Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №519/579/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/579/26

2-а/519/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

01.06.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді – Москаленко І.О., за участі секретаря судових засідань – Коршак Ю.М., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.07.04.2026 року до Південного міського суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де просить суд скасувати постанову №16 від 20.01.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

2.В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 20.01.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. При винесенні постанови позивач не був присутній, постанову отримав 24.03.2026 (отримав на УКПОШТІ). Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив ч.3 ст.210-1 КпАП України, а саме порушив військовий облік з 24.12.2025. Не проходження медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист».)

3.Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

ІІ. Процедура.

4.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 13.04.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

5.У судовому засіданні Позивач надав пояснення, просив позов задовольнити.

6.У судове засідання Відповідач не з`явився, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України не є перешкодою для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

7.Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом

8.Судом встановлено, що 08.01.2026 офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку.

9.20.01.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

10.Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив військовий облік з 24.12.2025. Не проходження медичного огляду військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист».)

11.Як зазначає позивач з постановою він був ознайомлений 24.03.2026, отримав на УКПОШТІ.

12.Згідно оскаржуваної постанови Позивач не пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист».)

13.Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянуто без участі позивача, про що свідчить відсутність підпису на постанові.

14.Позивача було направлено на проходження ВЛК направленням від 02.07.2025. У подальшому Позивач направлявся на дообстеження повістками від 30.06.2025, 07.07.2025, 08.08.2025, 15.08.2025, 28.08.2025, 23.01.2026, 29.01.2026.

15.Згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.12.2025 по 07.01.2026 з діагнозом компресія нервових коренців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска, хронічний дискогенний ішіорадикулоневрит, виражений больовий синдром.

16.Також, у матеріалах справи містяться докази проходження Позивачем додаткових медичних обстежень, результати аналізів у період з жовтня 2025 по лютий 2026.

17.Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків і закон, яким керувався Суд

18.Загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

19.Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянизобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строкта місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликомЦентрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані,резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальнихорганів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їхпризначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та іншемайно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силамцивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленомузаконом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішеннямвійськово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центрукомплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а урозвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерстваоборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферіохорони державного кордону.

20.Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки,затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центрикомплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечуютьвиконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційноїпідготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримкиутворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах,районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботиутворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальніцентри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектуваннята соціальної підтримки).

21.Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

22.Частиною третьою статті 210-1КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

23.Відповідно до приписів ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу(прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові(за наявності),дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.1,2 ст.216 КУпАП).

25.Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

26.Судом встановлено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що отримавши 02.07.2025 направлення на проходження ВЛК у встановлений термін (чотири дні) такий огляд не завершив.

27.Як встановлено судом, 02.07.2025 позивач розпочав проходження ВЛК, в повному обсязі та у встановлений строк ВЛК не пройшов, з причин перебування на лікарняному, та необхідністю продовження строків його проходження задля необхідності проходження додаткових обстежень.

28.Виходячи з того, що виклик військовозобов`язаного повісткою до ТЦК та СП повинен мати під собою правове підґрунтя, то відсутність такого підґрунтя вказує на неправомірність такого виклику.

29.З досліджених судом доказів не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема умисне непроходження ВЛК.

30.З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та відповідно правомірність притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 – 1 КУпАП.

31.Крім того, як встановлено судом, офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_2 було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, а постановою №16 від 20.01.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України. Тобто, протокол №16 від 08.01.2026 та постанова №16 від 20.01.2026 кваліфікують дії Позивача за різними статтями КУпАП.

32.З цього приводу суд уважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, до адміністративних справ, санкції у яких передбачають покарання значного розміру, які мають окрім запобіжної і каральну мету, застосовуються норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в їх кримінальному аспекті.

33.Тобто, розгляд адміністративних справ за ч.3 ст.210-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі від 17000 грн до 25500 грн, що є значним розміром, повинен відбуватися з дотриманням усіх гарантій для особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності, як для особи, яка притягується за вчинення кримінального правопорушення. У контексті цього обов`язку, забезпечуючи право на справедливий судовий розгляд, особа повинна бути негайно і детально поінформована про характер та причини порушень, мати час та можливість для підготовки до захисту, бути присутньою при розгляді своєї справи та захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника. Забезпечуючи особі право на захист, у протоколі повинна бути викладена суть адміністративного правопорушення, зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою, з метою належної підготовки її до захисту. Саме цей обсяг правовідносин та їх кваліфікація (визначення конкретних приписів нормативно-правових актів, які були порушені) повинні бути об`єктом дослідження та перевірки уповноваженою особою під час винесення постанови на підставі протоколу та долучених до нього доказів.

34.Натомість різна кваліфікація дій особи у протоколі і постанові про притягнення до адміністративної відповідальності є істотним порушенням його права на захист. Відтак має місце порушення приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий судовий розгляд).

35.Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

36.У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

37.Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/98-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

38.Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 298/5226/98-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

39.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

40.Зокрема, ухвалою Південного міського суду Одеської області від 13.04.2026 та 12.05.2026 суд витребовував у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття постанови №16 від 20.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

41.Відповідачу було надано судом розумний строк для підготовки своєї позиції та надання матеріалів адміністративної справи №16, але станом на дату ухвалення судового рішення указаний обов`язок відповідачем у цій справі не виконаний.

42.Отже, Відповідачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

43.З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови №16 від 20.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

44.За викладених обставин, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

45.Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

46.Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частини сьома статті 139 КАС України).

47.Матеріалами справи підтверджено, що, згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями, ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 665,60 грн.

48. Керуючись статтею 139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 665,60 грн.

49.Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 98, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

50.Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №16 від 20.01.2026 – задовольнити.

51.Визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 №16 від 20.01.2026 стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

52.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 665,60 грн.

53.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

54.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

55.Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

56.Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

57.Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області І. О. Москаленко