Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №947/267/26 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/267/26

Провадження № 2/947/1219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі:

- представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

- представника відповідача ФОП ОСОБА_3 – Мустафаєвої Юлії Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через представника – адвоката Клещову Л.І., до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в якій позивачка просить суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у загальному розмірі 35 000 гривень 00 копійок;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у загальному розмірі 2688 гривень 76 копійок;

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 17 368 гривень 96 копійок.

В обґрунтування позову, представник позивачки посилається на те, що 22 вересня 2025 року позивачка приїхала у коротку відпустку зі Львова до Одеси та мала на меті відпочити та оглянути місто. До закінчення відпустки позивачка планувала відвідати Одеський обласний академічний драматичний театр та Одеську обласну філармонію, що підтверджується вхідними квитками від 17.09.2025р. та 22.09.2025р. Театральні заходи мали відбутись 25.09.2025р. та 26.09.2025р.

25 вересня 2025 року позивачка відвідала заклад громадського харчування «AV cafe» в якому здійснює господарську діяльність відповідач та який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К. Позивачка, як вказує її представник, в «AV cafe» придбала відповідно до наявного меню «Амерікано з молоком 180 мл AV», «Трубочка зі згущенкою» та «Мелт з куркою гриль», загальна вартість чого склала 435 гривень 00 копійок. Зазначені вартість замовлення було сплачено 25.09.2025р. о 09 год. 44 хв. через термінал №МТ003853 з зазначенням отримувача AV cafe, що за доводами сторони позивача підтверджується копією квитанції №32379340842.

Представник позивачки у позові посилається на те, що у придбаному позивачкою товарі - «Мелті з куркою гриль», було виявлено шерсть тварини, яка спричинила у позивачки гостру алергічну реакцію, адже остання встигла спожити частину так званого мелту. В результаті зазначеної події позивачку безпосередньо з приміщення «AV cafe» автомобілем швидкої допомоги було доставлено до КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради». В зазначеному закладі охорони здоров`я позивачка провела два дні і була виписана 26.09.2025р. За наслідком чого, як вказує представник, позивачка не змогла відвідати 25.09.2025 року Одеський обласний академічний драматичний театр та 26.09.2025р. Одеську обласну філармонію, ля чого були придбані квитки за 200 та 400 гривень відповідно. Також, під час лікування в КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради», як зазначає представник позивачці довелось додатково придбати лікарські препарати на загальну суму 110 грн. 98 коп., у зв`язку з чим, як вважає представник, позивачу було завдано матеріального збитку на загальну суму 2688 грн. 76 коп., що складається з вартості придбаних в «AV cafe» продуктів харчування, вартості квитків до Одеського обласного академічного драматичного театру та до Одеської обласної філармонії, вартості придбаних ліків та вартості проїзних квитків зі Львова до Одеси та назад.

Як зазначає представник позивачки, 26.09.2025 року за фактом отруєння в «AV cafe» позивачка звернулась зі скаргою до Головного управління Дерпродспоживслужби в Одеській області щодо порушення санітарних норм у закладі громадського харчування, за наслідком чого було отримано відповіді за №Вих-12845/02.1/18-25 від 28.10.2025р. та №Вих-13149/02.1/18-25 від 03.11.2025р. в яких значилась інформація щодо проведення позапланових заходів державного контролю у формі інспектування потужностей та відбору зразків на потужностях ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на предмет дотримання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Позивачу було повідомлено, що 30.10.2025 спеціалістами Одеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області уважно перевірено дотримання оператором ринку загальних вимог до операторів ринку, загальних гігієнічних вимог до потужностей, на яких здійснюється виробництво та/ або обіг харчових продуктів, загальних гігієнічних вимог до приміщень, де обробляються або переробляються харчові продукти, загальних гігієнічних вимог до обладнання та інвентарю, з якими контактують харчові продукти, загальних гігієнічних вимог щодо постачання води, загальних гігієнічних вимог до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами, загальних гігієнічних вимог до харчових продуктів, вимог запровадження процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, тощо. Також, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, як вказує представник, повідомлено, що за результатами здійсненого позапланового заходу державного контролю встановлено що ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державними інспекторами наданий припис суб`єкту господарювання, тобто Відповідачу, із вимогою усунення виявлених порушень.

Зазначене як стверджує представник позивачки підтверджує, що відповідач не дотримується вимог встановлених чинним законодавством України щодо безпечності та якості харчових продуктів у межах своєї діяльності і як наслідок позивачу було завдано шкоди здоров`ю.

Через зазначені дії відповідача, як вказує представниця позивачки, ОСОБА_1 також було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 35000,00 грн.

Не відшкодування відповідачем зазначеної матеріальної та моральної шкоди в добровільному порядку, зумовило звернення позивачки до суду з цим позовом.

Вказана позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 23.12.2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 року, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому 05.01.2026 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

Разом з позовом представником позивача було надано до позову клопотання про витребування доказів, за наслідком розгляду якого ухвалою суду від 23.02.2026 року клопотання задоволено та витребувано:

- з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) інформацію щодо всіх типів об`єктів оподаткування із зазначенням їх найменувань, адрес місця знаходжень, які експлуатуються Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 25.09.2025року;

- у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) належним чином завірені копії наступних документів: документів та/або інформацію щодо здійснення господарської діяльності в приміщенні «AV cafe», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 25.09.2025року; копії дозвільних документів санітарно-епідеміологічної служби відносно закладу громадського харчування «AV cafe», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 25.09.2025року; копії документів про державну реєстрацію потужностей як оператора ринку, що використовується ФОП ОСОБА_3 у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, станом на 25.09.2025року; інформацію про харчові продукти, які були придбані ОСОБА_1 25.09.2025р., а саме: «трубочка зі згущенкою та мелт з куркою гриль».

19.03.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на його безпідставність та необґрунтованість. Представник вказує, що доводи позивачки в обґрунтування позову ґрунтуються лише на припущеннях та не є підтвердженими жодними належними доказами. Також стороною відповідача заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Разом з відзивом, стороною відповідача також пояснення та надані докази на виконання ухвали суду від 23.02.2026 року.

19.03.2026 року судом в судовому засіданні ухвалено задовольнити клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії з подання відзиву на позовну заяву та ухвалено долучити до матеріалів справи поданий відзив на позовну заяву, також задоволено клопотання сторони відповідача та долучені докази на виконання ухвали суду від 23.02.2026 року.

25.03.2026 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 23.02.2026 року.

27.03.2026 року до суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій остання вважає доводи сторони відповідача безпідставними та необґрунтованими, а позов просить суд задовольнити в повному обсязі. Додатково представник позивачки звертає увагу, що представник відповідача у відзиві підтвердила факт наявності сторонніх волокон невідомого походження в одній із страв яку придбала позивачка зауважуючи, що «такі волокна є помітними без будь-якого додаткового огляду чи спеціального обладнання» і «розміщені на поверхні продукту», тому на думку відповідача позивач мала б помітити стороні волокна у страві перш ніж почати їсти.

06.04.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому представник не згодна з доводами сторони позивача у відповіді на відзив. Щодо доводів позивача про нібито «підтвердження» відповідачем факту наявності сторонніх волокон у продукції, зазначаємо наступне, представник відповідача стверджує, що у відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не підтверджував факту наявності сторонніх предметів у продукції, реалізованій «AV cafe », а лише здійснив аналіз наданого позивачем фотозображення виключно в контексті оцінки його доказової сили. В свою чергу, як вказує представник відповідача, позивачем не було спростовано доводів відповідача щодо неналежності та недопустимості наданого фотозображення як доказу у справі, позивачем не надано жодних пояснень або спростувань щодо того, що подане до суду фотозображення не містить жодних ідентифікуючих ознак, зокрема відомостей про дату, час та місце його створення (метаданих), чи інших обґрунтувань та доказів які б усували зазначені недоліки, не наведено жодних аргументів, які б підтверджували створення такого фото саме у день події та у приміщенні «AV cafe». У зв`язку з чим, представник відповідача вказує на те, що за відсутності належної ідентифікації такого зображення, будь-яких інших доказів, а також будь-яких пояснень з боку позивача з цього приводу, наявні підстави вважати обґрунтованими сумніви відповідача щодо достовірності такого доказу.

У судовому засіданні призначено на 25.05.2026 року представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги та просила суд задовольнити.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_3 – Мустафаєва Ю.В. заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 01.06.2026 року о 12 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Як передбачено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивачкою було придбано квиток на право проїзду потягом в АТ «Укрзалізниця» 22.09.2025 року в напрямку Львів - Одеса-Головна, що підтверджується посадковим документом №19FB48B9-B5AF763D-0001 від 20.09.2025 року, який містить інформацію про вартість проїзду в сумі 771,39 грн.

Як вказує позивачка, перебуваючи в місті Одесі, вона - ОСОБА_1 25 вересня 2025 року відвідала заклад громадського харчування «AV cafe», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де зробила замовлення відповідно до наявного меню, а саме: «Амерікано з молоком 180 мл AV», «Трубочка зі згущенкою» та «Мелт з куркою гриль», загальна вартість чого склала 435 гривень 00 копійок.

Згідно з наданою до позову квитанцією №32379340842 від 25.09.2025 року вбачається, що дійсно позивачкою ОСОБА_1 25.09.2025 року о 09:44:16 було сплачено на рахунок отримувача коштів – «AV Cafe», грошові кошти в сумі 435,00 грн.

У відповідності до відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро) за вих. №100384/6/04-36-12-01-10 від 17.12.2025 року повідомлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ФОП ОСОБА_3 станом на 25.09.2025 року має належним чином зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій на господарську одиницю кафе («AV Cafe»).

У відповідності до відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро) за вих. №11045/5/04-36-12-04-05 від 25.03.2026 року повідомлено, що об`єктом оподаткування платника податків ФОП ОСОБА_3 є у тому числі - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснюється господарська діяльність, на підставі права довгострокового користування оренди.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, який здійснює господарську діяльність за основним видом діяльності: 63.99 - надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., а також у тому числі: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10); обслуговування напоями (56.30); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99).

Відповідачем ФОП ОСОБА_3 підтверджено, що за вищевказаною квитанцією №32379340842 дійсно було сплачено кошти за придбану продукцію: «Амерікано з молоком 180 мл AV», «Трубочка зі згущенкою» та «Мелт з куркою гриль».

Відповідачем безпосередньо визнано факт того, що в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , здійснює господарську діяльність він – ФОП ОСОБА_3 станом на 25.09.2025 року.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи вищевикладені встановлені обставини, а також приймаючи їх визнання обома сторонами у справі, суд вважає встановленим, що позивач – ОСОБА_1 перебуваючи в місті Одесі 25 вересня 2025 року о 09:44:16 придбала та споживала в «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 , господарська діяльність в якому здійснюється відповідачем, наступну харчову продукцію: «Амерікано з молоком 180 мл AV», «Трубочка зі згущенкою» та «Мелт з куркою гриль», загальною вартістю 435 гривень 00 копійок, які були сплачені позивачкою на рахунок суб`єкта господарювання.

Судом з поданих до суду доказів також встановлено, що того ж дня 25.09.2025 року о 12:30, на підставі виклику №313 прийнятим о 11:15 до швидкої медичної допомоги, ОСОБА_1 здійснила виклик швидкої медичної допомоги, за наслідком чого її було доставлено з адреси: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55, «AV Cafe», за наслідком звернення на алергічну реакцію невідомої етіології, до приймального відділення лікарні, що підтверджується супровідним листком №313 та талоном до супровідного листа №313 від 25.09.2025 року КНП «Одеський обласний цент екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» ООР».

Згідно з випискою із медичною картки стаціонарного хворого №1329-1613 терапевтичне відділення з койками алергології та паліативної терапії вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з 25.09.2025 року по 26.09.2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, за наслідком скарг пацієнта на свербіж та велику кількість висипань, встановлено діагноз: гостра кропив`янка невідомого ґенезу, середньої ст. важкості (ймовірного харчового ґенезу?). Виписана пацієнтка наступного дня 26.09.2025 року з рекомендацією: спостереження сімейного лікаря та алерголога за місцем проживання; гіпоалергенна дієта; фенкарол 25мг., 1 таб., 2 рази в день 10 днів; контроль ЗАК, ЗАС, Б/к, коагулограмма за рішенням сімейного лікаря, до обстеження за рішенням сімейного лікаря.

Позивачка, стверджує, що спожита нею продукція у «AV Cafe», а саме страва: «Мелт з куркою гриль» містила шерсть тварини, що було наслідком погіршення її стану здоров`я за наслідком чого вона звернулась та перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, що між собою, за доводами позивачки, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку.

Як вбачається, ОСОБА_1 вважаючи наявним причинно-наслідковий зв`язок між погіршенням її стану здоров`я, за наслідком чого вона звернулась та перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, та неякісним виготовленням спожитою нею продукцією у «AV Cafe», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К, позивачка – ОСОБА_1 звернулась 26.09.2025 року з відповідною скаргою до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій просила провести перевірку дотримання санітарних норм у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_3 , та вжиття заходів реагування у випадку підтвердження фактів порушення.

У відповідності до листа ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за вих.№13149/02.1/18-25 від 03.11.2025 року повідомлено, що у зв`язку із відсутністю суб`єкта господарювання та/або уповноваженої особи ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , 17.10.2025 спеціалістами Одеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області позаплановий захід державного контролю не здійснено.

Також повідомлено, що 30.10.2025 спеціалістами Одеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області уважно перевірено дотримання оператором ринку загальних вимог до операторів ринку, загальних гігієнічних вимог до потужностей, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, загальних гігієнічних вимог до приміщень, де обробляються або переробляються харчові продукти, загальних гігієнічних вимог до обладнання та інвентарю, з якими контактують харчові продукти, загальних гігієнічних вимог щодо постачання води, загальних гігієнічних вимог до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами, загальних гігієнічних вимог до харчових продуктів, вимог запровадження процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, тощо.

Повідомлено, що під час здійснення позапланового заходу державного контролю встановлено що порушено вимоги Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють, цією ж статтею передбачено, що у разі надходження інформації про невідповідність потужностей та об`єктів санітарних заходів установленим законодавством вимогам, виявлену під час здійснення державного контролю, оператор ринку зобов`язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності. Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державними інспекторами наданий припис суб`єкту господарювання із вимогою усунення виявлених порушень.

Також до суду відповідачем надано Акт, складений 30.10.2025 року за №8582 уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, з якого вбачається, що у період з 30.10.2025 року по 30.10.2025 року проводився плановий (позаплановий) захід державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти відносно ФОП ОСОБА_3 , за місцезнаходженням потужності оператора ринку у «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивачка зазначаючи, що за наслідком порушення відповідачем, як суб`єктом господарювання та оператором ринка громадського харчування у «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 , санітарних норм, вона – ОСОБА_1 у зазначеному закладі отруїлась придбаною продукцією, стравою – «Мелт з куркою гриль», в якій була наявна шерсть тварини, через що вона була госпіталізована, та зазнала матеріальної і моральної шкоди, що стало наслідком звернення до суду з цим позовом.

За наслідком чого, в межах заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями частини 1статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає виробник.

Пунктом 55 ч.1 ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів, і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Згідно з пунктом 8 ч.2 ст.20 зазначеного Закону, оператори ринку зобов`язані зокрема компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв`язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльністю оператора ринку, крім випадків, установлених законом.

За приписами ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на зокрема: 1) захист своїх прав державною; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 1статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», під безпекою продукції розуміється, відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи».

Також, згідно з п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.ч.1 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, відповідальність особи за настання матеріальної та моральної шкоди настає у разі сукупності таких елементів: наявність шкоди (за обставин цієї справи ушкодження здоров`я (хвороба) у позивачів, що потягло витрати на лікування та наявність моральних страждань), протиправне діяння особи, яка її завдала (що встановлено відповідними актами перевірки дотримання вимог законодавства, складеними повноважними державними органами щодо відповідачів у справі), причинний зв`язок між ними.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Приймаючи вищевикладене в цілому, суд зазначає, що судовим розглядом на підставі належних доказів встановлено, що позивачка – ОСОБА_1 перебуваючи в місті Одесі 25 вересня 2025 року о 09:44:16 придбала та спожила в «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 , господарська діяльність в якому здійснюється відповідачем, наступну харчову продукцію: «Амерікано з молоком 180 мл AV», «Трубочка зі згущенкою» та «Мелт з куркою гриль», загальною вартістю 435 гривень 00 копійок, які були сплачені позивачкою на рахунок суб`єкта господарювання, а після чого позивачкою було здійснено виклик швидкої медичної допомоги за наслідком звернення на алергічну реакцію, свербіж та велику кількість висипань, у зв`язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні терміном в одну добу в КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради.

Як вбачається, позивачка пов`язує погіршення її стану здоров`я, за наслідком чого вона звернулась до медичної допомоги та перебувала на стаціонарному лікуванні, з фактом спожитої в «AV Cafe», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К, продукції, а саме стравою - «Мелт з куркою гриль», яка за доводами позивачки містила шерсть тварини, з підстав порушення відповідачем санітарних норм.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивачкою в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодного належного доказу на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між причиною погіршенням стану здоров`я, за наслідком чого позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради та спожитою в «AV Cafe», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К, стравою - «Мелт з куркою гриль».

Суд зазначає, що лише доводи та факт, що позивачка звернулась за медичною допомогою у час перебування в «AV Cafe», за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К, не може бути беззаперечним доказом наявності вини відповідача, не може бути підтвердженням неякісно виготовленої страви, та перебування її споживання з погіршенням стану здоров`я позивачки, за відсутності інших належних доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними подіями, а саме спожитою продукцією у кафе та подальшим погіршенням стану здоров`я, що слугувало підставою для стаціонарного лікування.

Щодо наданої позивачкою до позову фотокопії страви, як фотокопії саме придбаної позивачкою страви: «Мелт з куркою гриль» у «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 , на якій за доводами позивачки відображено шерсть тварини, судом, з урахуванням заперечень відповідача, не приймається в якості належного доказу, оскільки останній дійсно не містить інформації про дату і місце її створення, що дійсно зображена на фотокопії страва, є стравою: «Мелт з куркою гриль» виготовленою та придбаною у «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 .

Поряд з цим, суд зазначає, що позивачкою не надавалось жодних доказів на підтвердження відібрання зразків їжі з придбаної позивачкою продукції/страв у «AV Cafe», за адресою: АДРЕСА_3 , проведення їх лабораторних досліджень та встановлення причинно-наслідкового зв`язку між якістю їх виготовлення та встановленим позиваці діагнозом за наслідком звернення за медичною допомогою.

З приводу доводів позивачки про підтвердження вини відповідача, що підтверджується виявленими порушеннями вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», під час перевірки проведеної у відповідача 30.10.2025 року спеціалістами Одеського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, за адресою «AV Cafe» в м. Одесі, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55К, що засвідчено у листі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за вих.№13149/02.1/18-25 від 03.11.2025 року та у наданому відповідачем Акті від 30.10.2025 року за №8582, суд вважає недоведеними та недостатніми, приймаючи що вищевказані докази безпосередньо не містять опису відповідних порушень, а також інформації, що виявлені за адресою здійснення відповідачем господарської діяльності у «AV Cafe» порушення вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» є наслідком та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з якістю виготовленої 25.09.2025 року страви: «Мелт з куркою гриль», яка була придбана позивачкою та є наслідком погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , що мало наслідком її звернення до медичної установи та проходженням стаціонарного лікування.

Приймаючи вищевикладене в цілому, суд вважає доводи позивачки про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачкою матеріальними збитками і моральною шкодою, безпідставними та необґрунтованими, за наслідком чого у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, слід відмовити.

Ухвалюючи рішення суду, судом враховується, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58,

Щодо вимоги позивача про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, понесені позивачкою судові витрати у даній справі у відповідності до положень статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст.1-19, 76-81, 89, 133, 141, 246, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди– відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01.06.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко