Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №760/32305/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32305/25

2/760/3095/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ТОВ «Еліт Фінанс» про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивував тим, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 122607, вчиненого 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 54377 гривень 63 копійки.

У рамках виконавчого провадження з нього було стягнуто суму коштів на користь відповідача, а саме у розмірі 50921 гривні 60 копійок.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року виконавчий напис № 122607, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., визнано таким, що не підлягає виконанню.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Еліт Фінанс» на його користь безпідставно набуті кошти у розмірі 50921 гривні 60 копійок.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що в рамках виконавчого провадження відповідачем було отримано грошові кошти у сумі 45801 гривні 34 копійки. Решта коштів була отримана безпосередньо особою, яка здійснювала примусове виконання рішення суду, оскільки ці кошти становити виконавчий збір та витрати на виконавче провадження. Отже, вимоги позивача в цій частині заявлені до неналежного відповідача. Виконавчий напис було вчинено на кредитному договорі, за яким боржником є позивач, а кредитором відповідач. Таким чином, правовою підставою для набуття відповідачем спірних грошових коштів є саме кредитний договір, а не виконавчий напис. Кредитний договір є дійсним та жодного судового рішення про визнання цього договору недійсним не існує. Таким чином, спірні грошові кошти є зарахованими у рахунок виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитним договором.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 122607, вчиненого 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 54377 гривень 63 копійки.

У рамках виконавчого провадження з позивача було стягнуто суму коштів на користь відповідача, а саме у розмірі 50921 гривні 60 копійок.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року виконавчий напис № 122607, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., визнано таким, що не підлягає виконанню.

Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно стягнені кошти у розмірі 50921 гривні 60 копійок.

У матеріалах справи міститься виписка з рахунку позивача за період з 06 серпня 2024 року по 20 вересня 2025 року, з якої вбачається, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ОСОБА_1 стягнуто в загальній сумі 50881 гривня 18 копійок.

Згідно квитанції № 7О9Q59FT.1 від 08 серпня 2024 року ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 сплатив 40 гривень 42 копійки.

З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що в рамках виконавчого провадження відповідачем було отримано грошові кошти у сумі 45801 гривні 34 копійки. Решта коштів була отримана безпосередньо особою, яка здійснювала примусове виконання рішення суду, оскільки ці кошти становити виконавчий збір та витрати на виконавче провадження.

Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних обставин стороною відповідача суду не надано.

Надані позивачем докази підтверджують стягнення з нього коштів на виконання виконавчого напису в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, а не в рахунок погашення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження.

Доводи сторони відповідача щодо стягнення спірних коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості спростовуються наданими позивачем доказами, оскільки вказані кошти були стягнуті в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, що був визнаний судовим рішенням таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вбачається, що будь-яких доказів на спростування вимог сторони позивача та правомірності отримання коштів стороною відповідача суду надано не було.

За таких обставин, з урахуванням того, що виконавчий напис за реєстровим номером № 122607, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача 50921 гривні 60 копійок відсутня.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь підлягають безпідставно набуті кошти в сумі 50921 гривні 60 копійок.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави також підлягає судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» (м. Київ, пл. Солом`янська, 2) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» (м. Київ, пл. Солом`янська, 2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 50921 гривні 60 копійок та судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: