Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №487/2339/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2339/26

Провадження № 3/487/558/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді Сухаревич З.М.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Миколаєва, громадянку України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , безробітна,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219033, в якому зазначено: 09 березня 2026 року приблизно о 23:25 в м. Миколаїв ОСОБА_1 за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 ухиляється від виконання передбачених законом батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини, а саме не забезпечує його належні умови проживання внаслідок чого малолітній ОСОБА_2 2011 р.н. мешкає в несприятливих умовах. В будинку брудно, затхлий запах, у кімнатах відсутня постіль, засоби особистої гігієни, відсутні умови для користування ванною, кухнею, що вчинено повторно протягом року, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнала, пояснила, що 09.03.2026 вона викликала поліцію, оскільки син вдарив та забрав з її куртки електронну сигарету і втік з друзями. Батьківські обов`язки вона виконує, в хаті прибирає, але син приходить з друзями і влаштовує безлад, на її зауваження не реагує.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Частиною другою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездію, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров`ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.

Поняття неналежне виконання цих обов`язків само по собі не ототожнюється з поняттям ухилення від них.

Ухилення від виконання батьківських прав це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо виконання батьківських обов`язків, що виражаються у формі умислу чи необережності.

Згідно тлумачного словника, слово «ухилятися» означає «намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось, уникати».

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, для визнання одного із батьків винним у вчиненні правопорушення, має бути доведено, що він свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і вказане має бути доведено належними, допустимими і достатніми доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують саме ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо дитини. Наданих доказів недостатньо для встановлення саме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Долучений до протоколу відеозапис не підтверджує обставин, викладених у протоколі, а саме незадовільні умови проживання дитини. Навпаки, відеозапис підтверджує, що саме ОСОБА_1 звернулась за допомогою до поліції, що свідчить про те, що вона не ігнорує проблему, а шукає допомоги, тобто діє в інтересах виховання сина.

Суд зауважує, що обов`язок щодо надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Отже, з сукупності вищезазначених обставин вбачається, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.184 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 184, 247, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП – закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: З.М. Сухаревич