апеляційної інстанції вважає такий підхід до повідомлення учасників справи про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та призначення судового засідання формальним та суперечливим.

32. Відповідно до частини 1 статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

33. Серед особливостей розгляду справи в порядку спрощеного провадження в частині 5 цієї статті передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

34. Статтею 278 ЦПК України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні і в частині 1 вказаної статті зазначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

35. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси ( пункти 3 та 5 статті частини 6 статті 272 ЦПК України).

36. Згідно матеріалів справи (арк. справи 56 – 75) ухвали про відкриття провадження у справі від 12 грудня 2025 року повернулись без врученням відповідачам з відміткою «адресат відсутній».

37. Суд апеляційної інстанції погоджується, що на підставі пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачам, оскільки відповідне поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній».

38.Однак, згідно матеріалів справи, суд першої інстанції направляв відповідачам ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.12.2025 без позначки на поштовому відправленні «Судова повістка».

39. Відповідно до пункту 14 розділу ХІV « Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 на поштових відправленнях, які містять судові виклики і повідомлення про дату, час та місце судового засідання чи вчинення процесуальної дії обов`язково проставляється відповідна відмітка з позначкою або зі штампом суду "Судова повістка".

40. Згідно з пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 №270 рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

41. Враховуючи, що в ухвалі про відкриття провадження суд встановив відповідачам строк для подання відзиву та роз`яснив право на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, така ухвала мала бути надіслана судом поштовим відправленням з відміткою «Судова повістка», що зобов`язує установу поштового зв`язку вживати додаткових заходів для інформування особи про надходження на її адресу поштового відправлення.

42. З огляду на викладене, а також на те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, а відповідачі не були належним чином обізнані про її розгляд, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачам не було забезпечено можливості належної реалізації їхніх процесуальних прав.

43. Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання суду на належне повідомлення відповідачів у спосіб, зокрема, розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади, з огляду на таке.

44. Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

45. В цій справі зареєстроване місце проживання відповідачів відоме (арк справи 45-49), справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, тому положення частини 11 статті 128 ЦПК України не підлягають застосуванню.

46. Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

47. В постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц Верховний Суд зазначив, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

48. Європейський суд з прав людини та Верховний Суд послідовно та стало зазначають, що концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності провадження, вимагає, щоб особа, проти якої було розпочато провадження, була проінформована про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом.

49. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заява відповідача 1 про застосування позовної давності, викладена нею в апеляційній скарзі підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо строку звернення до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат та процентів річних (позовна давність)

50. Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 ЦК України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 у справі № 903/602/24).

51. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц вказала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

52. Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що з урахуванням положень пунктів 12, 18, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України вимоги Банку щодо стягнення 3% річних за період з 02.04.2017 року до 23.02.2022 року заявлені в межах строку позовної давності.

53. Суд апеляційної інстанції вважає, що такий висновок суду першої інстанції є неправильним, оскільки судом не враховано, що після набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» 04 вересня 2025 року, перебіг позовної давності був поновлений і відповідно висновок щодо строку позовної давності за вимогами позивача повинен враховувати строк, який минув від дня поновлення перебігу позовної давності – 4 вересня 2025 року до моменту звернення з позовом – 13 листопада 2025 року, а саме: 70 днів.

54. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

55. Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

56. Статтею 263 ЦК України визначено випадки за наявності яких перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

57. Водночас, під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме – продовження позовної давності, що за своїми правовими наслідками є тотожним зупиненню.

58. Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що перебіг позовної давності у спірних правовідносинах був зупинений з 02.04.2020 на строк дії карантину відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, (Закон України № 540-IX від 30.03.2020, набув чинності 02.04.2020) та з 24 лютого 2022 року – на період дії воєнного стану на підставі пункту 19 цього ж розділу ЦК України ( Закон України № 2120-IX від 15.03.2022).

59. Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набув чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України виключений, перебіг позовної давності поновлений.

60. Відповідно до частини 3 статті 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

61. Позивач просив стягнути з відповідачів інфляційні втрати та 3 % річних за період з 02.04.2017 року до 23.02.2022 року, тобто останнім днем строку для початкової дати такого періоду є 02.04.2020, день коли перебіг позовної давності був зупинений. Проте, 04.09.2025 перебіг позовної давності законом поновлений. З урахуванням заяви відповідача 1 про застосування позовної давності та звернення позивача до суду 13 листопада 2025 року, тобто через 70 днів після поновлення перебігу позовної давності, зазначені обставини мають значення для визначення періоду, за який можуть бути стягнуті 3 % річних та інфляційні втрати, а також розміру таких нарахувань.

62. Після поновлення перебігу позовної давності 04 вересня 2025 року та до дня, що передував зверненню позивача до суду – 12 листопада 2025 року, минуло 70 днів. Отже, з урахуванням спливу 70 днів позовної давності після її поновлення, така давність спливла щодо вимог про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних за період з 02 квітня 2017 року по 10 червня 2017 року включно. Водночас щодо вимог за період з 11 червня 2017 року по 23 лютого 2022 року позов подано в межах установленого законом строку позовної давності.

63. Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних був перевірений судом першої інстанції, належним чином оцінений та обґрунтовано визнаний правильним. Однак, з цього розрахунку підлягає виключенню період з 02.04.2017 до 10.06.2017, за який минув строк позовної давності

64. Індекс інфляції за червень 2017 становив – 101.60 %, липень 2017 – 100.20, серпень 2017 – 99,90 %, вересень 2017 –102,00 %, жовтень 2017 – 101,20 %, листопад 2017 – 100,90 %, грудень 2017 – 101,00 %, січень 2018 – 101,50 %, лютий 2018 – 100,90 %, березень 2018 – 101,10 %, квітень 2018 – 100,80 %, травень 2018 – 100,00 %, червень 2018 – 100,00 %, липень 2018 – 99,30 %, серпень 2018 – 100,00 %, вересень 2018 – 101,90 %, жовтень 2018 – 101,70 %, листопад 2018 – 101,40 %, грудень 2018 – 100,80 %, січень 2019 – 101,00 %, лютий 2019 – 100,50 %, березень 2019 – 100,90 %, квітень 2019 – 101,00 %, травень 2019 – 100,70 %, червень 2019 – 99,50 %, липень 2019 – 99,40 %, серпень 2019 – 99,70 %, вересень 2019 – 100,70 %, жовтень 2019 – 100,70 %, листопад 2019 – 100,10 %, грудень 2019 – 99,80 %, січень 2020 – 100,20 %, лютий 2020 – 99,70 %, березень 2020 – 100,80 %, квітень 2020 – 100,80 %, травень 2020 – 100,30 %, червень 2020 – 100,20 %, липень 2020 – 99,40 %, серпень 2020 – 99,80 %, вересень 2020 – 100,50 %, жовтень 2020 – 101,00 %, листопад 2020 – 101,30 %, грудень 2020 – 100,90 %, січень 2021 – 101,30 %, лютий 2021 – 101,00 %, березень 2021 – 101,70 %, квітень 2021 – 100,70 %, травень 2021 – 101,30 %, червень 2021 – 100,20 %, липень 2021 – 100,10 %, серпень 2021 – 99,80 %, вересень 2021 – 101,20 %, жовтень 2021 – 100,90 %, листопад 2021 – 100,80 %, грудень 2021 – 100,60 %, січень 2022 – 101,30 %, лютий 2022 – 101,60 %.

65. Загальний відсоток інфляції розраховується шляхом множення усіх показників інфляції за відповідний період.

66. Отже, сукупний індекс інфляції за період з червня 2017 року по лютий 2022 року включно становить – 1.45279215.

67. Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.

68. Інфляційні втрати відповідно до суми заборгованості у розмірі 174 889,19 грн за період з 11 червня 2017 року до 23 лютого 2022 року складають 79188.45 (174889.19 x 1.45279215 - 174889.19).

69. Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

70. За період з 11 червня 2017 року до 23 лютого 2022 року 3 % річних складають 24695.31, з яких:

з 11 червня 2017 року по 31 грудня 2019 року становить 13,425.74 та обчислений за формулою: 174 889,19 ? 3 ? 934 ? 365 ? 100.

За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року розмір 3 % річних становить 5 246,68 грн та обчислений за формулою: 174 889,19 ? 3 ? 366 ? 366 ? 100.

За період з 01 січня 2021 року по 23 лютого 2022 року розмір 3 % річних становить 6 022,90 грн та обчислений за формулою: 174 889,19 ? 3 ? 419 ? 365 ? 100.

71. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу потрібно частково задовольнити, у задоволені позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних за період з 02.04.2017 до 10.06.2017 включно слід відмовити в зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

72. Суд апеляційної інстанції відхиляє аргумент апеляційної скарги про те, що суд не перевірив обґрунтованість початкової дати розрахунку – 02.04.2017, оскільки наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення. Таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць прострочення з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Вказане відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема, що сформульована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

73. Дата – 02.04.2017 обумовлена перебігом строку позовної давності, який відповідно до закону становить три роки. Відповідно, позивач, звертаючись до суду з позовом, визначив період, що охоплює три роки, які передували моменту зупинення перебігу позовної давності 02.04.2020 у зв`язку із введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

74. Аргумент апеляційної скарги про неправильне застосування судом строку позовної давності суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України суд не може з власної ініціативи застосувати строк позовна давність, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

75. Суд частково погоджується з посиланням відповідача 1 на неправильне посилання в рішенні суду на пункт 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, в зв`язку з тим, що цей пункт був виключений на момент розгляду справи. Суду належало посилатись на Закон України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким такий пункт був виключений у зв`язку з поновленням позовної давності. Однак це є недоліком, який не впливає на правильність висновків суду про те, що до моменту виключення цього пункту – 04.09.2025 строки позовної даності були зупинені.

76. Щодо посилань відповідача 1 на неналежне повідомлення про розгляд справи, внаслідок чого її було позбавлено можливості заявити про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції не допустив грубих процесуальних порушень, оскільки направляв ухвалу про відкриття провадження двічі на офіційно зареєстровану адресу місця проживання відповідача 1, також вживав додаткові заходи повідомлення. Цю ж адресу відповідач вказала в апеляційній скарзі. Однак це не спростовує фактичної необізнаності відповідача 1 про розгляд справи і, як наслідок, неможливість реалізації процесуальних прав.

Оцінка аргументів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу

77. Оцінюючи аргументи відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначає, що їх зміст зводиться до обґрунтування законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, яким уже надано оцінку в пунктах 30 – 71цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

78. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

74. Відповідно до частина 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення, що може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

75. Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову по суті спору, оскільки обставини справи встановлені повно та всебічно, сума грошового зобов`язання підтверджується судовим рішенням, яке набуло законної сили, та відповідачем не заперечується. Крім того, суд першої інстанції надавав оцінку дотриманню строку звернення до суду та застосуванню позовної давності, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду немає.

76. Водночас, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, а також те, що поза увагою суду першої інстанції залишився строк, який минув після поновлення перебігу позовної давності до моменту звернення позивача до суду, рішення суду підлягає зміні в частині визначення періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат із застосуванням позовної давності до частини заявлених вимог за період з 02 квітня 2017 року до 10 червня 2017 року включно.

77 Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну резолютивної частини рішення у спосіб викладення абзаців другого і третього у редакції цієї постанови.

Висновки щодо розподілу судових витрат

78. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

79. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

80. В цій справі АТ «УкрСиббанк» заявило позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 110 523, 79 грн та сплатило судовий збір в сумі 3028 грн.

81. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «УкрСиббанк» і стягнув з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційні втрат у загальному розмірі 103 833, 76 грн, тобто 93,95 % від ціни позову (103 833, 76 грн х 100 : 110 523, 79 грн).

82. Тому судові витрати, понесені АТ «УкрСиббанк» на сплату судового збору за подання позовної заяви, підлягають відшкодуванню відповідачами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 844, 81 грн (3028 грн х 93,95 %), по 948,27 з кожного.

83. ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції повністю та сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги 3 633, 60 грн.

84.Суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу частково, як вказано в пункті 77 цієї постанови, на 6,05 % тому з позивача на користь ОСОБА_1 належить стягнути 219, 83 грн.

85. Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

86. Враховуючи викладене з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання позову у загальній сумі 2 624,98 грн., яку належить стягнути у рівних частках з кожного відповідача у сумі 874, 99 грн. ((3028 грн. – 219, 83 грн.) : 3).

Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

2.Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року у справі № 279/7191/25 змінити, викласти перший та другий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" 3% річних у сумі 24 695 (двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн 31 (тридцять одна) копійка та інфляційні втрати у сумі 79 188 (сімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 45 (сорок п`ять) копійок за період прострочення з 11 червня 2017 до 23.02.2022. В решті позовних вимог відмовити».

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "УкрСиббанк" по 874, 99 (вісімсот сімдесят чотири) грн 99 (дев`яносто дев`ять) копійок понесених судових витрат з кожного .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (головуючий)

Н. Й. Григорусь

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 01 червня 2026 року.