Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №752/22604/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №752/22604/24

Провадження №2-адр/760/20/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Рейніш Л.В., про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2026 року у справі № 752/22604/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, - задоволено; Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3257159 від 13.10.2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасовано; Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; Стягнуто з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 484,40 грн.

16 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Рейніш Л.В., про ухвалення додаткового рішення яка обґрунтована наступним. 20 лютого 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено ДОГОВІР №1 про надання юридичної-консультативної допомоги та послуг щодо представництва та додаткова угода №7 від 15 жовтня 2024 року. Предметом додаткової угоди №7 є надання ФОП ОСОБА_2 юридично-консультативної допомоги та представницьких послуг по у справі щодо скасування постанови серії ЕНА №3257159 про накладення адміністративного стягнення від 13.10.2024 ІНСПЕКТОРОМ 2 взводу 4 роти 1 батальну полку-1 Управління патрульної поліції в м. Києві, рядовим поліції ВДОВИЧЕНКОМ Євгенієм Володимировичем на ОСОБА_1. В пункті 1.3. Додаткової угоди №7 визначена вартість послуг по даній справі складає, яка складає Тридцять тисяч грн. Позивач звертав увагу суду, що в пункті 5 мотивувальній частині позовної заяви від 22.10.2024 року позивач вказаний Попередній розрахунок суми судових витрат, які сторона позивача понесла та які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи у розмірі Тридцять тисяч грн. Через те, що Відповідач у Відзиві не заперечував щодо розміру судових витрат позивача (строк заперечень з даного приводу минув), виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони, - у суду є всі підстави стягнути з відповідача судові витрати в повному обсязі у сумі Тридцять тисяч грн. З врахуванням наведеного просив ухвалити Додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі Тридцять тисяч гривень.

20 квітня 2026 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду без виклику учасників справи та надано строк на подання заперечень, міркувань та доказів до початку розгляду заяви.

За змістом ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2026 року у справі № 752/22604/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, - задоволено; Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3257159 від 13.10.2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасовано; Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; Стягнуто з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 484,40 грн. (а.с. 59 - 61).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вбачається з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. 9 ст. 139 КАС України, передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору.

З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представником позивача надано суду договір №1 про надання юридичної-консультативної допомоги та послуг щодо представництва від 25 лютого 2020 року (а. с. 8 - 9), додаткову угоду №7 від 15 жовтня 2024 року до договору №1 про надання юридичної-консультативної допомоги та послуг щодо представництва від 25 лютого 2020 року (а. с. 9).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 30 000,00 гривень.

Зі змісту додаткової угоди №7 від 15 жовтня 2024 року до договору №1 про надання юридичної-консультативної допомоги та послуг щодо представництва від 25 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1. доручає, а ФОП ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання щодо надання юридично-консультативної допомоги та представництва інтересів замовника у справі щодо скасування постанови серії ЕНА №3257159 про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, надані до суду документи не містять належної конкретизації обсягу наданої правничої допомоги, переліку виконаних робіт (наданих послуг), їх змісту, тривалості та співвідношення із заявленою до відшкодування сумою витрат.

Крім того, матеріали справи не містять детального опису виконаних робіт (наданих послуг), акта приймання-передачі наданих послуг, розрахунку витраченого часу або інших доказів, які б надавали суду можливість встановити обсяг фактично наданої правничої допомоги та перевірити співмірність заявлених до стягнення витрат у розмірі 30 000,00 грн., зі складністю справи, характером виконаних робіт, обсягом підготовлених процесуальних документів та часом, необхідним для надання такої допомоги.

Саме лише посилання на умови договору та визначення у ньому фіксованого розміру гонорару не є безумовною підставою для стягнення відповідних витрат, оскільки суд зобов`язаний перевірити їх реальність, необхідність, обґрунтованість та співмірність з урахуванням конкретних обставин справи. За таких обставин суд позбавлений можливості дійти висновку про доведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Рейніш Л.В.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Рейніш Л.В., про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. О. Тесленко