Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №642/722/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

01 червня 2026 року

Справа № 642/722/26

Провадження № 2/642/815/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Грінчук О.П.,

за участі секретаря – Панової М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача аліменти в розмірі частини від середньої зарплати по Харківській обл., що на момент подання позовної заяви становить 5875 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обгрунтування позову зазначила, що заочним рішенням Холодногірського районного суду м.Харкова від 12.03.2019 розмір аліментів, які стягувались з відповідача на утримання дитини в розмірі 400 грн. були збільшені до 2000 грн. Однак, з 2019 року станом на 2026 рік даний розмір аліментів є недостатнім, дитина в силу свого віку потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, крім того, зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. На підставі викладеного, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 12.02.2026 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.02.2026 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано 15-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали суду від 23.02.2026 разом з копією позову з додатками відправлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.

Відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, на офіційному веб-сайті суду розміщено оголошення, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи в суді.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.

Відзиву до суду не надано.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, враховуючи викладене та положення ст. 280 ЦПК України, ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , батьками якої, згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 05.03.2009, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 19.11.2013 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі 400 грн. на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12.03.2019 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 з 400 грн. до 2000 грн. щомісяця.

06.07.2022 ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , внаслідок чого її прізвище змінено на « ОСОБА_7 ».

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

За обставинами даної справи з відповідача рішенням суду стягуютья аліменти у розмірі 2000 грн. на дитину щомісячно.

Пред`явивши вимогу про стягнення аліментів в розмірі частини від середньої зарплати по Харківській обл., що на момент подання позовної заяви становить 5875 грн., позивач фактично просить суд не змінити спосіб стягнення, а збільшити розмір аліментів, які вже стягуються з відповідача саме в твердій сумі.

При цьому, враховуючи положення ст. 181 СК України, аліменти стягуються або у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі.

Одночасне зазначення судом в резолютивній частині рішення і твердої суми, і частки від доходу, є протирічливим.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач пов`язує необхідність збільшення розміру аліментів з недостатністю фактично стягуваємих аліментів для забезпечення потреб дитини.

Згідно положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від шести до вісімнадцяти років на одну особу становить: з 01.01.2026 року 3 512,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд вважає доведеними позивачкою обставини, що слугують підставами для збільшення розміру аліментів, зокрема те, що сума аліментів, які стягуються на даний час, є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання доньки. Крім того, з часу присудження та збільшення розміру аліментів, зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів про неможливість сплати аліментів у більшому розмірі, а також жодним іншим чином не спростував позовні вимоги позивача.

Відтак, враховуючи, що позивач просить збільшити розмір аліментів, при цьому не змінюючи спосіб їх стягнення, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, слід збільшити розмір аліментів з 2000 грн. до 5875 грн. (в твердій сумі, без зазначення частки), і стягувати їх у збільшеному розмірі щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, у разі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вимога позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про визначення розміру аліментів «не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» не застосовується, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення збільшених аліментів з дати подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У даній справі суд не присуджує аліменти на дитину, а змінює їх розмір.

Так, згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає можливим збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 (шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ») на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова №642/9347/13ц від 19.11.2013, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова №642/6508/18 від 12.03.2019 про збільшення розміру аліментів, з 2000 грн. до 5785 грн., щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що він має право звернутись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на підставах, передбачених СК України.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору згідно з п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331.20 грн.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 180-183, 192 Сімейного Кодексу України, 2, 4, 5, 10, 12-13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова №642/9347/13ц від 19.11.2013 про стягнення аліментів, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова №642/6508/18 від 12.03.2019 про збільшення розміру аліментів, з 2000 грн. до 5785 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн., щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 01.06.2026.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий