Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №644/1173/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/1173/26

Провадження № 1-кп/644/586/26

01.06.2026

ВИРОК

Іменем України

01 червня 2026 року м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Прокурора ОСОБА_3

Обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026221180000041 від 09.01.2026 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Рогань, Харківського району Харківської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштований, середньо-спеціальною освітою, має неповнолітню дитину, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_4 , по телефону з потерпілою ОСОБА_5 , домовились про надання ОСОБА_4 послуг по ремонту її легкового автомобіля «DAEWOO NEXIA», червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , на що остання погодилась. В подальшому, 20.09.2025 приблизно о 21:00 годині за адресою м. Харків, вул. Крушельницького, 24, потерпіла ОСОБА_5 , передала ОСОБА_4 , власний автомобіль «DAEWOO NEXIA», червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключ від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , для проведення ремонтних робіт. Після чого, маючи в користуванні автомобіль, у невстановленому місці та невстановлений час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння автомобілем «DAEWOO NEXIA», червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом його продажу без дозволу власника, з метою отримання грошових коштів. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_4 без дозволу власника, 10.12.2025 на території гаражного кооперативу за адресою: м. Харків, вул. Михайла Комарова, 13, здійснив продаж автомобіля третій особі, таким чином незаконно, всупереч волі власника, вилучив з власності ОСОБА_5 , автомобіль «DAEWOO NEXIA», червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим завдав шкоду потерпілій на суму 96 940,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та ряд матеріалів кримінального провадження. Захисник погодився з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також вивчення матеріалів кримінального провадження, які підтверджують процесуальні дії органу досудового розслідування.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся, пояснив, що дійсно засуджує свії вчинки.

Показання обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 за ч.1 ст.289 КК України обвинувачення знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинений обвинуваченим злочин вірно кваліфікований

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до частини 1 статті 67 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Щодо призначення покарання, суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудним, скоєне правопорушення є не тяжким злочином, у відповідності до ст. 12 КК України, а також враховує характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що враховуючи обставини злочину, виправити обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти його злочинній діяльності неможливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим: за скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України, оскільки у судовому розгляді не встановлено наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Однак, враховуючи обставини, які характеризують обвинуваченого, а також з урахуванням того, що ОСОБА_4 в силу статті 89 КК України не судимий, суд вважає можливим звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався, клопотання про його обрання прокурором не подавалось, тож суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Згідно Довідки про витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадження, стороною обвинувачення доведено витрати на проведення Судово авто-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/1444-АВ від 21.01.2026 вартістю 2228,50 грн., стягувач платежу - Держава, код доходів - 24060300);

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5 на суму 96 940,00 грн., яка відшкодована останній шляхом повернення транспортного засобу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 01.06.2026.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні №12026221180000041 від 09.01.2026 у розмірі 2228,50 грн.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221180000041, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова 13 січня 2026 року у справі № 644/198/26.

Речові докази - автомобіль DAEWOO NEXIA, 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAEWOO NEXIA, 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_4 ; ключ від автомобіля DAEWOO NEXIA, 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 – вважати повернутими власнику майна.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуюча суддя ОСОБА_6