Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №644/4574/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/4574/26

Провадження № 3/644/1221/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді Бароніна Д.Б., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є пенсіонером та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №332811, 17.04.2026 о 10 год. 10 хв. за адресою м. Харків, вул. Хотомлянська, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz, державні номерні знаки НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Бурлук, вартість проїзду в один бік 450 грн. (квиток №1601350011 від 17.04.2026) без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на право проведення такого виду діяльності. Цим порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 19, 58 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Під час розгляду справи ОСОБА_1 присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у письмових поясненнях просив проводити розгляд справи 01.06.2026 без його участі. Крім того, у письмових поясненнях вказав, що він є чоловіком пенсійного віку, йому 75 років, його єдиним джерелом доходу є пенсія у розмірі 6900 грн. на місяць. Він погодився допомогти своєму синові, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері перевезень пасажирів. Жителі Великорбурлуцької громади через постійні обстріли та небезпеку опинилися у важкій ситуації, транспортне сполучення з Харковом для них є життєво необхідним. Його син здійснював заходи щодо оформлення ліцензій та документів, однак процес ще тривав, тому він погодився допомогти з метою забезпечення потреб жителів громади. На даний час ліцензію для здійснення перевезень отримано. Він просить застосувати до нього мінімальний розмір стягнення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №332811 від 17.04.2026; фотокопіями восьми різних квитків від 17.04.2026 на автобус рейсу 178 «Харків-Вел. Бурлук», де перевізником вказаний «ФОП ОСОБА_2 »; відеозаписом з відеокамери, що був досліджений у судовому засіданні; рапортом інспектора поліції від 17.04.2026.

Зі змісту відео, яке надано до суду, видно, що інспектор поліції дійсно встановив всі обставини, які викладені у протоколі, зокрема встановив факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факт перевезення ним пасажирів, наявність у пасажирів квитків, відсутність у ОСОБА_1 або іншої особи, у якої ОСОБА_1 працює водієм, ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та відсутність документів щодо наявності у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця з видом діяльності за КВЕД «Інший пасажирський наземний транспорт».

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд враховує посилання ОСОБА_1 на складний безпековий стан у Великобурлуцькій громаді Харківської області внаслідок російської агресії, однак ця обставина не спростовує вини ОСОБА_1 .

У статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» вказано, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Пунктом 24 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що ліцензуванняю підлягає перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332811 на норми Господарського кодексу України є неспроможними, оскільки вказаний кодекс втратив чинність 28.08.2025 на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025. Разом з тим, це не спростовує достовірності змісту інших частин протоколу.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає похилий вік правопорушника та його щире каяття, про яке він вказав у письмових поясненнях.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді мінімально можливого розміру штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, оскільки до суду не було надано доказів того, що у правопорушника вилучено будь-які гроші. Це є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.

Керуючись ст.ст.9,33,40-1,124, 122-4,221,276,277,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харківська область/МТГ Харків/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA558999980313030106000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Денис БАРОНІН