Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №152/858/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/858/26

1-кп/152/92/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025150000025 від 06 травня 2026 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хоменки Шаргородського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, пенсіонерки, не заміжньої, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 02 травня 2026 року приблизно о 18-00 годині перебуваючи та території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту, який виник із її братом ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх протиправність та бажаючи настання негативних наслідків, умисно нанесла один удар держаком (руків`ям) від вил у ділянку голови ОСОБА_4 , спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12 від 26 травня 2026 року ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забито-рваної рани лобної ділянки голови зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту долучена письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , в якій він зазначив, що згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, у спрощеному провадженні обвинувального акту та доданих до нього матеріалів судом встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, у зв`язку із чим суд прийшов до переконання про розгляд обвинувального акту у порядку, встановленому статтями 381-382 КПК України, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження № 12026025150000025, оцінивши зібрані в ході досудового розслідування у формі дізнання докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що події кримінального проступку та діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , має місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена доказами, встановленими органом досудового розслідування.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, характер скоєного нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, за психіатричною допомогою до лікаря-психіатра не зверталася.

Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи усе викладене вище, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн..

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів належить вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченої запобіжних заходів немає.

Керуючись статтями 368-371, 373-374, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речовий доказ: металеві чотиризубі вила – знищити.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Головуючий суддя ОСОБА_1