Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №753/9811/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9811/26

провадження № 3/753/2976/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

12 квітня 2026 року о 03 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "YAMAHA RM39/A/07" д.н.з. НОМЕР_1 по пр-т Миколи Бажана, 1Д у м. Києві в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу "Alcotester Drager 6820 ARJL-0314", тест № 6382 результат 0,92 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, свої інтереси довірив представляти захиснику Проскуряковій І.М.

Адвокат Проскурякова І.М. в судовому засіданні подала клопотання про закриття провадження у справі, обгрунтовуючи його наступним.

Так, захисник Логвина Г.А. звернула увагу суду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Зі слів останнього, мотоциклом керував його товариш — ОСОБА_2 , який перебував разом із ним.

Крім пояснень ОСОБА_1 , відеозапис, долучений до матеріалів справи, також не підтверджує факту керування транспортним засобом саме останнім. Із відеозапису вбачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 у той момент, коли він разом із товаришем стояв біля транспортного засобу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не погоджувався з тим, що саме він керував мотоциклом.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) передбачена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи наведене, захисник вважає, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Дослідивши дані які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку, висновку приладу "Драгер" від 12.04.2026 з результатом 0,92 проміле, акті огляду, направлені та відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, які не викликають сумнівів щодо їх належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України доведена поза розумним сумнівом.

Так, із досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і на вимогу працівників поліції пройшов огляд на стан сп`яніння , результат - 0,92 %, з чим останній погодився.

Обставини щодо керування транспортним засобом підтверджуються, зокрема, відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом ні під час спілкування з працівниками поліції, ні під час проходження огляду на стан сп`яніння, ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, в момент початку спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , який зафіксований на відеозаписі, ознанній знаходився на мотоциклі, за кермом на місці водія та був одягнений у одяг спеціально призначений для керування мотоциклом.

Позиція строни захисту про те, що за кермом мотицикла перебував ОСОБА_2 є очевидно надуманою та спрямованою виключно на уникнення ОСОБА_3 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Крім того ОСОБА_1 не заперечував те, що саме він був за кермом і не вказував, що мотоциклом керував ОСОБА_2 , також сам ОСОБА_2 не зазначав, що він є водіє мотоцикла, хоча розумів з приводу чого у працівників поліції були претензії до ОСОБА_1 та, що відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП,

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: