Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №484/1562/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: № 1-кп/484/295/26

Справа: № 484/1562/26

Кримінальне провадження:№ 12026153110000025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 112026153110000025 від 19.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тур`є Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, українця, освіта середня, на утриманні осіб немає, працюючого в КП «Еталонсервіс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року приблизно о 07 год. 50 хв., перебуваючи поблизу будинку № 13 по вул. Корабельна в м.Первомайську Миколаївської області, між потерпілою ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на грунті раніше виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_4 вирішив завдати ОСОБА_5 фізичного болю шляхом завдання побоїв. Виконуючи задумане, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , тримаючи в руках снігоприбиральну лопату з пластиковим ковшем, наніс потерпілій ОСОБА_5 , яка стояла перед ним, не менше одного удару тильною стороною ковша в область голови. Від отриманих ударів ОСОБА_5 відчула фізичний біль, Продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_4 застосовуючи фізичну силу штовхнув потерпілу ОСОБА_5 , внаслідок чого остання впала на землю. Надалі, коли потерпіла перебувала у положенні лежачи на правому боці, ОСОБА_6 , реалізовуючи умичел, наніс їй ще два ударит тильною стороною ковша лопати в область голови. Внаслідок уумисого спричинення ОСОБА_4 обоїв (загалом не менше трьох ударів в область голови), потерпілій ОСОБА_5 було завдано фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, а саме: умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим та пояснив, що того дня, а саме 19.02.2026 близько 07.50 год. він відкидав сніг біля будинку №13 по вул. Корабельній у м.Первомайську Миколаївської області, до нього підійшла потерпіла ОСОБА_5 і почала його знімати на телефон, підбігла до нього, взяла його за груди і сказала, що він робить пакості котикам, а саме забирає їхні миски, стягнула з нього шапку, на що він вдарив її пластмасовою частиною снігової лопати два рази, вона впала на землю, бо послизнулася, вказав, що більше не бив її. Повідомив, між ними 19.02.2026 виник вчетверте, зазначив, що розуміє суть обвинувачення, визнав цивільний позов у розмірі 2000 грн., вказав, що телефон дійсно пошкодив потерпілій під час конфлікту, але якби потерпіла його не чіпала, то такого б не було.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є волонтером, підгодовує безпритульних тварин. ОСОБА_4 винаймає квартиру в будинку АДРЕСА_3 . 19.02.2026 вона побачила біля будинку № 13 по вул. Корабельній у м.Первомайську ОСОБА_4 і звернулася до нього з приводу його негативного ставлення до тварин, в результаті чого він двічі вдарив її лопатою по голові, коли вона стояла, потім вихопив з рук у неї телефон і штовхнув у сніг і ще наніс близько 2-3 ударів, вона вдарилася об бордюр, отримала подряпини від падіння та забій м`яких тканин голови, але поскільки голові у неї була одягнення шапка, то вона її і спасла від більш негативних наслідків для здоров`я. Просить призначити покарання для обвинуваченого у виді штрафу та задовольнити її позов повністю.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що у лютому 2026 вона і ОСОБА_8 вели своїх дітей до садочку, біля будинку АДРЕСА_3 вона побачила, що обвинувачений ОСОБА_4 штовхнув потерпілу ОСОБА_5 , вона впала і він вдарив її двічі тильної стороною ковша снігоприбиральної лопати в область голови. Свідок підійшла до обвинуваченого і почала говорити щоб обвинувачений не робив такого на, що ОСОБА_4 залишив ОСОБА_5 пішов в бік будинку №10, а вони викликала поліцію і швидку допомогу. Яке почався конфлікт між потерпілою і обвинуваченим вона не бачила.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 19.02.2026 вона і ОСОБА_7 вели своїх дітей до садочку, по АДРЕСА_3 , у дворі будинку АДРЕСА_4 вона побачила, що потерпіла потерпіла ОСОБА_5 лежить на боку на бордюрі, а ОСОБА_4 двічі вдарив її пластмасовим ковшем снігоприбиральної лопати в область голови та плеча. Вона з ОСОБА_7 викликали викликала поліцію і швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_5 до лікарні. З обвинуваченим і потерпілою вона не знайома. Яке почався конфлікт між потерпілою і обвинуваченим вона не бачила.

Крім того, стороною обвинуваення надані наступні докази: протокол проведення слідчого експеременту від 16.03.2026 за участю свідка ОСОБА_8 , яка демонструє на прикладі статиста нанесення ударів лопатою в область голови потерпілій ОСОБА_5 ; протокол проведення слідчого експеременту від 16.03.2026 за участю свідка ОСОБА_7 , яка демонструє на прикладі статиста нанесення ударів лопатою в область голови потерпілій ОСОБА_5 ; протокол проведення слідчого експеременту від 25.03.2026 за участю ОСОБА_4 , який демонструє на прикладі статиста, як саме наносив удари лопатою потерпілій ОСОБА_5 в область голови в полоденні стоячи та положенні на боку (лежачи).

Зазначені докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим кримінального проступку у кримінальному провадженні №112026153110000025 від 19.02.2026, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Доводи обвинуваченого, про те, що він не наносив удари лопатою потерпілій, коли вона лежала на снігу спростовуються показами свідків в судовому засіданні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , проти їх показів обвинувачений не заперечував.

З урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, суд розцінює дії обвинуваченого саме як умисні та направлені на завдання ударів потерпілій ОСОБА_5 , які завдали їй фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, та такі дії свідчать про те, що обвинувачений діяв з прямим умислом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до ст.ст. 66 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , що зазначені в обвинувальному акті під час судового розгляду не підтвердилися, обставини, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначені і судом такі не встановлені.

ОСОБА_4 є таким, що немає судимості, про що свідчать дані довідки № 26079515884658645661, однак відносно нього у 2016 році було закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку з відмовою від обвинувачення, а 17.02.2022 року кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_4 закрито на підставі ст. 46 КК України; на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ОСОБА_4 не перебуває; відповідно до інфоримації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.03.2026 ОСОБА_4 знятий з обліку 23.05.2025.

З урахуванням вказаних обставин, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його майнового стану, суд у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім є призначення покарання у виді штрафу.

Потерпілою заявлено цивільний позов про стягнення на її користь матеріальної шкоди в розмірі 9426, 83 грн. (лікування, ремонт телефону, професійна правнича допомога), моральної шкоди в розмірі 5000 грн., яка завдана емоційним стресом, душевними стражданнями та переживаннями.

Обвинувачений цивільний позов визнав на суму 2000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпілий не надав будь-яких доказів на підтвердження розміру цивільного позову (чеки , квитанції щодо придбання ліків, оплату ремонту мобільного телефону) в частині відшкодовування майнової шкоди і підстави для його задоволення відсутні.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер вчиненого кримінального проступку, ступінь вини обвинуваченого, характер немайнових втрат, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, вимушені зміни ритму життя, наявність фізичного болю від заподіяних побоїв, тривалість неправомірних дій, та дійшов висновку, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди у сумі 5000 грн. є завищеним із обвинуваченого необхідно стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення з цивільного відповідача на користь цивільного позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Оплата праці адвоката є результатом відповідних домовленостей між адвокатом та його клієнтом і визначається договором про надання правової допомоги.

Відповідно до положень ст. ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Надання платної правової допомоги регламентується Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно частини 1 статті 26 якого, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності, враховуючи всі аспекти та складність справи, яка не представляє складності, позов, поданий позивачем невеликого змісту, не потребує значного часу для його виготовлення, на думку суду такі витрати позивача не були неминучими.

Позивач в позовній заяві зазначає, що витрати на правову допомогу, які вона понесла складають 3000 грн.

При дослідженні цивільного позову судом встановлено, що між потерпілою ОСОБА_5 і адвокатом ОСОБА_9 10.04.2026 року було укладено договір про надання правової допомоги, згідно умов якого (п.1.1 договору) представник зобов`язується надати клієнту правову допомогу у вигляді складання процесуального документу (позовної заяви) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Згідно п. 4.2. договору розмір гонорару фіксований і становить 3000,00 грн. Представник підтвердив отримання гонорару та надав довідку про його отримання.

Суд враховує наведені висновки Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови ВП ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Сторони погодили, що клієнт виплачує адвокату винагороду в розмірі 3000 грн., яка є фіксованою.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 2 лютого 2024 року у справі №910/9714/22).

Беручи до уваги складність справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, також суд бере до уваги заперечення та пояснення обвинуваченого (відповідача) щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 1000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на часткове визнання обвинуваченим заявленого в інтересах потерпілого цивільного позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Стосовно обвинуваченого запобіжні заходи не обиралися.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмір 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 к.

Задовольнити частково цивільний позов потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 2000 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати потерпілої на правову допомогу в сумі 1000 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: