Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №644/9754/25
Суддя: Шевченко С. В.
Справа № 644/9754/25
Провадження № 3/644/302/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19 травня 2026 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у с т а н о в и в :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479545 від 10 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 о 17 годині 35 хвилин керував транспортним засобом Ніссан ХТрейл, номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку 320 по проспекту Героїв Харкова у м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ відмовився.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Боса О.О. просила про закриття провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_1 погодився на проходження медичного огляду, проте під тиском чи іншим впливом з боку інспекторів УПП він був вимушений відмовитись від проходження такого огляду.
Надаючи оцінку правомірності діям працівників патрульної поліції при виявленні та проведення процедури огляду водія на стан сп`яніння, суд виходить з викладеного нижче.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Судом переглянутий відеозапис, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 479545 від 10 жовтня 2025 року, з якого вбачається, що після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в спеціалізованому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 висловив згоду на проходження такого огляду, на що поліцейські, замість невідкладної організації доправлення водія до медичного закладу, почали перепитувати його чи вживав, чи не вживав він якісь наркотичні речовини та коли, стали розповідати, що в такому разі буде складений висновок, а потім один з поліцейських зняв з себе нагрудний відео реєстратор та відвів ОСОБА_1 у бік. Через деякий час поліцейський підвів ОСОБА_1 до свого напарника і водій озвучив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, після цього поліцейські, не перепитуючи про причини відмови та не пояснюючи про її наслідки, одразу почали складати протокол про адміністративне порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
З огляду на всі встановлені обставини, у суду відсутні підстави для висновку «поза розумним сумнівом» про те, що процедура направлення водія на медичний огляд для визначення стану сп`яніння була проведене з чітким дотриманням вимог Правил дорожнього руху України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи
Як значиться в усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161).
На підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя Шевченко С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua