Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №643/13167/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/433/26

Справа № 643/13167/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

потерпілого – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226200000346 від 03.07.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Депутатського Усть-Янського району російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи - підприємця, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2025 року, близько о 09 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу багатоповерхового житлового будинку, за адресою: м.Харків, вул. Леоніда Бикова, 37, зустрів раніше незнайомого йому працівника комунального підприємства «Благоустрій» м. Харкова» Харківської міської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в зазначений час виконував свої безпосередні службові обов`язки, пов`язані з покосом трави. ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_4 , що є особою похилого віку, та спровокував словесний конфлікт з останнім з малозначного приводу, виказуючи претензії, що ОСОБА_4 скосив, серед іншого, квіти. В ході зазначеного конфлікту, спровокованого ОСОБА_5 через малозначний привід, останній діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виражались у зневажливому ставленні до загальновизнаних норм поведінки, демонструючи зухвалу поведінку, перебуваючи у громадському місці, в присутності інших сторонніх осіб, почав висловлюватися нецензурною лайкою, пред`являючи претензії через покошені квіти. В ході словесного конфлікту, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітини потерпілого, що спричинило йому фізичний біль. Після цього, наніс ще один удар правою ногою зверху вниз, так само в область грудної клітини, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу, впав на асфальтне покриття та вдарився головою. Після чого, ОСОБА_5 , вважаючи свої дії завершеними, самостійно припинив противоправні дії та покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Вчинення вказаних дій ОСОБА_5 відбулося в умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ, відповідно до якого органи місцевого самоврядування та комунальні служби зобов`язані забезпечувати стабільне функціонування об`єктів критичної інфраструктури, безпечні санітарні умови, а також життєдіяльність населення в умовах збройної агресії. Працівники комунального підприємства «Благоустрій» м. Харкова» Харківської міської ради, зокрема потерпілий ОСОБА_4 , здійснюють трудову діяльність, прямо пов`язану з виконанням заходів щодо утримання територій у належному санітарному стані, покосу трави та прибирання вулиць, що є елементами забезпечення життєдіяльності населеного пункту в умовах воєнного часу, відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Указані обставини свідчать про зухвалість поведінки та дій ОСОБА_5 , вчинених у громадському місці, у робочий час, щодо особи похилого віку, яка виконувала соціально значущі функції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України не визнав та надав покази про те, що 03.07.2025, близько о 09-00 год., точного часу не пам`ятає, він вийшов на вулицю на прогулянку із собакою. Поблизу свого будинку він виявив скошені квіти, які він особисто садив та доглядав, вони мали для нього важливе значення, у зв`язку з чим він розлютився. По камерам відеоспостереження він побачив, що покос здійснював ОСОБА_7 з яким у нього до цього був конфлікт. Він звернувся до дільниці КП «Жилкомсервіс, щоб дізнатися де потерпілий, на що йому повідомили, що ОСОБА_4 косить на вул. Леоніда Бикова. Він пішов на місце події де потерпілий косив траву. Спитав у ОСОБА_4 навіщо той покосив квіти, на що останній повідомив, що виконував покос трави за вказівкою начальника та що то були квіти він не бачив. Він попросив потерпілого покласти косу, яку той тримав в руках перед собою, але він не клав. Потерпілий не замахувався на нього косою та не погрожував йому. Оскільки він був дуже розлючений, штовхнув ОСОБА_4 долонею в грудну клітину, після цього ще наніс удар ногою в грудну клітину. Потерпілий від удару впав на асфальт та вдарився головою. До них підійшла жінка та він пішов додому. Зазначив, що під час конфлікту можливо він висловлювався нецензурною лайкою. Перед потерпілим вибачився та відшкодував йому шкоду грошима. Під час конфлікту людей поряд не було, умислу спрямованого на порушення громадського порядку не було.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, його вина підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 03 липня 2025 року приблизно о 09:00год. він, як працівник КП «Благоустрій» м. Харкова», виконував службові обов`язки з покосу трави по вул. Леоніда Бикова, 37 в м.Харкові. У цей час до нього підійшов раніше йому невідомий чоловік та почав висловлювати претензії з приводу того, що він скосив квіти. При цьому обвинувачений висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, поводився агресивно. Між ними виник конфлікт, який тривав приблизно 5 хвилин. У ході конфлікту обвинувачений наніс йому один удар кулаком в область грудної клітки, а також удар ногою в грудну клітку від якого він впав на асфальт, ударившись потиличною частиною голови, пішла кров. Після цього ОСОБА_5 пригрозив йому, щоб більше його не бачив, після чого залишив місце події. Під час конфлікту на відстані декількох метрів перебувала його колега ОСОБА_8 яка все бачила, що відбувалось та неподалік була ще двірничка. До обвинуваченого претензій не має, він вибачився перед ним, відшкодував шкоду. Вважав призначити ОСОБА_5 мінімальне покарання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює у КП «Благоустрій» м. Харкова» разом із потерпілим ОСОБА_4 . Потерпілого характеризує позитивно, він має добрі стосунки у колективі. Обвинуваченого раніше не знала. У серпні 2025 року десь о 08:00-09:00 год. (точну дату та час не пам`ятає) вони з ОСОБА_4 виконували роботи з покосу трави по вул.Леоніда Бикова. Під час роботи у неї стався обрив троса на косарці, у зв`язку з чим вона відійшла за будинок та сіла на лавочку, очікуючи працівника, який мав замінити трос. Потерпілого у цей момент вона не бачила, оскільки він залишився з іншого боку будівлі та продовжував косити. Згодом вона почула крики, нецензурну лайку, вигуки з приводу покосу, зрозуміла, що відбувається конфлікт. Підійшовши у напрямку звуків побачила, як між потерпілим та невідомим їй чоловіком відбувається конфлікт. Потерпілий казав чоловіку, щоб той не розпускав руки, натомість обвинувачений казав класти косилку, будемо битися. Вона помітила, що у потерпілого була кров на голові. Після цього обвинувачений пішов. Вона після інциденту зателефонувала майстру ОСОБА_9 та повідомила про події.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює начальником 2-ї дільниці філії КП «Благоустрій» м. Харкова». Потерпілого ОСОБА_4 знає як свого працівника, з обвинуваченим до події знайома не була. У червні-липні 2025 року (точної дати та часу не пам`ятає) їй зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що його побили, він упав та погано почувається. У зв`язку з цим вона зателефонувала дільничному поліції та попросила прибути на місце події. Зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що під час виконання робіт з покосу трави по вул.Леоніда Бикова,37 до нього підійшов невідомий чоловік, який наніс йому удар ногою від якого він впав. Після події вона бачила у ОСОБА_4 зовнішні ушкодження: почервоніння в ділянці грудної клітки, яке було видно при піднятті ним футболки, червоне обличчя, і кров. Також зі слів потерпілого та свідка ОСОБА_8 їй відомо, що конфлікт виник через те, що невідомому чоловіку не сподобалося, що вони косили траву.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює майстром у КП «Благоустрій» м. Харкова». Потерпілого ОСОБА_4 знає, він є робітником з комплексного прибирання території. Влітку 2025 року, у ранковий час, їй зателефонувала начальник дільниці ОСОБА_10 та повідомила, що по АДРЕСА_3 стався конфлікт та бійка. Після цього вона прибула на місце події, де побачила потерпілого ОСОБА_4 . У нього були наявні ушкодження голови в потиличній області. Зі слів ОСОБА_4 їй стало відомо, що під час косіння трави до нього підійшов незнайомий чоловік, з яким виник конфлікт, після чого останній наніс йому удар ногою в область грудної клітки. Через деякий час на місце події прибули дільничний та начальник дільниці ОСОБА_10 . Після цього дільничний разом із ОСОБА_4 поїхали для фіксації тілесних ушкоджень. Зі слів ОСОБА_4 їй також відомо, що конфлікт стався через зауваження щодо скошених квітів. Крім того зазначила, що у той же день зранку, до вказаної події, до приміщення, де вона перебувала на роботі, приходив невідомий молодий чоловік, та цікавився, де знаходиться Володя. Вона повідомила йому, що Володя косить траву по вул. Леоніда Бикова.

Провина обвинуваченого також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04.07.2025 за участю потерпілого ОСОБА_4 та фототаблицею до нього, під час якого встановлено, що ОСОБА_4 знаходився за адресою: АДРЕСА_4 та виконував задачу по прибиранню території. Далі до нього підійшов невідомий чоловік приблизно віком 35-40 років, вдягнений в чорний спортивний костюм та кросівки, короткою чорною зачіскою, ростом приблизно 190 см. та почав лаятись. В ході чого невстановлений чоловік стоячи навпроти ОСОБА_4 на відстані приблизно 50см. кулаком своєї правої руки за траєкторією по прямій наніс один удар в область грудної клітини, від чого ОСОБА_4 відчув сильний біль. Далі невідомий чоловік стоячи навпроти ОСОБА_4 своєю правою ногою по траєкторії зверху до низу з великою силою вдарив в область грудної клітини. В ході чого ОСОБА_4 не встояв на ногах та впав так, що головою вдарився об асфальт та трохи проковзав потилицею об нього.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2025 та довідкою до протоколу, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред`явлених осіб на фотознімках впізнав особу під №1 на якому зображений ОСОБА_5 , який 03.07.2025 наніс йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_3 .

Висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №93п/п-С від 03.07.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 маються: ділянка травматичного набряку м`яких тканин та садна на голові, які могли виникнути від дії тупого твердого предмету за механізмом удару-тертя-ковзання; ділянка травматичного набряку м`яких тканин та синець на тулубі, які могли виникнути від ударної дії тупого предмету, та могли бути отримані в термін, вказаний освідуваним. По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження.

Висновками експерта №09/-578-С/2025 від 07.07.2025, №09/-579-С/2025 від 07.07.2025, відповідно до яких у ОСОБА_4 маються: ділянка травматичного набряку м`яких тканин та садно на голові, які могли виникнути від дії тупого твердого предмету за механізмом удару-тертя-ковзання; ділянка травматичного набряку м`яких тканин та синець на тулубі, які могли виникнути від ударної дії тупого предмету, та могли бути отримані в термін, вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи. По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження відповідно до п. 2.3.2. «б», п. 2.3.5. Наказу МОЗ України від 17.01.1995р. №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Обставини на які посилається ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту взагалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу виникнення у нього тілесних ушкоджень.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказу - протоколу слідчого експерименту, суд вважає безпідставними.

Так із протоколу слідчого експерименту вбачається, що слідча дія проводилася за участю понятих, дані яких зазначені у протоколі. Крім того, до протоколу долучено фототаблицю, якою зафіксовано хід та результати слідчої дії, також потерпілий у судовому засіданні 29.05.2026 підтвердив, що під час проведення слідчого експерименту були присутні у якості понятих дві жінки.

Суд враховує, що слідчий експеримент проводився за участю потерпілого з метою відтворення механізму події та дій обвинуваченого, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про фальсифікацію протоколу слідчого експерименту, недостовірність викладених у ньому відомостей або істотне порушення прав учасників кримінального провадження, стороною захисту не надано та судом не встановлено.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом.

Суд вважає, що всі зазначені у вироку суду докази відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.84-86 КПК України щодо їх належності та допустимості, оскільки отримані у порядку, встановленому діючим КПК та підтверджують існування обставин, які мали значення для цього кримінального провадження.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_5 в частині того, що під час конфлікту сторонні особи були відсутні, оскільки такі показання спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Так потерпілий ОСОБА_4 послідовно показав, що під час конфлікту неподалік перебували його співробітниця ОСОБА_8 , яка також виконувала роботу з покосу трави та двірничка.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердила, що перебувала поблизу конфлікту, чула крики, нецензурну лайку та погрози, після чого підійшла до місця події та бачила конфлікт між потерпілим та обвинуваченим, а також тілесні ушкодження у потерпілого.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 суд сприймає як позицію захисту, спрямовану на ухилення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.296 КК України, оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються письмовими доказами.

Захист вказує на необґрунтованість стороною обвинувачення особливої зухвалості, мотивів явної неповаги до суспільства та зазначає, що між обвинуваченим та потерпілим виникли неприязні відносини, які переросли у конфлікт.

З огляду на позицію захисту, суд зазначає, що згідно норм чинного законодавства, хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Під явною неповагою до суспільства слід вважати нахабно виявлене, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності. Ця ознака однаково характеризує як об`єктивну сторону хуліганства - грубе порушення громадського порядку, так і його суб`єктивну сторону - хуліганські мотиви вчинення.

Хуліганські дії можуть бути вчинені в будь-якому місці, частіше це відбувається у парках, на вулицях, у кінотеатрах, магазинах та інших громадських місцях. Як правило, такі дії вчиняються у присутності потерпілих та інших осіб. Однак публічність не є обов`язковою ознакою хуліганства. Воно може бути вчинене у квартирі, на безлюдній вулиці тощо.

Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення,

Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

Обов`язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, у тому числі насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Поведінка обвинуваченого супроводжувалася агресивними діями, висловлюванням нецензурної лайки, провокуванням конфлікту з малозначного приводу та застосуванням фізичного насильства щодо потерпілого у громадському місці.

Приходячи до висновку про наявність у діях ОСОБА_5 мотиву явної неповаги до суспільства, суд враховує, що обвинувачений, будучи незадоволеним покосом квітів, не обрав законний спосіб захисту своїх прав та інтересів, а, діючи демонстративно та зневажаючи загальноприйняті правила поведінки, прибув до місця виконання потерпілим своїх службових обов`язків, спровокував конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував потерпілому та застосував до нього фізичне насильство.

При цьому суд враховує, що конфлікт відбувся у відкритому для сторонніх осіб місці, під час виконання працівниками КП «Благоустрій» м. Харкова» своїх службових обов`язків, а дії обвинуваченого ОСОБА_5 були спрямовані не лише проти особи потерпілого, а фактично виражали зневажливе ставлення до загальновизнаних правил поведінки у суспільстві.

Крім того, суд вважає доведеною наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 такої обов`язкової ознаки хуліганства, як особлива зухвалість, оскільки грубе порушення громадського порядку супроводжувалося застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_4 та спричиненням йому легких тілесних ушкоджень. Після застосування насильства до потерпілого, обвинувачений продовжив агресивну поведінку та висловлював погрози на його адресу. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий був змушений припинити виконання свої трудових обов`язків та залишити робоче місце, чим було порушено нормальну діяльність КП «Благоустрій» м. Харкова».

Доводи сторони захисту про те, що дії обвинуваченого були зумовлені неприязними відносинами з потерпілим та підлягають кваліфікації за ст.125 КК України, суд вважає необґрунтованими. Належних та допустимих доказів існування між обвинуваченим та потерпілим особистих неприязних відносин суду не надано. Потерпілий послідовно показував, що до події обвинуваченого не знав та неприязних відносин з ним не мав. Сам факт виникнення конфлікту через зауваження щодо скошених квітів не свідчить про наявність особистих неприязних відносин та не виключає хуліганського мотиву дій обвинуваченого, оскільки потерпілий виконував службові обов`язки, а обвинувачений до події не перебував з ним у дудь-яких особистих взаєминах. При цьому суд враховує, що дії ОСОБА_5 супроводжувалися нецензурною лайкою, погрозами та застосуванням насильства у громадському місці під час виконання потерпілим службових обов`язків, що свідчить про грубе порушення громадського порядку та явну неповагу до суспільства.

За таких обставин суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст.125 КК України.

З урахуванням вищевикладеного та конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство) повністю доведена, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він не одружений, дітей немає, є ФО-П, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має захворювання хребта, у 2023 році нагороджувався подякою та грамотою за волонтерську діяльність.

У відповідності до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, наявність обставин які пом`якшують та обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, викладені вище, його позицію у судовому засіданні, який піддав критиці свою поведінку, позицію потерпілого, який зазначив, що обвинувачений відшкодував шкоду, вважав за можливе призначити йому мінімальне покарання, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді пробаційного нагляду у мінімальному розмірі.

Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень і включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 373-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя - ОСОБА_1