Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №645/2523/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2523/26

Провадження № 3/645/608/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного провадження, які надійшли від Державної податкової служби України Головного Управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Іпра-Софт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №389/20-40-07-30 від 17.03.2026, ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Іпра-Софт» допустив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:

- в порушення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 Податкового Кодексу України, п. 2.4 Положення №88 ТОВ «Іпра-Софт» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» за липень 2024 року на суму ПДВ40340,00 грн., їх вид, обсяг та якість, у зв`язку з неможливістю встановлення походження товару;

- п. 44.1 та п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності;

- п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів.

Факт скоєння правопорушення зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення №389/20-40-07-30 від 17.03.2026, актом перевірки від 06.02.2026 №5456/20-40-07-13-05/3256370.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом відправлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності правопорушника.

Відтак, суд згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП

Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено судом не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він вчинив порушення вимог Податкового кодексу України в липні 2024 року. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП надійшов до суду 25.03.2026, тобто після спливу тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є триваючим.

З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.

Ця правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 137 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (рішення від 09 січня 2013 року, заява №21722/11) наголошено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Феленко