Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №487/9194/24 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №487/9194/24

Суддя: Нікітін Д. Г.

Справа № 487/9194/24

Провадження № 2/487/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Нікітіна Д.Г., за участю секретаря судового засідання Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спільній частковій власності та порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та припинення права на частку в спільному майні, визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі

ВСТАНОВИВ:

18.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить: визнати за ним частку у спільній частковій власності на об`єкти житлової нерухомості по АДРЕСА_1 та порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою, яка відповідає фактичному обсягу користування між співвласниками на день подання позову до суду, а саме: частку земельної ділянки площею 354.47 кв.м.

В обґрунтування позовних вимоги позивач посилається на те, що він є власником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглими господарськими будівлями та спорудами. 1/2 частка вказаного житлового будинку належить відповідачці. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 775 кв.м, кадастровий номер: 4810136300050160001, переданої у спільну сумісну власність його матері ОСОБА_3 та відповідачці згідно державного акту на земельну ділянку виданого 21.09.2005 року на підставі рішення Миколаївської міської ради від 31.03.2005 р. за №32/16. Оскільки реальний поділ будинку проведений не був, порядок користування чи поділу земельною ділянкою не визначався, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду. Позивач у своїй позовній заяві зазначав, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку від земельної ділянки під будинком після смерті своєї матері ОСОБА_3 16.12.2007 року у зв?язку з тим, що державний нотаріус Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Ольга Боровицька винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, аргументуючи тим, що через відсутність визначення частки кожного з учасників спільної сумісної власності в державному акті на земельну ділянку, це зробити не можливо.

ОСОБА_1 також зазначає, що згідно з технічним паспортом на житловий будинок, виготовленим КП «ММБТІ» станом на 22.08.2023 р., наявні наступні обставини: власниками усіх об?єктів нерухомості по АДРЕСА_1 у рівних частках (по ) зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (замість ОСОБА_3 ); фактично співвласники користувалися і користуються нерівними частками, як земельної ділянки, перегородженої парканом, так і об?єктів нерухомості. У ОСОБА_2 частка земельної ділянки перебуває в користуванні значно більше ніж , але спору між співвласниками щодо обсягу цього користування ніколи не було і не існує зараз; на плані земельної ділянки технічного паспорту зображені ліва та права частини цієї ділянки (ліва частина належить ОСОБА_2 , права - ОСОБА_4 , між ними паркан) та розташування на них будівель та споруд позначених літерами; за згодою сторін ( ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ) площа правої частини ділянки складає 354,47 кв.м, площа лівої частини - 420,53 кв.м., що відповідає фактичному обсягу користування земельною ділянкою за вказаною адресою, які з часом зменшив.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

11.02.2025 р. відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду через свого представника адвоката Долгову Л.В. із зустрічним позовом до позивача, про поділ житлового будинку в натурі та припинення права на частку в спільному майні, визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі.

Вона зазначає в своєму позові що є власником частки житлового будинку АДРЕСА_1 , якими вона володіє на підставі Договору купівлі-продажу від 06.05.1980 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Барановою Н.М., зареєстрованому в ММБТІ 14.05.1980 р. за реєстровим №8478. Також на праві спільної сумісної власності позивачу та ОСОБА_3 (що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якої прийняв відповідач) належить земельна ділянка під вказаним будинком розміром 775 кв.м., цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер: 4810136300:05:016:0001, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №071640, виданого сторонам 21 вересня 2005 р. згідно рішення Миколаївської міської ради від 31.03.2005 р. №32/16.

Відповідачу частка від вказаного будинку належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2024 р. (1/4 частка) виданого приватним нотаріусом ММНО Ємельяновою Н.В. серія НТЕ номер: 831562 після смерті брата ОСОБА_5 26.06.2023 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.06.2024 р. (1/4 частка) виданого державним нотаріусом Третьої Миколаївської держнотконтори Боровицькою О.М. серія НТА номер: 707904 після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Договір про поділ майна – житлового будинку та земельної ділянки укласти наразі неможливо, оскільки існує із відповідачем спір щодо конкретних будівель і споруд. Тому лише припинення права спільної часткової власності та визнання права власності за нею на окремі будівлі та споруди, що відповідає частці позивачки за зустрічним позовом у спільному майні, вирішить питання розпорядження майном у майбутньому шляхом присвоєння нової адреси цим об`єктам та їх державної реєстрації.

Оскільки частка матері відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у будинку по АДРЕСА_1 на момент передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 31.03.2005 р. №32/16, площею 775 кв.м., для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становила 1/2 частку і позивачки також частку, то вважає, що і їй належало 1/2 частка від цієї земельної ділянки, хоча вона фактично завжди користувалася більшою часткою від вказаної земельної ділянки, що визнає і сам відповідач за зустрічним позовом.

Але, домовитись про добровільний виділ часток, наразі позивачка із відповідачем не може, оскільки помер один із співвласників вказаної ділянки – спадкодавиця (мати відповідача) ОСОБА_3 .

20.12.2024 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову. В ній позивач зазначає, що з огляду на хід першого підготовчого судового засідання, яке відбулося 11.12.2024 р., він вважає за необхідне подати заяву про зміну предмета позову, оскільки під час засідання відповідач ОСОБА_2 повідомила суду, що суперечки між співвласниками, щодо обсягу користування, як земельної ділянки, так і об?єктів нерухомості, зараз не існує.

Виходячи з вищевикладеного, ним знімаються всі питання, відображені у підсумковій частині позовної заяви від 21.10.2024 р., за винятком питання про спадкування прав за законом, щодо частини земельної ділянки, що перебуває у спільній власності. На підставі наведеного він просить визнати за ним частку земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:05:016:0001, що перебуває у спільній власності.

Ухвалою суду від 23.04.2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та припинення права на частку в спільному майні, визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі. Встановлено строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на зустрічну позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали. Відповідач правом на подання відзиву на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 не скористався.

Позивачка за зустрічним позовом просила призначити судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Регіональної торгово-промислової палаті у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, провадження зупинено.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року поновлено провадження у справі після надходження висновку експерта.

26.02.2026 року від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на висновки судової будівельно-технічної експертизи. В яких він зазначає, що не згоден з жодним із запропонованих варіантів судової експертизи. Зазначає, що порушується геометрична прямокутність земельної ділянки, ускладнюється її обслуговування, порушується аерація, що призводить до утворення тепличного ефекту. Він пропонує що запланована лінія розподілу земельної ділянки повинна проходити паралельно лінії поділу внутрішнього двору з технологічним розривом 1 метр відповідно до норм ДБН 62.2-2019 р. «Планування та забудови територій». Про виклик та допит експерта відповідач не заявляв. Про призначення додаткової чи повторної експертизи клопотань не подавав.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

До суду надійшла заява представника відповідачки адвоката Долгової Л.В., в якій вона просить розглянути справу за її відсутності та відсутності відповідачки, просить поділ житлового будинку в натурі та визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі провести за 1 варіантом судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (висновок експерта №125-0053) від 11.11.2025 р. Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частки у спільній частковій власності та порядку користування земельною ділянкою за порядком що склався між сторонами, не заперечує за фактичним користуванням (як він зазначав у своєму первісному позові).

Позивач до судового засідання з`явився, заперечував проти всіх варіантів, запропонованих експертом. Мотивував вказане раніше викладеними у запереченні на висновки судової будівельно-технічної експертизи доводами.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/2 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.08.2024 р. (1/4 частка) виданого приватним нотаріусом ММНО Ємельяновою Н.В. серія НТЕ номер: 831562 після смерті брата ОСОБА_5 26.06.2023 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.06.2024 р. (1/4 частка) виданого державним нотаріусом Третьої Миколаївської держнотконтори Боровицькою О.М. серія НТА номер: 707904 після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

частка вищевказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд належить відповідачці ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 06.05.1980 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Барановою Н.М., зареєстрованому в ММБТІ 14.05.1980 р. за реєстровим №8478.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та її спадкоємцями, які відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті матері, але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до спадкової справи №15/2024, його спадкоємцем є позивач ОСОБА_1 .

Житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 775 кв.м., відведеної у спільну сумісну власність матері позивача ОСОБА_3 , цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер: 4810136300:05:016:0001, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №071640 від 21 вересня 2005 р. на підставі рішення Миколаївської міської ради від 31.03.2005 р. №32/16.

Посилаючись на те, що земельна ділянка, яка успадкована позивачем, перебуває у спільній сумісній власності, що заважає йому повноцінно реалізувати своє право на оформлення спадкового майна, позивач просить визнати за ним частку земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:05:016:0001, що перебуває у спільній власності.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 посилається на наявність спору щодо поділу конкретних будівель і споруд в житловому будинку. Також вона зазначає в своєму позові що домовитись про добровільний виділ часток з земельної ділянки в натурі не можливо, хоча щодо цього спору не існує, оскільки помер один із співвласників вказаної ділянки – спадкодавиця (мати відповідача) ОСОБА_3 . Вона просить про поділ житлового будинку в натурі та припинення права на частку в спільному майні, визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі відповідно до 1 варіанту судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (висновок експерта №125-0053) від 11.11.2025 р. за фактичним користуванням майном як житлового будинку так і земельної ділянки під ним. Посилається на те, що хоча і користується більшою частиною земельної ділянки 428 кв.м., а позивач меншою 339.0 кв.м., але він проти цього не заперечує, про що зазначив в первісному позові. Де вказував на те, що це відповідає фактичному обсягу користування земельною ділянкою за вказаною адресою, який є усталеним.

Відповідно до ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 11 жовтня 2021 року у справі 607/14338/19-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 688/4007/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 592/15122/19 та від 10 липня 2024 року у справі № 752/22726/20.

Позивач за зустрічним позовом бажає скористатися своїм правом та виділити у натурі своє майно і поділити в натурі земельну ділянку.

Водночас, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. За наявності лише двох співвласників майна між ними може бути лише поділ майна (стаття 367 ЦК України) з визначенням розміру виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, законодавство та судова практика щодо його застосування за належності нерухомого майна на праві спільної часткової власності лише двом співвласникам передбачає не виділ частки із майна одного співвласника, а поділ майна між співвласниками з припиненням права спільної часткової власності на таке майно.

У цій справі спірне домоволодіння належить двом співвласникам, а тому у розумінні статті 367 ЦК України сторони як співвласники житлового будинку мають право поділити в натурі майно, що є у їх спільній частковій власності; в результаті поділу спільного майна між ними як співвласниками право спільної часткової власності на майно припиниться.

У постанові від 26 червня 2018 року у справі № 809/1231/16 Верховний Суд зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).

За приписами статті 5 ЦП України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За таких обставин, за наявності лише двох співвласників спірного майна та з огляду на те, що при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого співвласника визначається автоматично і в подальшому зміні не підлягає, враховуючи визнання відповідачем позову, з метою недопущення порушення прав відповідача, суд частково задовольняє позов та замість виділу частки у натурі присуджує поділ спільного майна із визначенням конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті такого поділу та належать кожній зі сторін.

Частиною 1 статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (користувача).

Відповідно до ч. ч.1, 2, 4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі № 489/2029/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного із співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд встановлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Суд встановив, що житловий будинок з господарськими будовами і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам у справі в рівних частках, ними не досягнуто домовленості щодо користування вказаним будинком з господарськими будовами і спорудами але досягнуто домовленості щодо порядку користування земельною ділянкою.

Згідно з висновком експерта № 125-0053 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеним 11.11.2025 судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків С.А., провести поділ житлового будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 технічно можливо.

