Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №293/580/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 293/580/26Головуючий у 1-й інст. Проценко Л. Й.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокум. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Скітневська О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 15.04.2026 о 18:00:00 в с. Городище, по вул. Зарічанська, 1, керував електроскутером ATLANTIC BILLEGERY з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнин рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор поліцейського 859611, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що порушена процедура проведення огляду на стан сп`яніння, оформлення його результатів та фіксування відмови від проходження такого огляду. В протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння. Акт огляду суперечить дійсним обставинам справи, оскільки під час такого огляду відсутні свідки або відео його проходження. Також в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 15 квітня 2026 року серії ЕПР1 №641779 убачається, що ОСОБА_1 15.04.2026 о 18:00:00 в с.Городище, по вул.Зарічанська, 1, керував електроскутером ATLANTIC BILLEGERY з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнин рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор поліцейського 859611, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.04.2026 серії ЕПР1 №641779, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.3);направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.4);письмових поясненнях ОСОБА_2 (а.с.9); письмових поясненнях ОСОБА_3 (а.с.10); електронному рапорті (а.с.11); наявному в матеріалах справи відеозаписі (а.с.13).

Слід зауважити, що ОСОБА_1 належним чином ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис, але від надання пояснень відмовився згідно ст.63 Конституції України, зауваження щодо дій працівників поліції відсутні.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що в протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки у протоколі вказано: поведінка не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота.

Відповідно до п.2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, а тому у працівників поліції були обгрунтовані підстави вважати, що особа може бути у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, з відеозапису убачається, що працівник патрульної поліції пропонував ОСОБА_1 пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора Драгер, але ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як із застосуванням спецзасобів на місці зупинки, так і в медичному закладі, що підтверджується відеозаписом, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. При цьому, працівником поліції було доступно роз`яснено наслідки такої відмови.

Апеляційний суд зауважує, що працівниками поліції відповідно до вимог ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» здійснюється відео фіксація події. Присутність свідків при проходженні огляду на стан сп`яніння (як і відмови від цього) та внесення їх до протоколу про адміністративне правопорушення, не є обов`язковою за умови здійснення відео фіксації події (ст.266 КУпАП).

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду за допомогою алкотестера Драгер, вказане підтвердили свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїми підписами, а тому доводи в частині, що в акті огляду відсутні свідки або відео не знайшли свого підтвердження.

Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я - не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп`яніння і така відмова була беззаперечною. Разом з тим, направлення в заклад охорони здоров`я складається поліцейським для закладу охорони здоров`я та було долучено до матеріалів справи з відміткою про відмову водія від проходження огляду.

Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обгрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська