Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №946/2189/24 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2189/24

Провадження № 2/946/953/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Вітенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , уточнивши позовні вимоги 03.04.2026 (а.с. 206-207), та просить стягувати аліменти на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення кожною дитиною повноліття, мотивуючи тим, що з січня 2024 року сторони проживають окремо, шлюб фактично припинений, діти проживають з матір`ю, знаходяться на її утриманні.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження (а.с. 13).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2024 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку (а.с. 59).

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.12.2024 позовні вимоги задоволено (а.с. 60-61).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2025 заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.12.2024 скасоване, призначено справу до розгляду (а.с. 79).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2025 витребувано докази по справі (а.с. 156-157).

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Додатково пояснили, що відповідач працездатний, має нерегулярний дохід, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, стан здоров`я відповідача дозволяє працевлаштуватися та сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Довести доходи відповідача можливості не мають, однак зазначили, що на утриманні позивачки є дитина-інвалід, яка потребує додаткових витрат на лікування. На лікування доньки відповідачем передано позивачці грошові кошти на лікування в розмірі 70000 грн. Крім того, діти мають вади зору, також потребують додаткових витрат на лікування. Позивачка витрачає кошти на продукти харчування, непродовольчі товари: одяг, взуття, шкільні потреби, їх розвиток, транспорт, комунальні послуги, лікування тощо.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково та пояснила, що відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, а не у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину. Доказів матеріальної спроможності відповідача сплачувати аліменти на рівні прожиткового мінімуму на кожну дитину не надано. Просила врахувати, що відповідач офіційно не працює, має непостійний дохід, винаймає житло, має дружину, яка знаходиться у декретній відпустці, та дитину від іншого шлюбу. Земельна ділянка, яка надавалась в оренду, на теперішній час продана. На лікування спільної дитини відповідач передавав позивачці грошові кошти у розмірі 70000 грн. Крім того, дитина отримує пенсію по інвалідності. Витрати на лікування дітей є додатковими витратами та стягуються окремо.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони знаходилися у шлюбі з 20.04.2018, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 08.05.2018 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 183 (а.с. 4).

Від шлюбу мають малолітніх дітей:

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27.06.2018 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 579 (а.с. 5);

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 14.11.2019 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1029 (а.с. 6).

Діти проживають з матір`ю, що підтверджено Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 01.06.2018 № 5119-1674960-2018, Витягами з реєстру територіальної громади від 29.07.2024 № 2024/008981726 та № 2024/008981725 (а.с. 8, 29, 30) та відповідачем не заперечується.

Згідно довідки УПтаСЗН від 05.05.2025 № 357/1, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на обліку та отримував державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.11.2023 по 31.05.2024 включно (а.с. 91).

Згідно довідки про отримання допомоги УПтаСЗН від 22.05.2025 № 395/1, ОСОБА_1 отримувала соціальну допомогу на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2019 по 21.12.2019 в сумі 2424,96 грн, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі 25054,90 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 27118,10 грн, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 29620,90 грн, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 26011,00 грн, за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 в сумі 16527,00 грн, за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 в сумі 14166,00 грн (а.с. 102-105).

ОСОБА_2 є власником (1/2 частка) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1245 від 01.12.2023, посвідченого державним нотаріусом Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М., та власником (1/1 частка) земельної ділянки площею 5,7688 га, кадастровий № 5120884200:01:001:0774, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1247 від 01.12.2023, посвідченого державним нотаріусом Другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М., що підтверджено Відомостями з Державного реєстру речових прав № 2840603751080 (а.с. 108).

16.07.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклав шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 16.07.2025 Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 198 (а.с. 138).

Від шлюбу має дочку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 198 (а.с. 139).

Згідно довідок АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 29.11.2025 № БТ/Е-19520 та від 28.11.2025 № БТ/10072, ВТ «ПУМБ» від 28.11.2025 №КНО-07.8.5/16284БТ, АБ «Південний» від 25.11.2025 № 33/001/30912/2025-БТ, ТОВ «А-БАНК» від 04.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-20251124/0262, АТ «КБ «ПриватБанк» від 01.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251124/73115-БТ, ОСОБА_2 має відкриті рахунки у банку (а.с.164-167, 168-169, 170,177, 177-180, 182-186).

Згідно виписки по рахунку АТ «КБ «ПриватБанк», 20.10.2025 відповідачем знято готівку в сумі 100000 грн, частину яких в розмірі 70000 грн передано позивачці на лікування дитини, що остання не заперечувала. 17.10.2025 на рахунок відповідача зараховано 240700 грн за продаж земельної ділянки.

Згідно медичного висновку № 31/64 від 16.11.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю віком до 18 років, захворювання «ВВС – стан після оперативного лікування з приводу атрезії ЛА І типу з ДМШП». Висновок дійсний до 16.11.2025, дата перегляду – жовтень 2025 (а.с. 31).

Згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, доходи ОСОБА_1 за період з січня по жовтень 2023 року склали 67000 грн (а.с. 106).

Згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, доходи ОСОБА_2 за період з січня по травень 2024 року склали 37300 грн (а.с. 88).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.04.2025, дохід відповідача склав за вересень 2024 року 23602,49 грн (а.с. 90).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідач отримував дохід за період з січня по жовтень 2024 року у розмірі 41291,60 грн ( а.с. 175)

Позиція суду

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права та пропорційність.

Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вислухавши позивачку та її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Здійснивши аналіз наданих суду доказів, приймаючи до уваги, що відповідач не працює, постійного доходу не має, на утриманні має малолітню дитину від іншого шлюбу, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню щомісячно аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2024 року до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Доказів можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину суду не надано.

Питання стягнення додаткових витрат на лікування дітей вирішується на загальних підставах відповідно до ст. 185 СК України.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 12,13, 77-81, 141, 258, 263-268, 273, 430 ЦПК України, ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП – НОМЕР_7 , аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щомісячно у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2024 року до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП – НОМЕР_6 , в дохід держави судові витрати (судовий збір) в сумі 1211,20 грн, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Г.І.Смокіна