Експертом запропоновано один варіант поділу в натурі житлового будинку з господарськими будовами і спорудами, по приближеному до ідеальних часток співвласників, з урахуванням порядку користування що склався та побажання співвласників, відповідно до якого у користування співвласника ОСОБА_2 з часткою 1/2 пропонується виділити:

частину літ. «А-1» - одноповерховий житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «А'-1,а?, а?» - 1960 року побудови у складі узаконених приміщень: група приміщень№1: 1-1 кухня пл. 15,6 кв.м., 1-2 житлова пл. 9,6 кв.м., 1-3 житлова пл. 9,4 кв.м., 1-4 житлова пл. 19,6 кв.м., 1-5 санвузол пл.4.2 кв.м., 1-6 коридор пл. 4,3 кв.м., 1-7 житлова пл. 10,2 кв.м., 1-8 житлова пл. 10,2 кв.м.

Разом по групі приміщень №1 пл.83.1 кв.м.

Надвірні узаконені господарські будови: Літ. «Б» - літня кухня – 1965 р - пл. 22,3 кв.м. - 10524 грн, Літ. «В» - сарай - 1960р - пл. 2,6 кв.м. - 482 грн., Літ. «М? »- гараж з оглядовою ямою - 1990р. - пл. 18,3кв.м. - 13155 грн., Літ. «М» - вбиральня - 1978 р. - пл. 1,0 кв.м. - 981 грн., Літ. «Н» - навіс - 1980р. - пл. 1,0 кв.м.- 139 грн., Літ. «О»- навіс - 1980р. - пл. 12,1 кв.м. - 1458 грн., Літ. «Р»- навіс - 2002р. - пл. 2,8 кв.м. - 416 грн., Літ. «С» - душ - 1995р. - пл. 1,7 кв.м. - 830 грн., частка N?3,4,6,7,8,9- огорожа з воротами та хвіртками - 4175 грн., частка №І, - замощення - 455 грн., ВСЬОГО: 134360 грн.

Реальна частка складає - 64/100 ( 129730 : 202649буд ), що на 14/100 часток більше від частки, що ідеально належить - 50/100 частки

У користування співвласника ОСОБА_1 з часткою - частини, пропонується виділити: Частину літ. "A-1" - 1-ноповерховий житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а'» - 1960 року побудови у складі узаконених примішень: Група приміщень N?2

2-1 - коридор пл. 7,1 кв.м., 2-2 - кухня пл. 9,7 кв.м., 2-3 - житлова пл. 19,8 кв.м., 2-4 - житлова пл. 9,7 кв.м.

Разом по групі приміщень N?2: пл. 46,3 кв.м. - інв.. варт. - 56 600 грн.

Надвірні узаконені господарські будови: Літ. «Д» - літня кухня - 1965р. - пл. 20,10 кв.м. - 9008 грн., Літ. «И»- сарай - 1977 р- пл. 10,6 кв.м. - 1023 грн., Літ. «К» - вбиральня - 1978р. - пл. 1,00 кв.м. - 981 грн., Літ. «П» - сарай - 1985р. - пл. 6,9 кв.м. - 1332 грн., Літ. «д» - тамбур до літньої кухні - 1990р. - пл. 3,4 кв.м. - 3762 грн., Літ. «Л» - душ - 1978р.- пл. 1,0 кв.м. - 124 грн.

частка N?3,4,6,7,8,9- огорожа з воротами та хвіртками - 4175 грн

частка NoI, - замощення - 455 грн

ВСЬОГО: 77548грн

Реальна частка складає - 36/100 ( 72918 : 202649буд), що на 14/100 часток менше від частки, що ідеально належить - 50/100 частки

Графічно поділ житлового будинку зазначено у додатку №1.

Сума грошової компенсації за розбіжності в більший бік у співвласника ОСОБА_2 не розраховується, оскільки збільшення ідеальної частки відбулося у зв`язку з тим, що самовільно побудовані будівлі та споруди, а саме прибудова до житлового будинку літера «А',а? , а?» оформлені рішенням Заводського райвиконкому від 20.01.1996 № 11, від 19.10.1979 року N?623, від 19.12.1986 р. N?417,гараж літ. «М1» Рішенням від 19.01.1990 N?20-д, сараї літ. «П,И», душ літ. «С», навіси літ. «Н,О,Р» на даний час не є самовільно побудованими згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України N?304 від 13.06.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 2012 року за N?1132/21444. Перерахунок ідеальних часток співвласникам після оформлення самовільно побудованих будівель та споруд, не виконувався.

В зв?язку з тим, що кожному співвласнику в користування виділяються окремі частини житлового будинку з окремими входами, виконання будь - яких ремонтно - будівельних робіт по переобладнанню не потрібно., на даний час не є самовільно побудованими.

Експерт в своєму висновку також зазначає, що земельна ділянка N? НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 кадастровий номер 4810136300:05:016:0001 площею - 775,0 кв.м., згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку від 21 вересня 2005 року Серія ЯА №071640 (див мат. цив. спр. арк. N?47) з наступними зовнішніми розмірами: - по фасаду - по прямій - 28,43 м; - по лівій межі - по ламаній з прямих - 31,1 м ; - по правій межі - по прямій - 32,90м; - по тильній стороні - по прямій - 21,80м.

Згідно Геодезичної зйомки КП- N?29-08/2025 від 29.08.2025 земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , виконаної ФОП ОСОБА_6 станом на вересень 2025 року (див. додаток N?4) плоша земельної ділянки складає - 767,0 кв.м. з наступними зовнішніми розмірами:- по фасаду - по прямій - 28,45 м; - по лівій межі - по ламаній з прямих - 31,62м ; - по правій межі - по прямій - 32,72м; - по тильній стороні - по прямій - 22,44м. Розбіжність в менший бік складає - 8,0 кв.м.

Також експертом пропонується два варіанти поділу земельної ділянки відповідно до наближених до ідеальних часток, згідно порядку користування, що склався на час експертизи. Експертом пропонується виділити в користування за першим варіантом експертизи:

На час дослідження, на земельну ділянку АДРЕСА_1 в натурі два існуючих входа, а саме: - з боку АДРЕСА_1 в правій боковій частині через металеві ворота шириною - 3,0м. - в користуванні співвласника ОСОБА_1 ; - з боку АДРЕСА_1 в лівій боковій частині через металеві ворота шириною - 3,13м. - в користуванні співвласника ОСОБА_2 .

Виділити:

- співвласнику ОСОБА_1 - 339,0 кв.м., зокрема: під будівлями - 104,69 кв.м., під чистою землею - 234,31 кв.м.

- співвласнику ОСОБА_2 - 428,0 кв.м., зокрема: під будівлями - 172,21 кв.м., під чистою землею - 255,79 кв.м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні :

1. співвласник ОСОБА_1 - 339,0 кв.м., що на 44,5 кв.м. менше від ідеальної долі - 383,5 кв.м.

2. співвласник ОСОБА_7 - 428,0 кв.м., що на 44,5 кв.м. більше від ідеальної долі - 383,5 кв.м.

Графічний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками додаток N?2.

За другим варіантом експертизи експертом пропонується: Враховуючи місце розташування житлового будинку та надвірних господарських будівель та споруд, частини будинку, які знаходяться в користуванні співвласників, а також той факт, що у співвласника ОСОБА_1 на час дослідження в користуванні знаходиться частина земельної ділянки, яка на 44,5 кв.м. менше від ідеальної частки, на розгляд суду пропонується варіант поділу земельної ділянки між співвласниками, відповідно до ідеальних часток з виділом співвласнику ОСОБА_1 частину земельної ділянки, яка недостає з земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні співвласника ОСОБА_2 , а саме: розміром 6,09м х 7,3м. пл.. 44,5 кв.м. , що прилягає до існуючої внутрішньої розділової межі в задній торцевій частині.

Станом на вересень 2025 року, по ідеальним часткам співвласників, складає:

- співвласнику ОСОБА_1 - 383,5 кв.м., зокрема: під будівлями - 104,69 кв.м. під чистою землею - 278,81 кв.м

- співвласнику ОСОБА_2 - 383,5 кв.м., зокрема: під будівлями - 172,21 кв.м. під чистою землею - 211,29 кв.м.

Фактично співвласники будуть користуватися земельними ділянками в домоволодінні:

1.співвласник ОСОБА_1 - 383,5 кв.м., що відповідає ідеальної долі -383,5 кв.м.

2. співвласник ОСОБА_2 - 383,5 кв.м., що відповідає ідеальної долі -383,5 кв.м.

Враховуючи вимоги законодавства, висновок експерта та думку сторін, суд вважає можливим поділити в натурі спірний житловий будинок з господарськими будовами і спорудами та провести поділ земельної ділянки за запропонованим експертом Першим варіантом судової будівельно-технічної та першим варіантом судової земельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні до закінчення розгляду справи по суті у справі представницею відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Долговою Л.В. була зроблена заява про понесення відповідачкою судових витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір на суму 6577.90 грн., за проведення кадастрової зйомки земельної ділянки 4000.00 грн., за проведення судової експертизи на суму 12000 грн., за професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 16000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі суд виходить з наступного.

Частинами 1-3 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частинами 4-6 статті 137 ЦПКУ України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача;

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 Статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження понесених судових витрат, представницею відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Долговою Л.В. надано Ордер про надання правової допомоги від між нею та ОСОБА_2 .

03.02.2026 року ОСОБА_2 та адвокатом Долговою Л.В. було складено Акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 07 січня 2025 року. В даному Акт приймання-передачі наданих послуг від 03.02.2026 року зазначено, що адвокатом були надані послуги правничої допомоги по справі №487/9194/24, а клієнтом було сплачено 16000 грн. фіксованого гонорару за ведення справи в суді першої інстанції Сторони претензій,зокрема і матеріальних, одна до одної не мають.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 07.01.2025 року ОСОБА_2 сплатила за правничу допомогу згідно договору від 07.01.2025 року по цивільній справі №487/9194/24 кошти в сумі 16000,00 грн.

Згідно квитанції від 04.09.2025 р. про оплату послуг ФОП ОСОБА_6 сплата за проведення кадастрової зйомки земельної ділянки за спірною адресою (необхідна для проведення експертизи по справі) та визначення меж земельної ділянки та її фактичної площі (виготовлена на вимогу судового експерта ОСОБА_8 ) ОСОБА_2 сплатила суму 4000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №125-0053 від 10.10.2025 р. ОСОБА_2 сплатила за проведення судової експертизи 12000 грн. Вказане підтверджується також Актом здавання-приймання послуги від 10.10.2025 р. з РТТП Миколаївської області.

Загалом позивачка за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом судові витрати по справі в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн. та додатково сплачений нею судовий збір.

Таким чином, суд вважає доведеними та такими, що підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивачки судові витрати пов`язані з розглядом справи на загальну суму 17000 грн. Судовий збір сплачений при поданні позову до суду суд вважає за доцільне залишити як витрати кожної сторони у зв`язку із пропорційністю задоволених вимог.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги потрібно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 18, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спільній частковій власності та порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі та припинення права на частку в спільному майні, визначення частки земельної ділянки та поділ її в натурі задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будовами і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи, виділивши:

ОСОБА_2 з часткою спільного майна, а саме:

частину літ. «А-1» - одноповерховий житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «А'-1,а?, а?», у складі узаконених приміщень: група приміщень№1:

1-1 кухня пл. 15,6 кв.м.

1-2 житлова пл. 9,6 кв.м.

1-3 житлова пл. 9,4 кв.м.

1-4 житлова пл. 19,6 кв.м.

1-5 санвузол пл.4.2 кв.м.

1-6 коридор пл. 4,3 кв.м.

1-7 житлова пл. 10,2 кв.м.

1-8 житлова пл. 10,2 кв.м.

Разом по групі приміщень №1 пл.83.1 кв.м.

Надвірні узаконені господарські будови:

Літ. «Б» - літня кухня - пл. 22,3 кв.м.

Літ. «В» - сарай - пл. 2,6 кв.м.

Літ. «М?» - гараж з оглядовою ямою пл. 18,3кв.м.

Літ. «М» - вбиральня - пл. 1,0 кв.м.

Літ. «Н» - навіс - пл. 1,0 кв.м.

Літ. «О»- навіс - пл. 12,1 кв.м.

Літ. «Р»- навіс - пл. 2,8 кв.м.

Літ. «С» - душ - пл. 1,7 кв.м.

частка N?3,4,6,7,8,9- огорожа з воротами та хвіртками

частка №І, - замощення

Реальна частка складає - 64/100 ( 129730 : 202649 буд ), що на 14/100 часток більше від частки, що ідеально належить - 50/100 частки

ОСОБА_1 з часткою - , спільного майна, а саме:

Частину літ. "A-1" - 1-ноповерховий житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а'» у складі узаконених примішень:

Група приміщень N?2

2-1 - коридор пл. 7,1 кв.м.

2-2 - кухня пл. 9,7 кв.м.

2-3 - житлова пл. 19,8 кв.м.

2-4 - житлова пл. 9,7 кв.м.

Разом по групі приміщень N?2: пл. 46,3 кв.м.

Надвірні узаконені господарські будови:

Літ. «Д» - літня кухня - пл. 20,10 кв.м.

Літ. «И»- сарай - пл. 10,6 кв.м.

Літ. «К» - вбиральня - пл. 1,00 кв.м.

Літ. «П» - сарай - пл. 6,9 кв.м.

Літ. «д» - тамбур до літньої кухні - пл. 3,4 кв.м.

Літ. «Л» - душ пл. 1,0 кв.м.

частка N?3,4,6,7,8,9- огорожа з воротами та хвіртками

частка №I, - замощення

Реальна частка складає - 36/100 ( 72918 : 202649 буд), що на 14/100 часток менше від частки, що ідеально належить - 50/100 частки.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будовами і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити ідеальну частку ОСОБА_2 в праві спільної власності на земельну ділянку зі співвласником позивачем ОСОБА_1 , що має загальну площу 775 кв.м., кадастровий номер: 4810136300:05:016:0001, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2 частки.

Визначити ідеальну частку ОСОБА_1 в праві спільної власності на земельну ділянку зі співвласником позивачем ОСОБА_2 , що має загальну площу 775 кв.м., кадастровий номер: 4810136300:05:016:0001, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2 частки.

Поділити земельну ділянку що має загальну площу 775 кв.м., кадастровий номер: 4810136300:05:016:0001, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 між співвласниками за першим варіантом судової земельно-технічної експертизи:

ОСОБА_1 - 339,0 кв.м., зокрема: під будівлями - 104,69 кв.м., під чистою землею - 234,31 кв.м.

ОСОБА_2 428,0 кв.м., зокрема: під будівлями - 172,21 кв.м., під чистою землею - 255,79 кв.м.

Лінія розділової межі для даного варіанту поділу земельної ділянки, проходить: від правої бокової межі вздовж фасадної межі вліво довжиною - 14,32м., поворот вверх до фасадної зовнішньої стіни житлового будинку довжиною - 6,40м., далі по внутрішній розділовій межі житлового будинку, орієнтованою на задню зовнішню стіну житлового будинку літ. «А-1» довжиною - 7,90м., від задньої зовнішньої стіни житлового будинку вверх до задньої торцевої межі земельної ділянки довжиною - 17,04м., поворот вправо вздовж задньої торцевої межі довжиною - 8,5 м. (Графічний порядок користування земельною ділянкою додаток №2 до висновку експерта №125-0053 від 11.11.2025 р.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в сумі суми від проведення експертизи у розмірі 17000 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Г. Нікітін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua