Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №755/23186/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №755/23186/25

Суддя: Омельян І. М.

Справа № 755/23186/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2026 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003392 від 27.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 21 19-ІХ на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, який станом на теперішній час є діючим, ОСОБА_3 вчинила умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, в період часу з 05.07.2025 року по 02.08.2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , який орендує кімнату та маючи дублікат ключа, здійснила вхід до вказаної кімнати, де серед цінних речей, які належать ОСОБА_5 , виявила мікрохвильову піч марки «GORENJE МО17Е1ВН» та спортивний велосипед марки «KELLY'S VIPER SF».

У цей момент у ОСОБА_3 , з метою власного протиправного збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, користуючись сприятливими умовами, для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме тим фактом, що її дії є непомітними для потерпілого, ОСОБА_3 , в період часу з 05.07.2025 року по 02.08.2025 року, але точних дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , власноруч взяла вказані мікрохвильову піч марки «GORENJE МО17Е1ВН» вартістю 2790 грн та спортивний велосипед марки «KELLY'S VIPER SF» вартістю 6699 грн 75 коп., які належать потерпілому ОСОБА_5 та вийшовши з квартири, з місця вчинення злочину зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 9489 грн 75 коп.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі та пояснила суду, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачена показала, що влітку 2025 року, вона перебувала у кімнаті у її квартирі, яку орендував ОСОБА_5 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де таємно викрала мікрохвильову піч марки «GORENJE МО17Е1ВН» та спортивний велосипед марки «KELLY'S VIPER SF», що належить ОСОБА_5 . Після чого, з місця вчинення злочину зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, а саме здала до ломбарду. Зокрема зазначила, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння нею кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що її дії були умисними, корисливими, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каялася, запевняла, що більше правопорушень вчиняти не буде, готова понести покарання відповідно до законодавства України, матеріальну шкоду потерпілому відшкодувала та попросила в нього вибачення.

У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинуваченої.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченої. Вина обвинуваченої ОСОБА_3 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, і тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому суд враховує позицію ОП ВС, викладену у постанові № 722/594/22 від 15.01.2024 року, відповідно до якої за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_3 під час та після вчинення протиправних дій - матеріальну шкоду потерпілому відшкодовано; її ставлення до вчиненого - вину визнала повністю, каялася у вчиненому; дані про її особу, зокрема: не працює; її вік; під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 10.04.1994 року з діагнозом: Розлад психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин Синдром залежності; раніше не судима, правопорушення вчинила вперше; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просила призначити обвинуваченій покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст. 75 КК України; думку сторони захисту - обвинувачена зазначила, що готова понести покарання відповідно до закону.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_3 є щире каяття, оскільки обвинувачена визнала свою вину повністю та висловила щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченої ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що її перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на неї обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченої суд не вбачає.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Приймаючи таке рішення без участі потерпілого, від якого є відповідна заява, в якій він не заперечував проти розгляду справи без його участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду. Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/66437-ТВ від 29.10.2025 року у сумі 2228 грн 50 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: - спортивний велосипед марки «KELLY'S VIPER SF», який був переданий під розписку ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченій.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua