Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №755/23460/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/23460/25

Провадження № 2/755/624/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 05 листопада 1999 року. Від шлюбу народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, спільне життя у сторін не склалося, відрізняються характерами, поглядами на сімейне життя, а також відповідач зловживає алкогольними напоями. Фактично шлюбні відносини припинено з серпня 2024 року, сторони не мають подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства. Подальше сімейне життя і збереження сім`ї позивач вважає неможливим і таким, що суперечить інтересам сторін. Майнового спору між сторонами немає. Також позивач вважає, що спільні діти сторін після розірвання шлюбу проживатимуть з позивачем.

З огляду на викладене позов просила задовольнити, шлюб між сторонами розірвати.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Яровенко Н.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 13 січня 2026 року на 09 год. 30 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва Коровича О.С. від 20 січня 2026 року № 155 щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2026 року, справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 лютого 2026 року справу прийнято до провадження судді Хромової О.О., розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на

18 березня 2026 року на 14 год 00 хв.

12 березня 2026 року (вхід. від 22 березня 2026 року № 15905) представник позивача

ОСОБА_1 - адвокат Терес О.В., подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

18 березня 2026 року судове засідання, призначене на 14 год 00 хв., знято з розгляду у зв`язку із періодом тимчасової непрацездатності головуючого судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на 22 квітня 2026 року на 10 год. 00 хв.

22 квітня 2026 року судове засідання, призначене на 10 год 00 хв., знято з розгляду у зв`язку із періодом тимчасової непрацездатності головуючого судді Хромової О.О.. Наступне судове засідання призначено на 28 травня 2026 року на 10 год. 00 хв.

28 травня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Терес О.В., подала до суду заяву (вхід. від

28 травня 2026 року № 34361), у якій просила розгляд справи провести без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі та повістками про виклик до суду, що надсилалися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернулися до суду не врученими з відміткою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі

№ 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі

№ 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 році у справі № 2-6236/11 сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб від 11 квітня 2025 року серії НОМЕР_1 , виданого, Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 05 листопада 1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 05 листопада 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис № 1414. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Зі свідоцтва про народження від 28 березня 2000 року серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції міста Києва, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що 28 березня 2000 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис № 424. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження від 16 жовтня 2012 року серії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , про що 16 жовтня 2012 року складено відповідний актовий запис № 2905. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі та суперечать інтересам позивача.

Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті

21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 259, 263 - 265, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 листопада 1999 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1414, - розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Хромова