Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №285/7037/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/7037/25 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Галацевич О.М.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №285/7037/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сташків Т.Г. в м. Звягель Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023 в сумі 23 864,48 грн., з яких: - прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6 416 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 17 447,48 грн та прострочена заборгованість за комісією – 0,70 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5433186, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Вказує, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 7000 грн. У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед позивачем не виконав, порушив умови кредитного договору. Зазначає, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 23 864,48 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6416 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 17 447,78 грн та прострочена заборгованість за комісією – 0,70 грн.

Вказує, що 28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023. Враховуючи вищевикладене просило задовольнити позов в повному обсязі, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023 у розмірі 23 864,48 грн., яка складається з 6416,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 17 447,78 грн заборгованості за відсотками та 0,70 грн заборгованості за комісією. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 17 447,78 грн., ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що до суду першої інстанції ним було подано відзив, у якому частково визнав позовні вимоги, а саме щодо стягнення тіла кредиту та комісії. Звертає увагу на те, що на нього поширюються гарантії п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Вказує, що суд першої інстанції помилково витлумачив редакцію п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Враховуючи викладене просить скасувати рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року в частині стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 17 447,78 грн., а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5433186, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 7 000 грн., строком на 105 днів з 01.04.2023, зі сплатою відсотків в розмірі 10,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% в день протягом пільгового періоду та 18 900 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% в день протягом поточного періоду.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.04.2023 (рекомендована дата платежу) (п.п.1.3.1.).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 15.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.п.1.3.2.).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 16.04.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 15.07.2023 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4).

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 11,20 грн в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 18 911,20 грн в грошовому виразі та 939,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 25 911,20 грн (п.1.5.).

Комісія за надання кредиту 0,70 грн., яка нараховується за ставкою 0,01 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.п.1.5.1.).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 10,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п.1.5.2.).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 18 900 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.3.).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Також позивачем долучено паспорт споживчого кредиту №5433186, у якому викладено інформацію про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту.

Згідно копії довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №5433186 від 01.04.2023, ідентифікований ТОВ «Мілоан», на номер телефону НОМЕР_2 , надіслано одноразовий ідентифікатор W17792.

Відповідно до платіжного доручення №97113326 від 01.04.2023 на карту НОМЕР_1 01.04.2023 перераховано грошові кошти в розмірі 7000 грн. Призначення платежу: кошти згідно договору №5433186.

Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 7000 грн підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260105/55036 від 06.01.2026, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку НОМЕР_3 хх-хххх-9322.

Випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.04.2023 по 06.04.2023 підтверджено зарахування 06.04.2023 грошових коштів у розмірі 7 000 грн.

28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги, у тому числі за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023 та акту прийому-передачі реєстру прав вимоги від 28.08.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з 28.08.2023 набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до боржника за договором №5433186 від 01.04.2023 в сумі 23 864,48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6416 грн., заборгованість за відсотками – 17 447,78 грн та заборгованість за комісією – 0,70 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №72463 від 28.08.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» згідно договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023 здійснило оплату на користь ТОВ «Мілоан».

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023 та виписки з особового рахунку, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 23 864,48 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6416 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків – 17 447,78 грн., прострочена заборгованість за комісією – 0,70 грн.

04.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до відповідача із досудовою вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в сумі 23 864,48 грн., повідомивши при цьому боржника про відступлення права вимоги за договором №5433186 від 01.04.2023 до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору про відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023, укладеного останнім з ТОВ «Мілоан». Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

Також встановлено, що ОСОБА_1 у період з 11.10.2013 по 06.08.2018 проходив військову службу за контрактом та є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 №7861 від 06.09.2018 ОСОБА_1 дійсно брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, порядок пролонгації, тощо. Також позивачем доведено виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за договором №5433186 від 01.04.2023 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором. Проценти нараховані у межах строку кредитування, за відсотковою ставкою, узгодженою сторонами у договорі протягом пільгового та поточного періодів, також враховано пролонгацію договору на 15 днів. З копії військового квитка ОСОБА_1 вбачається, що з 11.10.2013 відповідач перебував на військовій службі за контрактом та у серпні 2018 року звільнений у запас, тобто під час укладання/виконання спірного договору кредиту він не перебував безпосередньо в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати відсотків.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначені ст. 611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Згідно з статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається встановлено, що 01.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №5433186, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 7000 грн., строком на 105 днів з 01.04.2023, зі сплатою відсотків в розмірі 0,01% в день протягом пільгового періоду та 3,00% в день протягом поточного періоду.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.04.2023 (рекомендована дата платежу) (п.п.1.3.1.).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 15.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.п.1.3.2.).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 16.04.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 15.07.2023 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4).

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 11,20 грн в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 18 911,20 грн в грошовому виразі та 939,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 25 911,20 грн (п.1.5.).

Комісія за надання кредиту 0,70 грн., яка нараховується за ставкою 0,01 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.п.1.5.1.).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 10,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п.1.5.2.).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 18 900 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.3.).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, ОСОБА_1 на погашення кредиту сплатив: 10.05.2023 – 316 грн процентів та 584 грн – тіла кредиту.

Таким чином заборгованість за відсотками в сумі 17 447,78 грн є обґрунтованою та підтвердженою належним чином.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.

Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону чинній у березні 2021 року), яку доповнено пунктом 15 такого змісту: «військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року.

Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Тобто на вказані пільги мають право мобілізовані позичальники, військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та, правоохоронних органів спеціального призначення, залучених до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових завдань.

Відповідний правовий висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

30 березня 2021 року прийнято Закон України №1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку», який набрав чинності 23.04.2021, в якому пункт 15 викладено в такій редакції:

«Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Аналіз змісту цієї норми свідчить про те згадана вище редакція поширюється на дві категорії військовослужбовців: (1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; (2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час дії особливого періоду.

Для першої категорії військовослужбовців, щоб скористатися пільгою необхідно надати докази їх призову на військову службу саме за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому, вказана пільга надається їм на весь час їх призову.

Щодо надання пільги другій категорії військовослужбовців, тобто військовослужбовцям, які перебувають на інших видах військової служби, окрім військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, така надається їм у період перебування безпосередньо в районах та у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. При цьому, вказана пільга надається їм під час дії особливого періоду. Вказані обставини мають бути підтверджені відповідними документами, визначеними Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (із відповідними змінами).

Отже, положення даної статті у вказаній редакції Закону надання цієї пільги такій категорії військовослужбовців обумовлюється їх перебуванням безпосередньо в таких районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №426/4264/19.

У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 з 11.10.2013 перебував на військовій службі за контрактом та у серпні 2018 року звільнений у запас.

Договір про споживчий кредит №5433186 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений – 01 квітня 2023 року, строком на 105 днів.

Отже, у період виконання умов кредитного договору, відповідач не мав статус військовослужбовця та на нього не поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду в частині стягнення заборгованості за відсотками.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за відсотками за кредитним договором №5433186 від 01.04.2023 у розмірі 17 447,78 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Галацевич О. М.